Контроль якості ущільнення ґрунту.

Контроль щільності ведуть по зразках, які вирізають з ущільненого масиву, або за спеціально відпрацьованими стандартизованими методиками по кількості ударів по стержню, що занурюється; радіаційними та іншими методами.

При ущільненні грунту, як і виконанні всіх інших видів земляних робіт, важливо підбирати комплект машин для комплексної механізації процесу. Якість ущільнення надзвичайно важливий показник, тому результати контролю фіксуються в журналі робіт, а також обов'язкове комісійне приймання закінчених або окремих циклів робіт зі складанням актів закритих робіт представниками підрядника, проектувальника та замовника.

Водозниження, водовідлив, планування дна котлованів і укосів виїмок.

При виконанні основних земляних робіт виникає необхідність виконання допоміжних попутніх робіт, без яких неможливо виконати основні. Якщо рівень ґрунтових вод вищий рівня дна котлована на період виконання земляних робіт і улаштування фундаментів, виконують комплекс робіт з тимчасового зниження рівня води. Для цього застосовують гольчасті фільтри з комплектом оснащення для відкачування води. Гольчасті фільтри являють собою перфоровані труби діаметром, як правило, 2…10 см, захищені фільтрувальною тканиною або сіткою, через які здатна проходити тільки чиста вода. Ці гольчасті фільтри вставляють в спеціально пробурені свердловини по периметру котлована і, з'єднуючи між собою, підключають до насосів. Останніми відкачують воду, підтримуючи запроектований понижений рівень на весь період виконання робіт.

Якщо поступаючої в котлован води небагато, то дно котлована планують з ухилом по периметру, а якщо необхідно, то і через котлован, роблять неглибокі траншеї, по яких вода поступає в спеціально влаштовані заглиблення, з яких її відкачують. Дно котлованів і укоси планують екскаваторами-планувальниками.

Закриті методи розробки ґрунту: проколювання, продавлювання, “кріт”, щитова проходка.

Закриті методи розробки грунту або безтраншейна прокладка комунікацій застосовуються, якщо відкриті технічно неможливі або економічно невигідні (як правило, для прокладки комунікацій під будівлями та спорудами). Здійснюються проколювання, продавлювання, горизонтальне буріння, пневмопробивка ("кріт"), щитова проходка.

Суть способу проколу ‑ вдавлювання труби з конусовидним загостреним наконечником. Обов'язкове влаштування котловану з опорною стінкою. Довжина котловану влаштовується на довжину секції труби і домкрата з опорною частиною. Перша секція труби вдавлюється на довжину штока домкрата, потім шток повертають в попередній стан, вставляють патрубок на довжину штока і так повторюють, поки не вдавлять всю секцію труби. Тоді трубу нарощують новою секцією і цикли продовжують до повного продавлювання до протилежної траншеї. В процесі проколу грунт біля труби ущільнюється, тому краще застосовувати цей спосіб в грунтах, які добре стискаються. Діаметр може бути до 500 мм, можна за декілька разів, спочатку "піонерну" проходку невеликого діаметра, а потім збільшувати до потрібної.

Спосіб продавлювання принципово відрізняється тим, що труба не має наконечника, вона пола, а тому грунт не ущільнюється, а виймається із середини труби по мірі її вдавлювання. Тому є додаткова операція з розробки і видалення грунту з полості труби. Цю операцію виконують шнековим буром, гідромонітором (вимиванням), або іншими зручними засобами. Таким способом можна збільшити діаметр проходки до 1400 мм.

Горизонтальне буріння застосовують в щільних грунтах з використанням труби з ріжучою кромкою, якій оберти передаються від екскаватора або іншої машини через спеціальний пристрій.

Для пневматичної пробивки використовують спеціальний снаряд ("кріт"), який приводиться в дію стиснутим повітрям, що під тиском 6…8 атмосфер подається по шлангах від компресора. Робочий снаряд ("кріт") являє собою трубу із загостреним наконечником довжиною 0,5…1,5 метри діаметром 0,1…0,5 метра, в середині якої під дією стиснутого повітря переміщається металевий циліндр. За рахунок різної швидкості його руху і різної сили удару в тому чи іншому напрямку відповідно задається напрямок руху снаряду, який стискуючи грунт, робить в ньому потрібні отвори. Снаряду можна задавати різні напрямки руху, тому проходки (отвори) можуть бути не тільки прямолінійні, а й під будь-яким кутом як по горизонталі, так і по вертикалі. Тому цей спосіб широко застосовується з метою улаштування отворів для прокладки різноманітних комунікацій.

Щитова проходка застосовується для влаштування отворів великих розмірів (підземних переходів, проїздів і т.ін.). Грунт різними механізованими способами розробляють і переміщують під захистом спеціальної оболонки-щита із захисним козирком. По мірі виїмки грунту монтують залізобетонне оздоблення, об яке опирають домкрати для подальшого вдавлювання щита і подальшої розробки грунту під його захистом.