- •1.Класифікація каналів витоку інформації.
- •2 Класифікація аудіоканалу витоку інформації
- •3 Класифікація радіоканалу витоку інформації
- •5. Класифікація оптичного каналу витоку інформації
- •6. Класифікація закладних пристроїв
- •7. Закладні пристрої з передачею по радіоканалу
- •8. Закладні пристрої з передачею по провідним каналам
- •9. Засоби перехоплення інформації за допомогою направлених мікрофонів.
- •10. Засоби перехоплення інформації за допомогою диктофонів.
- •11. Оптичні засоби| перехоплення| інформації.
- •12. Перехоплення інформації в засобах зв’язку. «Телефонне вухо»
- •13. Класифікація методів виявлення закладних пристроїв
- •14. Індикатори поля
- •15. Спеціальні радіоприйомні пристрої
- •16. Програмно-апаратні пристрої
- •17. Класифікація засобів захисту інформації
- •Пасивний захист
- •Прилади для постановки активної загороджувальної перешкоди
- •18 Апаратура захисту ліній зв’язку
- •19. Технічні засоби просторового зашумлення
- •20. Технічні засоби лінійного зашумлення
7. Закладні пристрої з передачею по радіоканалу
Радіозакладка-отримання конфіденційної інформації акусти|чного| характеру або інформації, передаваної (оброблюваної) такими техніч|ними| засобами в електронній або електромагнітній формі.
По конструктивному виконанню і тактичному використанню радіозакладки
підрозділяються на телефонні (встановлювані безпосередньо в телефонних апа|ратах|) і мікрофонні (використовуються для акустичного прослуховування розмов).
Випромінюваний радіозакладкою сигнал приймається звичайними або спеціальними ра|діоприймачами| і фіксується на відповідній крайовій апаратурі.
Радіозакладки забезпечують реалізацію одного з найбільш поширених спосо|бів| несанкціонованого доступу до джерел інформації — прослуховування. При цьому перехоплювані розмови або звукові сигнали техніки і устаткування посту|пають| до зловмисника на радіочастотах по радіо-| або дротяному каналам. По кон|структивним| особливостям радіозакладки, як вже наголошувалося, підрозділяються на мікрофонні і телефонні.
Мікрофонні радіозакладки — це мініатюрні радіопередавачі з вбудованим
або винесеним мікрофоном. Останні застосовуються, якщо радіопередавач по яким - небудь| умовам не може передавати інформацію з певної зони, наприклад із-за особливостей розповсюдження радіохвиль або жорсткого режиму радіоконтроля.
Телефонні радіозакладки встановлюються в телефонні апарати або в телефон|ну| лінію в будь-якій крапці між телефоном і АТС. Вони призначаються для прослу|ховуваня| розмов з передачею їх змісту зловмиснику на радіочастотах по ефіру або по дротах самої ж телефонної лінії. Телефонні радіозакладки також є мініатюрним радіопередавачем, в якості мікрофона якого використовується мікрофон телефонної трубки. Зручність такого рішення полягає в тому, що джерелом електроживлення закладки є сама телефонна лінія що забезпечує її роботу до тих пір, поки працює АТС.
Перевагою телефонної радіозакладки є те, що прослуховується розмова обох абонентів, де б вони не розташовувалися.
Включатися телефонна радіозакладка може не тільки в телефонний апарат, але і у телефонну лінію і встановлюватися навіть поза приміщенням, де розташований телефон|ний| апарат: у телефонній розетці, в коридорі на комутаційній коробці, в розпридільчій шафі і навіть на самій АТС.
Провідні мікрофони
Провідні мікрофони встановлюються в приміщенні, що цікавить, і з'єднуються дротяною лінією з приймальним пристроєм. Мікрофони встановлюються або скритно (немаскуючі|), або маскуються під предмети ужитку, офісної техніки і т.д. Такі| системи забезпечують передачу аудіосигналу на дальність до 20 м. При використані активних мікрофонів — до 150 м. Декілька мікрофонів можуть зводитися на загальний комутуючий пристрій, що дозволяє одночасно контролювати декілька помещкань| і що здійснює запис перехоплених розмов на диктофон.
8. Закладні пристрої з передачею по провідним каналам
Направлені акустичні мікрофони (НАМ)
Дана техніка призначена для прослуховування акустичної інформації з відповідного| направлення і з великих відстаней. Залежно від конструкції НАМ ширина головного променя діаграми спрямованості знаходиться в межах 5–30°, величина коефіцієнта посилення 5–20. По типу використовуваних антенних систем НАМ бувають:
• Дзеркальні (мікрофон НАМ знаходиться у фокусі параболічної антени). Відстань500 м і більш, діаметр дзеркала складає до 1 м, діаграма спрямованості — до 8˚.
• Мікрофон-трубка (маскується під тростину або парасольку), при цьому дальність дії до 300м, а діаграма спрямованості до 18˚. При підвищенні рівня шумів до 60дБ| дальність знижується до 100 м.
НАМ органного типу (великі мобільні або стаціонарні установки, а саме|, вживані в прикордонних військах для прослуховування акустичних сигналів з суміжної території і ін.), дозволяє здійснювати прослуховування до 1000 м.
• Плоскі НАМ, що використовують як антенну систему фазовану антенну решітку (ФАР), звичайно маскуються під кейс, в кришку якого вмонтовується ФАР.
Акустична розвідка методом пасивного перехоплення заснована на перехопленні акусти|чної хвилі направленими мікрофонами.
Акустичні методи перехоплення — опромінювання предметів, що коливаються в УФ і ІЧ діапазонах, оптичним лазерним стетоскопом. Використовується також опромінювання радіо|променем, але при цьому стійкий прийом інформації можливий на відстані 300–400 м. Ультразвукове знімання інформації можливе на всіх напрямках із-за широкої діа|грами спрямованості антенної системи і на відстані 300 м. Контактні методи — це заставні пристрої:
• радіомікрофони безперервної дії;
• радіомікрофони з виключенням живлення;
• радіомікрофони з управлінням по радіо;
• радіомікрофони з дистанційним живленням;
• стетоскопи.
Здійснюється знімання мовної інформації по наступних ланцюгах:
• ланцюг, дзвінка;
• реле;
• знімання інформації з вимірювальної головки вольтметрів і амперметрів;
• система радіотрансляції;
• система пожежної і охоронної сигналізації.