МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Львівський національний університет
ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького
Кафедра Менеджменту
ЗЕД
Факультет
економіки
та менеджменту
МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
ЛЕКЦІЯ 4
Методологічні підходи до розробки управлінських рішень
Укладач доцент БАТЮК Б.Б.
ЛЬВІВ 2010
Методологічні підходи до розробки управлінських рішень
План
Роль методології в системі розробки, прийняття і реалізації рішень.
Застосування до розробки управлінських рішень наукових підходів.
Натуралістичний і системодіяльний методологічний підхід в теорії прийняття рішень.
Системний підхід в розробці, прийнятті і реалізації управлінських рішень.
Вибір методів вирішення проблем.
Роль методології в системі розробки, прийняття і реалізації рішень
Методологія - вчення про структуру, логічну організацію, методи і засоби діяльності. Це система певних теорій, які використовують керівний принцип, науковий аналіз, засоби реалізації цього аналізу.
Призначення методології – забезпечити чітке, системне, таке що розвивається знання про закони, категорії, за допомогою яких дійсність може одержати адекватне відображення в свідомості людей. Є й інше визначення, згідно з яким методологія – це вчення не просто про засоби, методи мислення і діяльності, але й про форму організації життєдіяльності людей.
Приведені визначення свідчать про значний вплив методології на життєдіяльність людини і на прийняття нею рішень.
Стосовно технології прийняття рішень методологія – це вчення, яке дає можливість виявити проблему, способи досліджень цієї проблеми і на основі визначеної природи та особливостей її впливу на вибір альтернативного рішення прийняти оптимальне УР.
Роль методології в житті людини надзвичайно велика. Без неї важко зорієнтуватись і прийняти правильну поведінку чи напрямок діяльності в повсякденному житті. Не маючи відповідного методологічного забезпечення не можна розробити теоретичні основи будь-якої практичної діяльності.
Необхідність в методологічному забезпеченні прийняття рішення підтверджується практикою управлінської діяльності всього світового співтовариства. Відсутність методології викликає кризу, застій не лише в науці, а й в економічній діяльності, в управлінні. До цього може призвести і неправильний методологічний підхід. Без правильної методології неможливе об’єктивне пізнання дійсності. Вона забезпечує цілеспрямоване керівництво і є філософією спеціальних дисциплін. Її місце і значення в науці таке ж як скелету в організмі тварини чи людини. Як і скелет, вона забезпечує цілісність і єдність наукових систем і підходів.
Отже, методологія важлива і в системі ПУР, і в науці, і в життєдіяльності людини і суспільства. На підставі сказаного вище можна зробити висновок, що методологія – це вчення про методи пізнання певних об’єктів, а стосовно до ТПУР – об’єктів управління.
Відомо, що в кожної науки є свій об’єкт і предмет дослідження. Кожна наука пізнає світ через знання свого об’єкту дослідження. Сьогодні більшість дослідників працює переважно тільки в рамках своїх наукових предметів і мало співпрацюють з представниками інших дисциплін. Це призвело до того, що не дивлячись на значний прогрес в окремих галузях людських знань, наука за останні роки втратила свою цілісність. Це зумовило необхідність пошуку форм спільної діяльності представників різних галузей знань при вирішенні складних, загальних проблем в науці, економіці, політиці.
Об’єкти управління (соціальні системи), як правило, складні, вивчаються різними науками, що мають специфічні предмети, і особи, які приймають управлінські рішення повинні їх системно враховувати. Спільна робота різних спеціалістів привела до необхідності розвитку форм міждисциплінарної комунікації і комплексного поліпредметного мислення. Це сприяло пошуку відповідного методологічного забезпечення. Сьогодні побутує думка, що людині потрібне не філософське і наукове, а методологічне мислення.
Наукове мислення, розділене на багато ізольованих автономних наукових предметів, привело до розриву зв’язків між ними, що не дає цілісної наукової картини світу. Сьогодні існує біологічна, соціологічна, фізична і навіть математична картина світу, але відсутня цілісна. І , напевно, тому, приймаючи УР, які приводять до катастрофічних наслідків, сучасні керівники щиро дивуються і не можуть зрозуміти, як це сталося.
Дуже часто представники тої чи іншої області науки чи практики, приймаючи рішення, по аналогії переносять знання свого предмету на ту область, де вони дилетанти. Така проекція власного досвіду породжує дії у відповідності з нормами і стандартами, прийнятими в його сфері діяльності, де діють одні закони, на сферу іншу, що підчиняються іншим законам. Людину позбавили системного цілісного бачення проблем і її мислення, хоча і було науковим, було “звужене” рамками предмету, який вона вивчає.
Це вимагає нового мислення, побудованого на правильній методології, що враховує вимоги законів і закономірностей різних галузей знань, а тому застраховує від помилок пов’язаних з обмеженістю наших знань. Тому над розробкою методології вирішення складних проблем повинні працювати представники різних сфер людської діяльності.