Проблеми словосполучення. Типи синтаксичних словосполучень.

У мовознавстві існували й існують різні погляди на основну синтаксичну одиницю. Дехто з учених основною одиницею синтаксису вважав словосполучення, трактуючи речення як закінчені словосполучення (російські мовознавці Пилип Фортунатов, Михайло Петерсон). Олексій Шахматов. розвиваючи погляди Олександра Потебні, встановив відмінність словосполучення від речення, якому властива предикативність. У сучасному українському мовознавстві наявні три підходи до встановлення об'єкта словосполучення. О. Мельничук виокремлює підрядні і сурядні словосполучення, компоненти яких пов'язані предикативним зв'язком: ліс шумить, дерево впало, роки пройшли; свято, що наближається. І. Вихованець за характером синтаксичного зв'язку виділяє два типи словосполучень - підрядні і сурядні. Г. Удовиченко. Анатолій Загнітко вважають, що словосполученнями є лише такі поєднання слів, які пов'язуються підрядним прислівним синтаксичним зв'язком. Однак найобгрунтованішим є погляд І. Вихованця, який розглядає словосполучення як підпорядковану реченню синтаксичну одиницю, що вичленовується з речення; водночас воно може розглядатись і поза реченням.

Словосполучення - синтаксична конструкція, утворена з двох чи більше повнозначних слів, поєднаних підрядним або сурядним зв'язком.

Типи синтаксичних словосполучень за будовою

У сучасному мовознавстві використовують різні терміни стосовно будови словосполучень: прості - складні, прості - ускладнені, непоширені - поширені, елементарні - неелементарні словосполучення.

За будовою, тобто за наявністю повнозначних слів, словосполучення поділяються на:

просте словосполучення і складне словосполучення, паралельно з якими доцільно використовувати терміни «елементарне словосполучення», «неелементарне словосполучення».

Прості словосполучення. Переважно складаються з двох повнозначних слів, поєднаних підрядним чи сурядним зв'язком, напр.: високий будинок, виконати завдання, десять днів, зошит учня, уважно слухати, брат і сестра, сміятись і радіти.

Складні словосполучення. Утворені з трьох і більше повнозначних слів і можуть бути розкладені на кілька простих словосполучень: густий /дубовий ліс, глибоке/синє озеро.

- головне слово і залежне від нього словосполучення: достойний /кращої долі.

Залежно від типу зв 'язку виділяють:

Сурядні словосполучення. Є поєднанням однофункціональних форм на основі сурядного зв'язку: день і ніч, читати і писати. Розрізняють відкриті і закриті сурядні словосполучення. У відкритих сурядним зв'язком поєднується необмежена кількість компонентів: І ріки, і озера, і гаї… У закритих словосполученнях з сурядним зв'язком поєднуються тільки два компоненти: не батьки а діти, як донька так і син.

Підрядні словосполучення. Утворюються на основі підрядного зв'язку і складаються з головного(опорного слова) та підпорядкованого (залежного слова). За синтаксичною роллю залежних компонентів виділяють:

1 Атрибутивні (означальні) який? чий?: цікава праця, спокійне життя;

2. Об'єктні (субстанціальні) питання непрямих відмінків що?: збирати врожай;

З Обставинні (адвербіальні) як? наскільки?: працювати сумлінно.

За морфологічною природою ведучих слів, виділяють:

1. Субстантивні (іменникові): рідне місто, зелене яблуко;

2. Ад'єктивні (прикметникові): невеликий на зріст, дуже відомий;

3. Прономінальні (займенникові): щось інше, кожен з нас;

4. Нумеральні (числівникові): двоє курчат, кілька атлетів;

5, Вербальні (дієслівні форми): готувати завдання, чекаючи зустрічі;

6. Адвербіальні (прислівникові): пізно ввечері, близько додому.

46