47.Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина хvіі - 60-ті роки хіх ст.).

Внаслідок демократичних, пром. та освітніх революцій відбувся перехід від простого товарного вир-ва до нового етапу розвитку господарської системи- системи товарно-грошового (ринкового) вир-ва.

Основними суб'єктами господарювання в умовах.ринку ста­ють позасімейні господарства, засновані на поділі праці, наймі, прив. Власності. Почали виникати приватні капіталістичні утворення (фермерські господарства, фабрики) та колективні капіталістичні утворення (ассоціації та акціонерні то­вариства). До основних форм колектив­них підприємств належали:

- просте товариство (партнери несли відповідальність за борги підприємства лише часткою внесеного капіталу);

- командитне товариство (повні чле­ни партнерства несли необмежену відповідальність за результа­ти його діяльності, а інші ризикували тільки внесеними сумами в його капітал );

-акціонерні компанії з обмеженою відповідальністю всіх акціонерів.

Утворюється національний ринок, який характеризується но­вими формами зв'язку між вир-вом і споживанням: крім, особистого споживання сім'ї виникає промислове (по­пит фабрик). Він включає в себе ринок засобів вир-ва та робочої сили, ринок капіталів, ринок цінних паперів і ринок предметів споживання, який масштабно розширює свій асорти­мент і обсяги за рахунок масового вир-ва.

Пром. переворот обумовив зміни в структурі народного господарства. Вони проявились у домінуванні підприємств, пов'язаних з пром. вир-вом: автоматизації визначаль­них галузей; інтенсифікації праці; появі масового товарного ви­р-ва і, як наслідок, масового споживання; збільшення про­дуктивності праці і частки населення, зайнятого в промисловостію.

Відбулися інституційні перетворення, в ході яких була ство­рена система ек інститутів ринкової економіки: банки, біржі, приватна власність тощо.

Потреби ринкової економіки зумовили необхідність у кваліфі­кованих працівниках, у розвитку науки й техніки, у поєднанні науки з вир-вом. Це могла здійснити освітня революція. її суть полягала в переході від майже суцільної безграмотності до масової початкової освіти населення й розвитку спеціальної про­фесійної освіти. Така політика в галузі освіти змінила культуру взаємовідносин держави і сус-ва, дала поштовх до стрімкого розвитку науки, запровадження нової тех­ніки і технологій, формування більш досконалого інституційного середовища та стала однієї з причин виникнення середнього класу.

Складовими ринкової господарської ситеми є:

а)система грошового(капіталістичного) вир-ва; б) інститут прив. власності, який виник внаслідок утвердження особистої свободи і рівності суб’єктів; в) децентралізований спосіб організації госп системи; г) принцип вільного підприємництва; д) конкуренція як прояв взаємодії ек. суб’єктів на основі свободи та ріності; е)ринковий механізм ціноутворення як регулятор госп. діяльності.

Від початку 19 і до кінця 70-х р 19 ст у країнах Західної цивілізації домінувала вільна (досконала) конкуренція. Умовами її існування були:

-велика к-ть продавців та покупців, що забезпечує свободу входу на ринок і виходу

-однорідність товарної маси

-відсутність дискримінації одних і надання привілеїв іншим учасникам ринку

-однакова поінформованість учасників ринку про його стан або можливі зміни на ньому

-вир-во на ринок є єдиним джерелом доходів ек індивідів, і згортання такого вир-ва супроводжується відповідними втратами.