Цивільне право

Задача 1. Клименко, погрожуючи зброєю, заволодів телекамерою, що належала П'ятковському, і на другий день продав її. За цим фак­том відділ внутрішніх справ порушив кримінальну справу, Кли­менко прийшов на квартиру потерпілого, дав йому гроші, наче за куплену кінокамеру. У судовому засіданні П'ятковський по­яснив, що дійсно отримав гроші від Клименка, але менше, ніж коштує кінокамера, і зробив він це заради того, щоб в майбутнь­ому не мати неприємностей. Чи визнає суд правочин дійсним? Якщо ні, то чому?

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦКУ Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,встановлених законом,такий правочин може бути визнаний судом недійсним

Згідно ч.1 ст.231 ЦКУ Правочин, вчинений особою проти її справжньо волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тискуз боку другої сторони або з боку з іншої особи , визнається судом недійсним.

У відповідності з ч.2 ст 231 ЦКУ Винна сторона(інша особа), яка застосувала фізичний чи психічний примусдо другої сторони, зобов»язана відшкодувати їй збиткиу подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв»язку з вчиненням цтого правочину.

     ч.1,2 ст.216 ЦКУ (Правові наслідки недійсності правочину) 

     1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.  У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Отже, суд не визнає правочин дійсним.

Задача 2. Павленко Григорій заповідав все своє майно, в тому числі і будинок та автомобіль, своєму брату Павленку Петру. Заповіт було складено і підписано на прохання Павленку черговою ме­дичною сестрою лікарні, де знаходився на лікуванні в стаціо­нарі Павленко Григорій. Дата і місце складання заповіту не вказані. Після смерті Павленка Григорія його дружина заявила позов про визнання заповіту недійсним. Яка форма заповіту? Як обґрунтувати позовні вимоги дружини Павленка Григорія? Яке рішення повинен винести суд?

ст. 1233 ЦКУ (Поняття заповіту), заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. ч.1,2,3  ст. 1247 ЦКУ ( вимоги до форми заповіту)

1. Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. 2. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

-Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст 207 ЦКУ Якщо ФО у зв»язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом, або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

2-варіант

Згідно ст.1247 ЦКУ Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.

У даній задачі дата і місце складання заповіту не вказані , отже порушено загальні вимоги до форми заповіту.

Відповідно до ч.1 ст.1252 ЦКУ Названо перелік посадових та службових осіб, які мають право посвідчувати заповіти. З даної задачі випливає те, що чергова медична сестра лікарні не мала права посвідчувати заповіт Павленка Григорія.

З ч.1,4 Ст.1257 ЦКУ випливає, що цей заповіт є нікчемним, а спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Заповіт буде визнано судом недійсним.

Задача 3. Завідуючий краєзнавчим музеєм Сидоренко вирішив пода­рувати своєму брату бібліотеку історичної літератури до дня закінчення навчання на історичному факультеті. Про своє рішення Сидоренко повідомив рідним: дружині і дочці, а також написав листа брату. До передачі книг обдарованому дарувальник помер. Дружина останнього відмовилась передати бібліо­теку брату Сидоренка і попросила сплатити за неї 1500 гривень. Брат Сидоренка заперечував проти сплати грошей, пославшись на лист, в якому вказувалось, що бібліотеку йому подаровано. Дружина Сидоренко послалась на заповіт свого чоловіка, в якому вказано, що вона є спадкоємцем усього майна. Як вирішити спір, який виник між дружиною померлого Си­доренка і його братом? У якій формі укладається договір дарування? Відповдно до ч.1 ст.717 ЦКУ (Договір дарування ЦКУ), за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

ст.719 ЦКУ (Форма договору дарування)

Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

-Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдарований заволодів нею незаконно.

-Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищуєп»ятдесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.3 ст. 723 ЦКУ Якщо до настання строку або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдарований помре, договір дарування припиняється.

Отже, брату Сидоренка бібліотека не буде подарованою, спадкоємцем буде дружина померлого.

Задача 4. Коли Петру Пелехатому виповнилося 15 років, бабуся в день його народження подарувала йому 1000 грн. Петро наступ­ного дня пішов до банку і поклав ці гроші на депозитний раху­нок. Через 4 місяці він зняв з рахунку 400 грн. і купив у сусіда Матюхіна собаку. Батько Петра, довідавшись про це, почав вимагати від Ма­тюхіна, щоб він забрав собаку і повернув 400 грн. Матюхін відмовився це зробити. Батьки Петра змушені були звернутись з позовом до суду про визнання договору купівлі-продажу не­дійсним. Чи підлягає позов задоволенню? Чи правомірні дії працівників банку, які видали гроші Петру без згоди на це його батьків

Згідно п.4, ч.1 ст. 32 Цивільного кодексу України фізична особа у віці від 14 до 18 років (неповнолітня особа) має право: самостійно укладати договір банківського вкладу ( рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку).

Отже, відповідно до нашої задачі дії працівників банку, які видали гроші Петру без згоди на це його батьків є правомірними, оскільки Петро сам вніс гроші на депозитний рахунок і розпоряджатися ними він має право самостійно на власний розсуд. Що стосується решти правочинів, то фізична особа вчиняє їх за згодою своїх законних представників, до яких відносяться батьки. При чому, якщо правочин відповіно до ст.206 ЦК може вчинятись в усній формі, то і згода на вчинення цього правочину можу бути надана законними представниками неповнолітньої фізичної особи в усній формі.Щодо того, що батьки Петра хочуть визнати договір купівлі –продажу собаки недійсним і звернулися до суду , то це не означає, що їхній позов буде підлягати задоволенню.Тому, що ,хоча і ч.2 ст. 222 ЦК говорить, що правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи. Але, сама по собі відсутність згоди батьків на вчинення правочину ще не робить його недійсним. Згода може бути надана й після вчинення правочину.Але, в даній задачі батьки Петра проти собаки, і хочуть , щоб сусід Матюхін повернув їм гроші і забрав собаку назад, Матюхін відмовився це робити. Тому батьки Петра звернулися до суду про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Також передбачена законом згода батьків неповнолітньої особи на вчинення нею правочину встановлена з метою забезпечення інтересів останньої.

Тому, якщо вчинений неповнолітнім правочин хоча і не схвалений його батьками, не зачіпає інтересів неповнолітнього, суд має право відмовити у визнанні такого правочину недійсним. Отже, я вважаю, що позов не підлягає задаволенню.

Задача 5. Сімнадцятирічний Михайло Кириченко на першу ж за­робітну плату, яку він одержав на підприємстві, купив у Олега Мальцева фотоапарат вартістю 350 грн. Батьки Михайла вима­гали, щоб він повернув фотоапарат знайомому і забрав у нього свої гроші. Михайло не виконав вимоги батьків і наступного дня уклав договір міни з Селюковим - робітником того ж підприє­мства. Згідно з цим договором Михайло передав Селюкову Г. фотоапарат, взамін якого одержав від нього годинник. Батьки Михайла вимагають розірвання і цього договору.Оскільки контрагенти Михайла за обома угодами відмови­лись виконати вимоги його батьків, батько Михайла звернувся з позовами в суд про визнання договорів купівлі-продажу і міни недійсними. Чи підлягають ці позови задоволенню?

Згідно п.1, ч.1 ст. 32 Цивільного кодексу України фізична особа у віці від 14 до 18 років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Передбачена для неповнолітньої фізичної особи можливість самостійно розпоряджатися своїм заробітком означає насамперед гарантоване державою право використовувати отримані нею грошові заощадження.Під поняттям заробітна плата слід розуміти винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник виплачує працівникові за виконану ним роботу. Однак такий вид грошового надходження може мати лише неповнолітня фізична особа, яка перебуває у трудових відносинах. Також згідно з ч.1 ст.35 ЦК повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором. Відповідно до нашої задачі Михайлу Кириченку 17 років і він працює за трудовим договором , тож він має повну цивільну дієздатність. І має право самостійно без дозволу батьків укладати договори купівлі-продажу.