42. Радіожурналістика. Звукове слово. Гармонія ефіру.

Позавізуальність, ніби обмежуючи виражальні можливості радіо в порівнянні з ТБ, створює своєрідні умови для об’ємного вираження змісту інформації, повністю концентруючи увагу людини на слуховому сприйманні. Радіож-ка активно формує естетичні сприймання людини, розвиває уявлення, смаки, поглиблює теоретичні знання в галузі мистецтва й мистецьких ідеалів, як міри оцінки прекрасного, критерію цінності, художньої правди. А вона, у свою чергу, виступає важливим критерієм пізнання реальності, істинних процесів, що в ній відбуваються. Стосовно радіож-стики діють ті ж закономірності ефективності сприймання інформації, що і в інших каналах комунікації. Загальна система вимагає осмисленого членування програм в просторово-часових межах, професійного об’єднання змістових параметрів інформації з їх формально-жанровими відповідниками, використання різноманітної палітри виражальних засобів, перш за все, понятійно-образних.

44. Ж-СТИКА ЯК ВИД ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (Складові ж-стської майстерності. Феномен цікавого в ж-стиці)

Головне, що робить ж-ста професіоналом у сфері масової комунікації, - це вміння правдиво, оперативно, аргументовано, яскраво і переконливо писати, говорити і показувати, якщо йдеться про аудіовізуальні засоби інформації.

Характер творчої праці ЗМІ вимагає насамперед оперативності, максимальної зібраності, зосередженості, вміння шукати інформацію та її найрізноманітніші джерела, здатності налагоджувати контакти з людьми. Ж-ст має бути всебічно обізнаною людиною, бути якоюсь мірою універсалом, бачити зв'язки між різними явищами. Він повинен вміти швидко схоплювати сутність подій і явищ. Учений, кажуть, бачить глибше, ж-ст - ширше.

Оскільки ж-стика є строго документальною, адресною, вона по­требує виняткової акуратності й точності, відповідальності за кожен факт, кожне слово. Це накладає на ж-ста ніби додатковий тягар, примушує жити у постійному напруженні. Ж-стика вимагає від професіонала постійного фізичного та психологічного напруження, що пов'язане з поїздками, чергуваннями, надзвичайними ситуаціями, непередбачуваними подіями. Складність ж-стської праці полягає також у необхідності власне поєднання літературно-творчої та організаторсько-редакційної, а іноді й комерційної роботи.

• У Законі України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист ж-стів" однією з основних є творчий характер, інтенсивність інтелектуальної праці, її нерегульована тривалість за умов жорсткої регламентації редакційного і технологічного циклу підготовки та випуску видань і програм'. Тож і ж-стський твір, на відміну від наукового чи художнього, має специфічні ознаки: актуальність, оперативність, політичну гостроту, практичну спрямованість, постійну циклічну повторюваність тем, строгий документалізм та ін.

Актуальність (від лат. слова акіуаііз - важливий у певний час, злободенний, назрілий) є важливою прикметою саме ж-стики. Вона насамперед присвячена злобі дня, тому, що хвилює публіку в певний момент. Цю злобу дня ЗМІ підслуховують, вловлюють і виносять на суд громади. Актуальність є однією з підвалин такого важливого феномену ж-стики, як цікавість. Українська ж-стика разом із ЗМІ колишньої радянської імперії пережила досить тривалий час, коли теми виступів преси, їх так звана актуальність, диктувались зверху, визначалось те, що мало цікавити читача та слухача і, навпаки, те, що справді цікавило людей, відсувалось на задній план або заборонялось зовсім. Реципієнт відповідав взаємністю. Він починав читати газету з останньої сторінки, бо там була спортивна інформація, розваги, гумор. Саме життя змело атрибути цієї квазіж-стики, але це не означає, що пошуки актуальних тем і проблем у ЗМІ знято з порядку денного. Актуальність перемістилась у площину конкурентоспроможності, творчої змагальності редакційних колективів. Не усунені певні об'єктивні перепони у постановці гострих питань, не всі ж-сти здатні професійно досягати належної актуальності виступів.

Оперативність - це здатність ж-ста і редакції вчасно донести відповідну інформацію до аудиторії. Оперативність інформації залежить від її характеру. В одному випадку, коли йдеться про стисле повідомлення про факт, подію, явище, тобто про новини, оперативність вимірюється годинами, навіть хвилинами. Такими ж оперативними повинні бути стислі коментарі до новин.

Політична гострота ж-стики випливає із самої її природи як частини політичної системи суспільства, як своєрідної форми влади над суспільством. Відмовившись від вульгарного і примітивного тлумачення МК як служниці політичної системи, ми не повинні забувати, що ж-стська праця є різновидом суспільно-політичної діяльності, а ж-стські виступи, з огляду на всю багатоманітність тематики, мають більше чи менше політичне спрямування, оскільки забезпечують інформаційно практично всі політичні процеси у державі. По-перше, у більшості ЗМІ політична тема є якщо не домінуючою, то дуже важливою. По-друге, для ж-стських творів, особливо для п-стики, характерний розгляд багатьох явищ життя під суспільно-політичним кутом зору. По-третє, ЗМІ здійснюють своєрідний контроль за діяльністю різних гілок і рівнів влади, ставлячи з допомогою громади актуальні питання державного будівництва, стежачи за їх виконанням, тобто беруть активну участь в управлінні соціальними процесами. Ще одна характерна ознака ж. - її практична спрямованість на досягнення певних результатів як у сфері свідомості, так і практичних вчинків конкретної людини, групи людей, органів влади, громадських організацій тощо. Іншими словами, йдеться про результативність преси. Відкинувши як недієздатний, спрощений більшовицький принцип трактування преси як засобу комуністичного будівництва, ми водночас принизили пропагандистську, виховну функцію ЗМІ.

Процес впливу ж-стського твору на практику складний і диференційований. Певні ідеї, судження, концепції, тобто пропагандистська інформація знаходить своє втілення у відповідних ж-стських формах. Вона засвоюється аудиторією, внаслідок чого ми досягаємо певного духовного ефекту у вигляді зміни чи посилення відповідних поглядів, думок, настроїв і психологічних установок, тобто готовності діяти відповідно до проповідуваних ідей. І як результат - зміна поведінки конкретної людини чи групи людей. Отож ж-ст впливає на стан конкретних справ шляхом впливу на свідомість, на переконання аудиторії.

Відмінність ж-стики від інших форм творчості полягає також у постійній повторюваності тем і проблем. Ж-стика, яка постійно слідує за людським життям, як саме воно, живе за певними циклами: річними, сезонними, тижневими тощо. Щороку людство проводжає і зустрічає календарний рік, святкує Різдво Христове і Великдень. Щороку селяни сіють і збирають, а комунальники готуються до зими та ін. Зрозуміло, ж-стові так само щороку доводиться порушувати одні й ті самі теми. Коли це триває багато разів поспіль, неминучі повторення, певний вироблений трафарет. Особливо в складній ситуації опиняються регіональні редакції, які змушені повторювати не тільки теми, але й ті самі об'єкти і суб'єкти відображення. Об'єктивно виникає така небажана у мас-медіа несвіжість, банальність. Ж-ст змушений кожного разу шукати нові повороти теми, помічати незвичайні подробиці, тобто збільшувати інформаційний потенціал виступу завдяки оригінальності підходу, небанальності мислення.

Дуже важливою особливістю ж-стського твору є його документа­лізм. Ж-стський виступ, від замітки у три рядки і до великого за розміром нарису чи памфлету, зазвичай, будується на дійсних, достовірних фактах. У цьому велика привабливість ЗМІ і ж-стики як виду творчої діяльності, що за неї події та факти "придумує" саме життя.

Зрештою, багато залежить від розуміння характеру ж-стської творчості¹. Що таке ж-стика з погляду психології творчості? Творчість - це така діяльність, у результаті якої народжується щось нове, досі невідоме, цінне, суспільно корисне. В науці мислення прийнято поділяти на репродуктивне і творче. Твори ж-стики здебільшого мають прикладний характер. Ж-стика, коли мати на увазі літературну частину цієї справи, - це водночас ремесло і творчість. Якщо головна ознака творчості - новизна, руйнування стереотипу, то творчість у ж-стиці - це нові оригінальні думки, нові погляди на явища, нові образи, втілені у відповідну досконалу форму.

Отже, літературна праця у ЗМІ характеризується певними ознаками, що вирізняють її з-поміж інших видів творчої роботи.