1) Відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання;

2) Ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

3) Відсутності представника недієздатного кредитора.

43. Суть принципу реального виконання зобов'язання: зобов’язання повинно бути виконане в натурі, без його заміни грошовим еквівалентом. Стягнення неустойки та відшкодування збитків не звільняє боржника від цього обов’язку

44. У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у певній черговості. Якщо інше не передбачено договором,то в першу чергу сплачується:

1) У першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) У другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

45. Чи впливає збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (НМДГ) на розмір платежів, що виплачується за грошовим зобов'язанням фізичній особі (наприклад, в якості відшкодування шкоди): сума пропорційно збільшується

46. Чи повинна особа, яка користується чужими грошовими коштами, сплачувати проценти за таке користування, якщо договором не встановлено інше: так, боржник зобов’язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами

47. Зобов'язання з множинністю осіб має неподільний предмет виконання. Яким є це зобов'язання з огляду на порядок здійснення обов'язків боржниками та прав кредиторами: солідарні зобов’язання

48. Між боржником та пятью кредиторами існує солідарно зобов'язання. Жоден із кредиторів ще не пред'явив вимоги про виконання зобов'язання, але боржник має намір виконати зобов'язання. Кому він повинен адресувати це виконання: Одному із кредиторів

49. Наслідки виконання боржником свого обов'язку у повному обсязі одному о солідарних кредиторів: звільняє боржника від виконання решті солідарних кредиторів

50. Чи повинен кредитор на вимогу боржника при частковому (наприклад, 1/5) виконанні зобов'язання видати розписку про підтвердження виконання зобов'язання: так (ч.1 ст. 545)

51. Що підтвердите наявність (знаходження) боргового документу у боржника: виконання ним(боржником) свого обов’язку

52. Відмова кредитора повернути борговий документ або видати розписку надає боржникові право: затримати виконання зобов’язання

53. Зарахування зустрічних вимог допускається у наступних випадках: у разі заміни кредитора

Не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ін. ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності;

54. Припинення зобов'язання переданням відступного відбувається: Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, майна тощо)

55. Новацією називається таке припинення зобов'язання, яке здійснюється: шляхом домовленості сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими самими сторонами

56. Кредитор вважається таким, що прострочив: якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку. + у разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку

57. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний: сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

58. До підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання не відноситься: відноситься: якщо особа доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів

59. Виконання зобов'язання не може забезпечуватися: може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком

60. Правові наслідки недотримання письмової формі правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання: такий правочин є нікчемним

61. Які наслідки для правочину про спосіб забезпечення виконання зобов'язання має недійсність основною зобов'язання (вимоги): Недійсність додаткового зобов’язання

62. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання є недійсним. Як це впливає на основне зобов'язання: не спричиняє недійсність основного зобов’язання

63. Яким чином право на стягнення неустойки пов'язане із наявністю чи відсутністю збитків: це право виникає незалежно від наявності у кредитора збитків

64. Штраф - це неустойка, що обчислюється: у % від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов’язання

65. Пеня - це неустойка, що обчислюється: у % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання

66. Предметом неустойки може бути: грошова сума, рухоме і нерухоме майно

67. Наслідки сплати (передання) неустойки:

а) Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі б) Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання

68. За загальнім правилом (якщо інше не встановлено договором), у разі порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором: як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову(субсидіарну) відповідальність поручителя

69. В якому обсязі поручитель відповідає перед кредитором: Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки

70. Яка з обставин не є підставою припинення поруки: Підстави:

1. припинення забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зоб-ння без згоди поручителя;

2. якщо після настання строку виконання зобов’язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;

3. у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;

4. після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

71. Гарантом може бути: банк, інша фінансова установа, страхова організація.

72. В разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов’язаний: сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

73. Чи має право особа, якій передано майно у якості способу забезпечення виконання зобов’язання (при тримання), на користування та розпорядження цим майном: ні.

74. Співвідношення сплати неустойки з відшкодуванням збитків можна представити наступним чином: сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

75. За якої умови є можливим застосування до конкретних сторін певного способу забезпечення виконання зобов’язань: договором або законом?

76. В чиїх інтересах встановлюються способи забезпечення виконання зобов’язання: боржника перед кредитором.

77. ???Чи є можливим самостійне існування способу забезпечення виконання зобов’язання (пов’язане з зобов’язанням, яке забезпечується):

78. Який із зазначених способів забезпечення виконання зобов’язання може виникати за участю не будь-яких суб’єктів цивільного права, а лише за участю спеціального суб’єкта: гарантія і застава.

79. ???Якщо договором спеціально не передбачено, який саме вид неустойки ним передбачено (за співвідношенням неустойки з правом на відшкодування збитків), то презюмується наступний вид неустойки:

80. Договором в якості способу забезпечення виконання зобов’язання передбачена неустойка. Відбулося невиконання або неналежне виконання зобов’язання, що є підставою для стягнення неустойки. Чи має право суд за позовом боржника повністю звільнити його від сплати неустойки, і якщо має – то з якої причини: так, якщо невиконання зобов’язання настало з вини кредитора.

81. Є способом забезпечення виконання зобов’язань: додатково забезпечені заходи, які мають спец. характер і дають можливість досягнути виконання незалежно від того чи заподіяло кредиторові збитки і чи є у боржника майно, на яке можна звернути стягнення за виконавчим документом.

82. Юридичні ознаки договору поруки: може бути як одностороннім так багатостороннім; за ним поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов’язання; виконання зобов’язання може забезпечуватись як частково так і в повному обсязі.

83. Які вимоги пред’являються до кількості поручителів: поручителем може бути одна чи кілька осіб.

84. Право зворотної вимоги гаранта до боржника називається: регресом.

85. Чи мають право гарант та поручитель на оплату послуг, наданих ними боржнику: так.

86. Якщо порушення зобов’язання, забезпеченого завдатком сталося з вини кредитора, то: він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплати суму у розмірі завдатку або його вартості.

87. Що може виступати в якості завдатку: грошова сума або рухоме майно.

88. Що відбувається з заставою при загибелі заставленого майна: заставодавець на вимогу заставодержателя зобов’язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений предмет застави.

89. Як називаються сторони договору застави: заставодержатель і заставодавець.

90. Предметом застави може бути: будь-яке майно (річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке не може бути звернене стягнення; майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

91. Предметом застави не можуть бути: національні, культурні та історичні цінності, які об’єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

92. Право застави виникає з моменту: укладення договору застави, а у випадку, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

93. Заставодавець набуває право звернення стягнення на заставлене майно з моменту:

94. Напівфабрикати, комплектуючі вироби, сировина, готова продукція є предметом наступного виду застави:

95. Певна річ перебуває у заставі. Яким чином це впливає на приналежності даної речі:

96. Обов'язок застрахувати предмет іпотеки покладається на:

97. Іпотека - це:

98. Предметом іпотеки може бути:

99. Іпотекодавець - це:

100. Підставою виникнення іпотеки не може бути:

101. Взаємні права та обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту:

103. Предмет іпотеки на час дії даного правовідношення знаходиться у володінні та користуванні:

104. Якщо іпотека виникає на підставі рішення суду, то взаємні права та обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня:

105. Яке значення має припинення основного зобов'язання до закінчення

106. Строку дії іпотечного договору:

107. 3а загальним правилом (тобто, якщо інше не встановлено іпотечним договором ) ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе:

108. Яка з обставин не є підставою для припинення іпотеки:

109. Яка з обставин не є підставою для припинення іпотеки:

110. Реалізація заставленого майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, провадиться шляхом :

111. Реалізація заставленого майна провадиться шляхом :

112. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства здійснюється за:

113. Реалізація заставленого майна здійснюється на підставі:

114. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється па підставі:

115. Чи має заставодавець право на розпорядження заставленим майном :

 ОЛЕГ 

116. Цивільно-правовий договір - це: домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

117. Як співвідносяться категорії „договір" і „правочин": Категорії "правочин" і "договір" співвідносяться між собою як загальне і окреме: будь-який договір є правочином, але не всякий правочин є договором. Договорами є лише дво- чи багатосторонні правочини, тоді як до правочинів належать також і дії однієї особи, спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків — односторонні правочини

118. Що із перерахованого не відноситься до функцій цивільно-правового договору: відноситься: ініціативна, програмно-координаційна, інформаційна, гарантійна та захисна

119. Яке положення не характеризує принцип свободи укладення договору: Характеризує:

* свобода в укладенні договору * свобода вибору характеру договору

* свобода у виборі контрагента * свобода у виборі умов договору

116. Яку назву має договір, за яким одна сторона повинна отримали зустрічне задоволення за виконання своїх обов'язків: відплатний

117. Що розуміють під реальним договором : Реальний договір передбачає, крім згоди сторін, вчинення певної дії, як правило - обов'язкову передачу речі чи майна, без чого угода жодного зобов'язання не породжує і юридичного значення не має.

118. Яке юридичне значення має протокол намірів: якщо в ньому не має волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, то він не вважається попереднім договором.

119. Що розуміють під майновими договорами: будь-яку майнову угоду між двома або більше суб'єктами господарського чи цивільного права.

120. Не є ознакою публічного договору: є:

1) укладення договору може не залежати від волі сторін, що домовляються;

2) Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів,

крім тих, кому за законом надані відповідні пільги;

3) підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим

щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом;

4) підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності

у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

116. В чому проявляється особливість договору приєднання: при формулюванні умов договору приймає участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або ні. Свої пропозиції при цьому вона не вносить.

117. Хто може вимагати виконання договору на користь третьої особи: як особа, яка уклала договір, так і третя особа.

118. 3мішаний договір - це: договір, у якому поєднуються елементи договорів різних типів, що передбачені законодавством, і, разом з тим, не можна вважати змішаним договір, який поєднує різні види одного типу договору.

119. Яке значення мають істотні умови для договору: тільки з моменту досягнення домовленості по істотних умовах договору в належній формі, договір може бути визнаний укладеним (ч.1 ст. 638).

120. Ким, як правило, розробляються і оприлюднюються типові умови договору: оприлюднюються у встановленому порядку як типові умови для договорів певного виду. При цьому, типові умови можуть міститись як в типових формах цивільно-правових договорів, що прийняті відповідними органами державної влади, так і окремим переліком для конкретного договору. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту.

121. Звичайні умови договору це умови: які не узгоджуються сторонами, проте входять до їх договірного зобов’язання. Такими, здебільшого можуть бути умови про строк договору та його ціну.

122. Яким чином у договорі визначається ціна, якщо вона не встановлена та не може бути визначена, виходячи з його умов: вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

123. В якій формі може бути укладений договір, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом: у будь-якій формі.

124. Хто в першу чергу здійснює тлумачення змісту договору: сторона або сторони, ч.1 ст. 213 ЦКУ.

125. 3 якого моменту договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, вважається укладеним: з моменту його нотаріального посвідчення.

126. Попередній договір укладається у формі: встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

127. Договором на користь третьої особи є: договір, коли боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок не на користь кредитора, а на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

128. Договір є укладеним, якщо: сторони в належній формі досягли згоди з істотних умов договору.

129. 3а критерієм розподілу прав та обов'язків між сторонами договори поділяють па такі види: односторонні та взаємні (двосторонні, синалагматичні) договори.

139. За критерієм наявності/відсутності зустрічного майнового задоволення договори поділяються на : відплатні та безвідплатні.

140. За ступенем правової завершеності договори поділяються на: остаточні та попередні.

141. До істотних умов договору належать:

умови про предмет; умови, визначені в законі чи в інших правових актах як істотні; умови, необхідні для договорів цього виду, що виражають його природу і без яких він не може існувати (наприклад, договір страхування повинен містити умову про страховий випадок); умови, стосовно яких, на думку однієї зі сторін, повинна бути досягнута згода.

142. Договір є двостороннім, якщо: з нього виникають права і обов'язки для кожної із сторін.

143. Публічним є договір: в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться

144. У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він: повинен відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

145. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна: відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

146. Зобов’язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо: основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

147. Принцип свободи договору означає: сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

148. До непоіменованих слід відносити ті договори: можливість укладення яких прямо не передбачена у актах цивільного законодавства (наприклад, договори про надання медичних, освітянських, аудиторських, маркетингових, рекламних, ритуальних та інших послуг).

149. Договір, в якому одна сторона бере на себе обов’язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони – це договір: одностороннім.

150. Багатосторонній договір – це: договір, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

151. Які умови договору повинна містити пропозиція про укладення договору, щоб вважалась офертою: у ній повинні міститися всі істотні умови майбутнього договору (предмет, ціна, строк та ін.), щоб сторона, яка отримала пропозицію, зрозуміла про що йдеться. Оферта повинна виражати і намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття; оферта має бути адресована конкретній особі. Тому різноманітні реклама, об'яви, прайс-листи не можуть визнаватися офертою, це лише пропозиція невизначеному колу осіб зробити оферту.

152. Як називається відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, щодо прийняття даної пропозиції: акцепт.

153. Чим є відповідь про згоду укласти договір на інших умовах, ніж запропоновано в оферті: є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

154. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір (акцепт) отримана із запізненням, договір вважається: неукладеним

155. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов'язань, якщо вона: негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із запізненням.

156. Коли пропозиція укласти договір (оферта) не може бути відкликана: протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

157. Яка із зазначених умов не є необхідною для визначення договору на товарній біржі укладеним: предмет, ціна, термін дії договору.

158. ???Які особливості встановлено законодавством для договорів, що укладаються на підставі правового акта органу державної влади, органів влади АРК, ОМС: Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади АРК, омс, обов'язкового для сторін договору, має відповідати цьому акту.

159. Яким основним Законом України регулюється процедура укладення договорів, пов’язаних з цінними паперами: Про цінні папери та фондовий ринок

160. Продаж об’єктів малої приватизації на аукціоні полягає у: передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

161.З якого моменту до покупця переходить право володіння, користування і розпорядження об’єктом приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»?: З моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.(прийняття рішення про приватизацію підприємства.)

162.Відповідно до Закону України „Про приватизацію державного майна" у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у: державну власність

163.Що є підставою для розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї із сторін: