Тема №4 «Організаційні форми інноваційної діяльності»:

1. Організація інноваційної діяльності;

2. Види інноваційних організацій;

3. Управління науково-дослідними і дослідно-конструкторськими роботами.

1 Питання

Виділяють 4 категорії суб’єктів інновацій:

1. Експлеренти – вони спеціалізуються на створені нових або радикальній зміні старих сегментів ринку; (кутюр)

В межах цих організацій працюють потужні дослідні відділи та конструкторські бюро. Вони впроваджують принципово-нові продукти та отримують надприбуток за рахунок великої науково-місткості цих продуктів і в наслідок «піонерного» виведення їх на ринок. Гасло: «Першими отримати прибуток».

2. Патієнти – ці фірми створюють інновації для потреб вузького сегменту ринку. Вони уникають конкуренції з великими компаніями вишукуючи так звані «вузькі місця (не займані ніші)» на ринку. Надають товару унікальних властивостей (наприклад ручка для лівші), їх товари, зазвичай ексклюзивні, високоякісні та дорогі. Їм притаманна агресивна поведінка на ринку, що зумовлено прагненням захопити вподобану нішу.

Такі фірми можуть бути як творцями інновацій, так і їх удосконалювачем. Гасло патієнтів: «Дорого але добре».

3. Комунтанти – ця група використовують інновації створені іншими, надають їм індивідуальних особливостей пристосовуючи до невеликих за обсягами потреб конкретного клієнта. Такі суб’єкти підвищують споживчу цінність товару не якістю, як патієнти, а завдяки індивідуалізації. Ця група має підвищену гнучкість, що дає їм змогу витримувати конкуренцію. Зазвичай це дрібні фірми. Девізи: «Ви доплачуєте нам за те, що ми розв’язуємо саме Ваші проблеми» / «Ви доплачуєте нам за індивідуальність». (індивідуальний пошив)

4. Віоленти – їх діяльність спрямована на інновації, що здешевлюють виготовлення продукції, водночас забезпечуючи їм той мінімальний рівень якості, який вимагає основна маса споживачів. За рахунок низьких цін і мінімальної якості фірма стає конкурентоспроможною. Їх гасло: «Дешево але пристойно». (по-суті китайський ринок)

Така класифікація фірм інновацій є досить умовною, оскільки вони реалізують переважно не один вид продукту, а декілька і тому одна й та сама фірма може виступати в різних групах. Водночас, фірми що створюють радикальні інновації та схильні до ризику з метою отримання надприбутку (а це, переважно, 1 група) дістали назву венчурні (від слова ризик – ризикувати).

Венчурні фірми – це переважно малі підприємства, прогресивних з технологічного погляду галузях економіки, що спеціалізується у сферах наукових досліджень розробок створення і впровадження інновацій пов’язаних підвищеним ризиком.

2 Питання

На етапі створення інноваційної продукції створюються так звані бізнес інкубатори та центри трансферу технологій.

Бізнес інкубатори з’явились в середині 50-тих років ХХ ст., як інституції для «вирощування» малих підприємств.

Бізнес інкубатор – це організ стр-ра, метою якої є форм-я сприятливих умов для стартового розвитку малих п-в через надання їм певних послуг та ресурсів.

Надають різноман ділові послуги:

1. оренда площі: офісних, виробничих, лабораторних, конференц-залів;

2. технічного обслуговування: телефон, Інтернет;

3. консультаційні послуги: з бізнес планування, з юр, податкових і ін;

4. економічні послуги: бухгалтера, економіста, маркетолога, менеджера

5. інвестиційні: пошук інвестора, залучення кредитів, стартове фін-ня і ін.;

6. наук-технічні: впровадження нових технологій, нових продуктів, ноу-хау;

7. навчальні: різноманітні тренінги, курси перепідготовки і ін.;

8. презентаційні: виставки, презентації, конференції, конкурси;

9. інформаційні: створення баз даних, Інтернет центри та інше;

10. видавничі: видання буклетів, рекламних проспектів, і ін.;

11. працевлаштування: пошук роботи, внесення до бази даних професій, та ін..

Партнерами бізнес інкубаторами є:

1. Місцеві органи влади;

2. Об’єднання підприємців регіону;

3. Банки та кредитні установи, які є джерелом для стартового капіталу;

4. Наукові установи та ВНЗ, що сприяють залученню нових підприємців, навчаючи студентів основам бізнесу.

В залежності від мети, особливостей регіону і можливостей організаторів, створюють різні типи бізнес інкубаторів ( Типи бізнес інкубаторів):

• Ті, які підтримують нові інноваційні види бізнесу;

• Зорієнтоване на створення нових фірм та компаній;

• Об’єднує мережу існуючих дрібних але перспективних фірм;

• Комбіновані бізнес інкубатори, що спеціалізуються на різних видах д-сті.

Центр трансферту технології – це організація, що надає інформаційні та консультативні послуги з вибору технології для підприємницької діяльності, розробляє стратегію її трансферу і здійснює юридичну підтримку з передаванням від розробника до користувача. (трансфер – франц. переношу, переміщую) .

Трансферт технологій здійснюють в різних організаційних формах:

• За договором купівлі-продажу;

• Ліцензуванням;

• Франчайзингом;

• Лізингом;

• Через утворення спільного підприємства (найбільш поширена в Україні і країнах Східної Європи), або придбання підприємства-інноватора.

Процес трансферу технологій НЕ залежний від його організаційної форми, здійснюється за такими етапами:

1. Пошук технології;

2. Налагодження пере-договірних відносин;

3. Укладання угоди про передачу технологій;

4. Експлуатація технології;

5. Позадоговірний етап (після його закінчення).