Екзаменаційний білет № 16
Загальні поняття
ГРАФІЧНИЙ ДИЗАЙН - поняття універсальне. Під нього можна підвести багато різних областей дизайн-індустрії. Адже в цілому дизайн – це процес вибору і організації графічних компонентів з ціллю досягнення призначеної цілі, яка може бути або естетичною, або ж мати функціональність, а найчастіше переслідує дві цілі. Знак Слово "знак" походить від англійського слова — "знак", є попередником латинського слова — "відмітка", тобто зроблене людиною якесь зображення, зміст якого відомий. Сьогодні під цим символом мається на увазі загальноприйняте графічне зображення як символ, який повинен передати яке-небудь специфічне повідомлення, або жест, що виражає якусь інформацію. Знаки є: астрономічні, астрологічні, дорожні, водяні, релігійні, письмові (літера, цифра), знаки якості, жестів, службові знаки, геральдика, товарні знаки тощо.
Символ Давньогрецьке слово спочатку означало якусь умовну частину предмета. Зараз слово "символ" має два значення: перше — це зображення, яке ніби виступає від імені якогось предмета, який може мати зовсім іншу форму (наприклад, трикутник може бути символом предмета, який не має нічого трикутного, або абстрактне поняття (наприклад, зображення сови є символом мудрості). Другим значенням слова "символ" є письмовий знак, який виражає якусь якість, величину або процес — такими є літери алфавіту, розділові знаки, цифри, ноти, математичні символи і т.д. Вперше в цьому значенні слово "символ" стало вживатися в Англії в XVIІ ст.
Емблема Емблема — латинське слово "мозаїчна робота". Нині емблема — це символічне зображення якогось поняття, або ідеї, наприклад, символом надії є семисвічник іудаїзму. У геральдиці емблема певним чином характеризує її господаря; у релігійному мистецтві предмети-символи — супутники зображень святих.
Фірмовий знак Термін "фірмовий знак" об'єднує два поняття — власне фірмовий знак (знак послуг) і товарний знак. Товарний знак - знак, який використовує виробник або торговець для ідентифікації та відмінності своїх товарів від товарів конкурентів. Це може бути знак, представлений словом як, наприклад, " ", який з'явився в 1906 р., або "Хегох" від "ксерографії", "сухого копіювання", так і знак, представлений зображенням-сим-волом, числом та ін. Товарний знак може бути комбінацією знаку та символу, яку" Кока-Кола" (назва з'явилась у Атланті в 1886 р.), який в наші дні можна зустріти у всьому світі. Товарний знак має відповідати високим естетичним вимогам та рівню сучасної графіки і водночас бути простим для сприйняття, а також у зображенні та вжитку, повинен об'єднуватись із текстом та іншими елементами оформлення. Важливо знати класифікацію товарних знаків у прикладній графіці:
Рис. 26. Занулення Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо). Метою занулення є усунення небезпеки ураження людини під час пробою на корпус обладнання однієї фази мережі електричного струму. Ця мета досягається внаслідок швидкого відімкнення максимальним струмовим захистом частини мережі, на якій трапилося замикання на корпус. Захисне заземлення і занулення виконують з метою:
Суть захисного занулення електроустановок полягає у навмисному електричному з'єднанні їх металевих нормально неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою, з нульовим захисним провідником (рис. 1).
Рис. 1. Схема захисного занулення електроустановки: 1 – корпус електроустановки; 2 – захисний пристрій; Rо – опір заземлення нейтралі джерела струму (нульового робочого провідника); Rд - опір додаткового заземлення нейтралі джерела струму; Ік.з – струм короткого замикання
При цьому нульовий робочий провідник з’єднаний із глухозаземленою нейтральною точкою джерела струму і призначений для живлення струмом електроспоживачів (тобто по ньому проходить робочий струм), а нульовий захисний провідник з'єднує частини електроустановки, що підлягають зануленню, з нульовим робочим провідником. Принцип дії занулення полягає у перетворенні замикання мережі на корпус електроустановки в однофазне коротке замикання (тобто замикання між фазним та нульовим робочим провідниками) з метою раптового збільшення величини сили струму, здатної призвести до спрацювання захисного пристрою (котре полягає у перегоранні плавких запобіжників чи приведенні в дію автоматичних вимикачів) і автоматичного відімкнення пошкодженої установки від мережі живлення. Таким чином призначення: - нульового захисного провідника – створення для струму короткого замикання ланцюга з малим опором із метою забезпечення швидкого спрацювання захисного пристрою і автоматичного відімкнення пошкодженої установки від мережі живлення; - заземлення нейтралі джерела струму – зниження до безпечного рівня величини напруги нульового робочого провідника (і всіх під’єднаних до нього корпусів електроустановок) відносно землі при випадковому замиканні на неї фази; - додаткового заземлення нейтралі джерела струму – зменшення небезпеки враження працівників електричним струмом у випадку обривання нульового робочого провідника. Умова надійності захисного занулення (тобто швидкого автоматичного відімкнення пошкодженої електроустановки від мережі живлення):
де Ік.з - струм короткого замикання; Іап - струм захисного пристрою (апарата); k - коефіцієнт кратності струму короткого замикання відносно струму захисного пристрою (k = 1,5 - для автоматичних вимикачів; k = 3,0 - для плавких запобіжників). Час відімкнення пошкодженої електроустановки від мережі живлення становить: при захисті плавкими запобіжниками 5–7 с; при захисті автоматами 1–2 с. З метою підвищення рівня електробезпеки виробничого устаткування найчастіше застосовують його одночасне занулення та заземлення.
|
,