2 Контрольно-вимірювальні прилади, реактиви
1.Ваги технічні |
1шт. |
2.Секундомір |
1шт. |
3.Набір ареометрів |
1комплект. |
4.Віскозиметр |
1шт. |
5.Термометр /0-100 ˚С/ |
1шт. |
Реактиви: |
|
|
|
Перемішувальне устаткування (рис. 1) складається із закріпленого на штативі (1) рушія (2) , до якого за допомогою патрона (3) закріплюється вал (4). На кінець вала нагвинчена мішалка (5), яка занурюється у посудину (6) з рідиною. Регулювання частоти обертання вала мішалки здійснюється регулятором (7) за шкалою (8), що знаходиться на корпусі рушія.
Рисунок1. Схема установки для вивчення перемішування рідини.
1 - штатив; 2 - рушій мішалки; 3- затискач патрону; 4- вал ; 5-мішалка; 6-посудина; 7- регулятор числа обертів; 8. - шкала частоти обертання.
3 Послідовність виконання роботи
Перед початком роботи відповідно до рис.2 вимірюють і записують у таблицю спостережень усі розміри мішалки і посудини, які впливають на витрату енергії під час перемішування.
Рисунок 2. – Основні геометричні характеристики мішалки і посуди
Потім на валу мішалку досліджуваного типу, встановлюють задане число обертів мішалки (150,200,300,400,500) наливають у посудину певну кількість розчинника (на 1см нижче від потрібного рівня розчину), задають необхідну наважку розчинної речовини і доливають розчинник до потрібного рівня Н в посудині, після чого вмикається рушій мішалки.
Наважку розчинної речовини розраховують відповідно до заданої концентрації розчину (кг/м³) . Разом з увімкненням рушія мішалки вмикається секундомір, яким вимірюють час повного розчинення речовини. Після кожного розчинення рушій вимикається, знімається вал з мішалкою, одержаний розчин виливається і дослід повторюється із іншим числом обертів мішалки. Після останнього досліду вимірюють температуру, густину і в'язкість розчину. Усі покази приладів записують у таблицю спостережень.
4 Опрацювання результатів роботи
Знайдені експериментальні дані опрацьовують відповідно до табл.2. Для узагальнення табличних даних у вигляді залежності будують графік залежності I від n у напівлогарифмічній системі координат (рис. З). Для ділянки прямолінійної залежності можна записати:
ln I = a + bn
Нахил прямої лінії показує значення сталої b= tgά. Оскільки кут міститься в другій чверті, то величина b буде від'ємною.
Для будь-якої точки прямої лінії, проведеної на графіку, стану а визначають з рівняння
a=ln I–bn
Таблиця 2 - Виміряні і обчислені величини дослідження процесу перемішування.
Виміряні і обчислені величини |
Розрахункові рівняння і розмірність |
Числові значення |
|
||
Досліди |
|
||||
1 |
2 |
3 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Тип мішалки |
- |
|
|
|
|
Діаметр мішалки |
d, м |
0,053 |
0,053 |
0,053 |
|
Ширина лопаті мішалки |
b, м |
0,0031 |
0,0031 |
0,0031 |
|
Довжина лопаті мішалки |
l, м |
0,0375 |
0,0375 |
0,0375 |
|
Крок пропелерної мішалки |
S, м |
0,061 |
0,061 |
0,061 |
|
Діаметр посудини |
D, м |
0,0982 |
0,0982 |
0,0982 |
|
Висота шару рідини |
Н, м |
0,079 |
0,079 |
0,079 |
|
Кількість відбивних перегородок |
Z, шт |
– |
– |
– |
|
Висота відбивної перегородки |
L, м |
– |
– |
– |
|
Ширина відбивної перегородки |
B, м |
– |
– |
– |
|
Висота розміщення мішалки над дном |
h, м |
0,013 |
0,013 |
0,013 |
|
Концентрація розчину |
С, кг/м³ |
|
|
|
|
Наважка розчинної речовини |
m, кг |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
|
Об’єм розчину |
V, м³ |
0,610-3 |
0,610-3 |
0,610-3 |
|
Температура розчину |
t, ◦С |
12◦ |
12◦ |
12◦ |
|
Густина розчину |
ρ, кг/м³ |
|
|
|
|
В’язкість розчину |
γ, м²/с μ, Паּс |
|
|
|
|
Частота обертання вала |
n, с |
50 |
200 |
600 |
|
Інтенсивність (час) перемішування |
I, с |
600, 1200, 1800 |
600, 1200, 1800 |
600, 1200, 1800 |
Розрахункова частина
Приймаю [1, табл..VI, с. 514]
Приймаю
.
Для першого режиму перемішування n=50 об/хв=0,83 об/с
, хв., с |
10 хв 600 с |
20 хв 1200 с |
30 хв 1800 |
Vтв,м3 106 |
0,44 |
0,5 |
0,6 |
ReM |
1729 |
|
|
Вт |
|
|
|
10 см3 – 100 % об.
0,44 см3 – х % об. х=4,4 % об.
Якщо то
,
де –обємна доля твердої фази в суспензії.
.
.
Визначаємо масу суспензії:
Знаходимо масову частку лини в суміші:
у=6%
Густина суміші визначається за формулою:
,
де густина суспензії, кг/м3;
– густина рідкої фази, кг/м3;
– масова частка твердої фази суспензії;
Критерій Рейнольдса визначаю за формулою:
,
де ρ – густина рідини, кг/м³;
μ – в’язкість рідини, нс/м²;
d – визначальний лінійний розмір (діаметр мішалки)
n – частота обертання мішалки, с .
Залежність KN=f(ReM) для трьохлопатевої мішалки визначається за рисунком VIІ[1,с.558]
KN=f(ReM=1729)=0,8
Визначаємо витрати енергії на перемішування за формулою:
,
де N – потужність двигуна мішалки, Вт;
критерій потужності.
Звідки N дорівнює:
.
Потужність в пусковий момент зазвичай в 2-3 рази перевищує робочу:
.
Встановлюємо установчу потужність, приймаючи, що ККД електродвигуна з передачею 0,95 і з запасом потужності в 20%:
.
10 см3 – 100 % об.
0,5 см3 – х % об. х=5 % об.
Якщо то
,
де –обємна доля твердої фази в суспензії.
.
Визначаємо масу суспензії:
Знаходимо масову частку лини в суміші:
у=6,7%
Густина суміші визначається за формулою:
,
Критерій Рейнольдса визначаю за формулою:
Залежність KN=f(ReM) для трьохлопатевої мішалки(21), за відношення D/dм=3,3 визначається за рисунком VIІ [1,с.558]
KN=f(ReM=1715)=0,8
Визначаємо витрати енергії на перемішування за формулою:
,
Звідки N дорівнює:
,
де N – потужність двигуна мішалки, Вт;
критерій потужності.
.
Потужність в пусковий момент зазвичай в 2-3 рази перевищує робочу:
.
Встановлюємо установчу потужність, приймаючи, що ККД електродвигуна з передачею 0,95 і з запасом потужності в 20%:
.
10 см3 – 100 % об.
0,6 см3 – х % об. х=6 % об.
Якщо то ,
де –обємна доля твердої фази в суспензії.
.
Визначаємо масу суспензії:
Знаходимо масову частку лини в суміші:
у=8,1%
Густина суміші визначається за формулою:
.
Критерій Рейнольдса визначаю за формулою:
Залежність KN=f(ReM) для трьохлопатевої мішалки(21), за відношення D/dм=3,3 визначається за рисунком VIІ [1,с.558]
KN=f(ReM=1690)=0,8
Визначаємо витрати енергії на перемішування за формулою:
,
Звідки N дорівнює:
,
де N – потужність двигуна мішалки, Вт;
критерій потужності.
.
Потужність в пусковий момент зазвичай в 2-3 рази перевищує робочу:
.
Встановлюємо установчу потужність, приймаючи, що ККД електродвигуна з передачею 0,95 і з запасом потужності в 20%:
.
Для другого режиму перемішування n=200 об/хв=3,33 об/с
, хв., с |
10 хв 600 с |
20 хв 1200 с |
30 хв 1800 с |
Vтв,м3 106 |
0,97 |
1,56 |
2,4 |
ReM |
|
|
|
Вт |
|
|
|
10 см3 – 100 % об.
0,97 см3 – х % об. х=9,7 % об.
Якщо то
,
де –обємна доля твердої фази в суспензії.
.
.
Визначаємо масу суспензії:
Знаходимо масову частку лини в суміші:
у=12,93%
Густина суміші визначається за формулою:
,
де густина суспензії, кг/м3;
– густина рідкої фази, кг/м3;
– масова частка твердої фази суспензії;
Критерій Рейнольдса визначаю за формулою:
,
де ρ – густина рідини, кг/м³;
μ – в’язкість рідини, нс/м²;
d – визначальний лінійний розмір (діаметр мішалки)
n – частота обертання мішалки, с .
Залежність KN=f(ReM) для трьохлопатевої мішалки визначається за рисунком VIІ[1,с.558]
KN=f(ReM=6293)=0,65
Визначаємо витрати енергії на перемішування за формулою:
,
де N – потужність двигуна мішалки, Вт;
критерій потужності.
Звідки N дорівнює:
.
Потужність в пусковий момент зазвичай в 2-3 рази перевищує робочу:
.
Встановлюємо установчу потужність, приймаючи, що ККД електродвигуна з передачею 0,95 і з запасом потужності в 20%:
.
10 см3 – 100 % об.
1,56 см3 – х % об. х=15,6 % об.
Якщо то використовується формула :
,
де –об’ємна доля твердої фази в суспензії.
.
.
Визначаємо масу суспензії:
Знаходимо масову частку лини в суміші:
у=20,4%
Густина суміші визначається за формулою:
,
де густина суспензії, кг/м3;
– густина рідкої фази, кг/м3;
– масова частка твердої фази суспензії;
Критерій Рейнольдса визначаю за формулою:
,
де ρ – густина рідини, кг/м³;
μ – в’язкість рідини, нс/м²;
d – визначальний лінійний розмір (діаметр мішалки)
n – частота обертання мішалки, с .
Залежність KN=f(ReM) для трьохлопатевої мішалки визначається за рисунком VIІ[1,с.558]
KN=f(ReM=5128)=0,7
Визначаємо витрати енергії на перемішування за формулою:
,
де N – потужність двигуна мішалки, Вт;
критерій потужності.
Звідки N дорівнює:
.
Потужність в пусковий момент зазвичай в 2-3 рази перевищує робочу:
.
Встановлюємо установчу потужність, приймаючи, що ККД електродвигуна з передачею 0,95 і з запасом потужності в 20%:
.
10 см3 – 100 % об.
2,4 см3 – х % об. х=24 % об.
Якщо то використовується формула :
,
де –об’ємна доля твердої фази в суспензії.
.
.
Визначаємо масу суспензії:
Знаходимо масову частку лини в суміші:
у=30,3%
Густина суміші визначається за формулою:
,
де густина суспензії, кг/м3;
– густина рідкої фази, кг/м3;
– масова частка твердої фази суспензії;
Критерій Рейнольдса визначаю за формулою:
,
де ρ – густина рідини, кг/м³;
μ – в’язкість рідини, нс/м²;
d – визначальний лінійний розмір (діаметр мішалки)
n – частота обертання мішалки, с .
Залежність KN=f(ReM) для трьохлопатевої мішалки визначається за рисунком VIІ[1,с.558]
KN=f(ReM=3922)=0,7
Визначаємо витрати енергії на перемішування за формулою:
,
де N – потужність двигуна мішалки, Вт;
критерій потужності.
Звідки N дорівнює:
.
Потужність в пусковий момент зазвичай в 2-3 рази перевищує робочу:
.
Встановлюємо установчу потужність, приймаючи, що ККД електродвигуна з передачею 0,95 і з запасом потужності в 20%:
.
Для третього режиму перемішування n=600 об/хв=10 об/с
, хв., с |
10 хв 600 с |
20 хв 1200 с |
30 хв 1800 с |
Vтв, м3 106 |
2,8 |
4,5 |
6 |
ReM |
|
|
|
Вт |
|
|
|
10 см3 – 100 % об.
2,8 см3 – х % об. х=28 % об.
Якщо то використовується формула :
,
де –об’ємна доля твердої фази в суспензії.
.
.
Визначаємо масу суспензії:
Знаходимо масову частку лини в суміші:
у=32,6%
Густина суміші визначається за формулою:
,
де густина суспензії, кг/м3;
– густина рідкої фази, кг/м3;
– масова частка твердої фази суспензії;
Критерій Рейнольдса визначаю за формулою:
,
де ρ – густина рідини, кг/м³;
μ – в’язкість рідини, нс/м²;
d – визначальний лінійний розмір (діаметр мішалки)
n – частота обертання мішалки, с .
Залежність KN=f(ReM) для трьохлопатевої мішалки визначається за рисунком VIІ[1,с.558]
KN=f(ReM=10136)=0,62
Визначаємо витрати енергії на перемішування за формулою:
,
де N – потужність двигуна мішалки, Вт;
критерій потужності.
Звідки N дорівнює:
.
Потужність в пусковий момент зазвичай в 2-3 рази перевищує робочу:
.
Встановлюємо установчу потужність, приймаючи, що ККД електродвигуна з передачею 0,95 і з запасом потужності в 20%:
.
10 см3 – 100 % об.
4,5 см3 – х % об. х=45 % об.
Якщо то використовується формула Стейнура :
,
де –об’ємна доля твердої фази в суспензії.
.
.
Визначаємо масу суспензії:
Знаходимо масову частку лини в суміші:
у=53,1%
Густина суміші визначається за формулою:
,
де густина суспензії, кг/м3;
– густина рідкої фази, кг/м3;
– масова частка твердої фази суспензії;
Критерій Рейнольдса визначаю за формулою:
,
де ρ – густина рідини, кг/м³;
μ – в’язкість рідини, нс/м²;
d – визначальний лінійний розмір (діаметр мішалки)
n – частота обертання мішалки, с .
Залежність KN=f(ReM) для трьохлопатевої мішалки визначається за рисунком VIІ[1,с.558]
KN=f(ReM=4924)=0,7
Визначаємо витрати енергії на перемішування за формулою:
,
де N – потужність двигуна мішалки, Вт;
критерій потужності.
Звідки N дорівнює:
.
Потужність в пусковий момент зазвичай в 2-3 рази перевищує робочу:
.
Встановлюємо установчу потужність, приймаючи, що ККД електродвигуна з передачею 0,95 і з запасом потужності в 20%:
.
10 см3 – 100 % об.
6 см3 – х % об. х=60 % об.
Якщо то використовується формула Стейнура :
,
де –об’ємна доля твердої фази в суспензії.
.
.
Визначаємо масу суспензії:
Знаходимо масову частку глини в суміші:
у=67,5%
Густина суміші визначається за формулою:
,
де густина суспензії, кг/м3;
– густина рідкої фази, кг/м3;
– масова частка твердої фази суспензії;
Критерій Рейнольдса визначаю за формулою:
,
де ρ – густина рідини, кг/м³;
μ – в’язкість рідини, нс/м²;
d – визначальний лінійний розмір (діаметр мішалки)
n – частота обертання мішалки, с .
Залежність KN=f(ReM) для трьохлопатевої мішалки визначається за рисунком VIІ[1,с.558]
KN=f(ReM=2818)=0,69
Визначаємо витрати енергії на перемішування за формулою:
,
де N – потужність двигуна мішалки, Вт;
критерій потужності.
Звідки N дорівнює:
.
Потужність в пусковий момент зазвичай в 2-3 рази перевищує робочу:
.
Встановлюємо установчу потужність, приймаючи, що ККД електродвигуна з передачею 0,95 і з запасом потужності в 20%:
.
Висновки: в даній лабораторній роботі встановлювався найоптимальніший режим перемішування. Для швидкості обертання мішалки в 50 обертів за хв. установча потужність в середньому склала
Вт, для швидкості в 200 об./хв. в середньому , а для швидкості в 600 об/хв. середня установча потужніть склала . Найкращих результатів перемішування вдалося досягти за шв. об. в 600 об/хв., але це стала і найзатратніша швидкість з енергетичної точки зору.