4

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка

Хіміко-біологічний факультет

Кафедра екології

та охорони природи

ЛЕТУТА ЛІДІЯ ВАСИЛІВНА

ФІТОТОКСИКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВИХ СИНТЕТИЧНИХ ПОХІДНИХ ЦИСТЕЇНУ ЩО ДО МОДЕЛЬНИХ ТЕСТ-ОБЄКТІВ РОСЛИН

Дипломна робота

Спеціальність 6.040106. Екологія та охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

(денної форми навчання)

Науковий керівник:

доцент кафедри хімії,

к.фарм.н. Янченко В.О.

Чернігів 2012

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка

Хіміко-біологічний факультет

Кафедра екології

та охорони природи

ЛЕТУТА ЛІДІЯ ВАСИЛІВНА

ФІТОТОКСИКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВИХ СИНТЕТИЧНИХ ПОХІДНИХ ЦИСТЕЇНУ ЩО ДО МОДЕЛЬНИХ ТЕСТ-ОБЄКТІВ РОСЛИН

Дипломна робота

Спеціальність 6.040106. екологія та охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

(денної форми навчання)

Допущено до захисту Зав. кафедри к.б.н., доцент Карпенко Ю. О. Протокол № __ засідання кафедри Від «__»______20__р.

Науковий керівник: доцент кафедри хімії, к. фарм. н. Янченко В.О.

Чернігів 2012

ЗМІСТ

ВСТУП		4
РОЗДІЛ 1 РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН ЯК ФАКТОР АНТРОПО­ГЕННОГО ВПЛИВУ НА ФІТОЦЕНОЗИ		6
1.1	Вплив регуляторів росту рослин на врожайність	6
1.2	Використання фітогормонів	7
1.3	Гербіциди як інгібітори росту рослин	8
1.4	Проблеми застосування регуляторів росту рослин	11
РОЗДІЛ 2 ОСНОВНІ ГРУПИ БІОСТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ		13

2.1 Ауксини 14

2.2	Цитокініни	19
2.3	Гібереліни	23
2.4	Абсцизова кислота	28
2.5	Етилен	33
РОЗДІЛ 3 ВПЛИВ ПОХІДНИХ ЦИСТИЇНУ НА ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ КРЕС-САЛАТУ (Lepidium sativum L.) ТА ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ (Allium cepa)		37
3.1	Об’єкти досліджень	37
3.2	Вивчення проростання та біометричних показників тест-рослин	37
3.3	Статистичний аналіз експериментальних даних	38

3.3.1 Чутливість крес-салату (Lepidium sativum l.) щодо похідних 39

3.3.2	Чутливість цибулі ріпчастої (Allium cepa L.) до похідних	41
ВИСНОВКИ		43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		44

ВСТУП

Актуальність проблеми.

Одним із сучасних напрямів підвищення урожайності та якості продукції рослинництва є впровадження у сільськогосподарське виробництво високих енергозберігаючих технологій із застосуванням регуляторів росту рослин[23].

Результати досліджень і виробничої перевірки свідчать про те, що застосування регуляторів росту рослин у землеробстві є одним із найбільш доступних і високорентабельних агрозаходів для підвищення продуктивності основних сільськогосподарських культур та покращення їх якості.

Серед задач сучасної науки є підвищення стабільності одержаних врожаїв з високою якістю продукції, а також отримання врожаїв в умовах відхилення від оптимальних метеорологічних факторів, зниження вартості одиниці врожаю, витрат енергії на виробництво одиниці продукції. Ці задачі можливо розв’язати через використання екологічно безпечних біологічно активних речовин.

Мета роботи: дослідити фітотоксичні властивості похідних цистину.

Відповідно до поставленої мети було визначено такі завдання:

1. охарактеризувати регулятори росту рослин як фактор антропогенного впливу на фітоценози;

2. розглянути основні групи біостимуляторів росту рослин»

3. дослідити енергію проростання насіння крес-салату в присутності похідних цистеїну;

4. дослідити вплив похідних цистеїну на довжину надземної частини та корінців проростків крес-салату та визначити фітотоксичний ефект;

5. дослідити дію похідних цистеїну на масу надземної частини та корінців проростків крес-салату та визначити фітотоксичний ефект;

6. дослідити дію похідних цистеїну на ріст корінців цибулі ріпчастої та визначити фітотоксичний ефект.

Об’єкт досліджень: чутливість тест-рослин до дії алкільованих похідних цистеїну.

Предмет досліджень: насіння та проростки крес-салату сорту «Ажур»; проростки цибулі ріпчастої сорту «Халцедон»; алкільованих похідні цистину.

Розділ 1 регулятори росту рослин як фактор антропогенного впливу на фітоценози

1.1. Вплив регуляторів росту рослин на врожайність.

Регулятори росту рослин - це природні або синтетичні низькомолекулярні речовини, які при виключно малих концентраціях у рослинах (1-4)∙10⁹ суттєво змінюють процеси їх життєдіяльності. Вони містять збалансований комплекс фіторегуляторів, біологічно активних речовин, мікроелементів.

Регулятори росту підвищують стійкість рослин до несприятливих факторів природного або антропогенного походження: критичних перепадів температур, дефіциту вологи, токсичної дії пестицидів, ураженню хворобами і пошкодженню шкідниками.

Регулятори росту знаходять все більше застосування в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва [10].

За характером дії всі регулятори росту рослин поділяють на три групи:

1. Стимулятори, що підсилюють ріст рослин;

2. Інгібітори — пригнічують ріст;

3. Речовини, які спричинюють летальні (смертельні) зміни в рослині.

Одні й ті самі фізіологічно активні речовини, залежно від концентрації, можуть проявляти стимулюючу (активуальну), пригнічувальну чи летальну дію на рослини. До стимуляторів росту належать речовини ауксинового ряду, похідні фенолу й нафталіну та ін. До групи інгібіторів росту належать гідразид малеїнової кислоти, метиловий ефір α-нафтилоцтової кислоти тощо. До речовин летальної дії відносять похідні фенокси-кислот, симетричного триазину та багато інших.

За допомогою регуляторів росту рослин можна прискорювати їх ріст і розвиток; керувати цвітінням і плодоношенням; укоріненням живців, станом спокою у рослин або бульб; нагромадженням певних речовин, які мають практичне значення; підвищувати якість зберігання врожаю різних культур і зменшувати втрати сировини: запобігати поляганню рослин, знищувати непотрібну рослинність: прискорювати опадання листя, підсушувати рослини перед збиранням (Десиканти, Дефоліанти). Все це спрямоване на збільшення виходу продукції рослинництва з одиниці площі, на поліпшення її якості [12].

До регуляторів росту відносяться:

- Фітогормони (ауксини, гібереліни, цитокініни, ендогенний етилен, Абсцизова кислота);

- Регулятори негормональної природи (феноли, похідні сечовини);

- Синтетичні (ретарданти, дефоліанти, морфактіни)