Розділ 3 вплив похідних цистиїну на проростання насіння крес-салату (Lepidium sativum l.) та цибулі ріпчастої (Allium cepa)

Цистеїн — одна з амінокислот, L-ізомер якої входить до складу білків. Надзвичайно важливий для формування третинної структури білків завдяки здатності утворювати дисульфідні містки й фіксувати наближеними у просторі ділянки протеїну віддалені по послідовності.

3.1. Об’єкти досліджень

Досліджували токсичні властивості похідних цистеїну (табл.2.1), які синтезовано на кафедрі хімії Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка під керівництвом к.фарм.н. Янченко В.О.

Склад та будова сполук підтверджені сучасними методами фізико-хімічного аналізу.

Як тест-рослини використали крес-салат (Lepidium sativum L.) сорту «Ажур» та цибулю ріпчасту (Allium cepa L.) сорту Халцедон.

3.2. Вивчення проростання та біометричних показників тест-рослин

Насіння тест-рослин розміщували в чашках Петрі на фільтрувальному папері по 100 насінин крес-салату та 50 насінин цибулі ріпчастої. Фільтрувальний папір змочували дистильованою водою з додаванням етилового спирту (контроль) або водно-спиртовим розчином відповідної сполуки з концентрацією 100 мкг/мл (дослід). Чашки з насінням розміщували в термостаті при температурі 24-25°С. Щодобово насіння зволожували однаковою кількістю розчинів. Повторність досліду трикратна.

Для крес-салату на 3-ю добу оцінювали енергію проростання насіння, а на 5-у добу – всхожість насіння стосовно контролю, прийнятому за 100% та біометричні показники 5-добових проростків, у яких вимірювали довжину та масу надземної частини та коріння та розраховували фітотоксичний ефект (ФЕ) за формулою:

ФЕ = (L_контр.-L_досл.)х100%/L_контр.,

де L_контр. – довжина корінців у контролі, L_досл. – довжина корінців у досліді. Для цибулі ріпчастої на 4-у добу визначали довжину корінців та розраховували фітотоксичний ефект [15,24].

3.3. Статистичний аналіз експериментальних даних

При обробці експериментальних даних використовували методи математичної статистики. Розраховували середнє квадратичне відхилення. Як критерій оцінки достовірності змін, що спостерігали, використали t-критерій Ст’юдента. Статистичну обробку результатів дослідження проводили для рівня значимості 0,05 [18].

3.3.1. Чутливість крес-салату (Lepidium sativum l.) щодо похідних

Результати дослідження чутливості насіння крес-салату до похідних цистеїну наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Енергія проростання насіння крес-салату в присутності похідних

Сполука	Енергія проростання, % щодо контролю
1а	2,0±0,01*
1б	3,0±1,0*

Примітка: відмінності від контролю достовірні при *р≤0,05 (t_st=2,0-2,6-3,4)

Встановлено, що енергія проростання насіння крес-салату в присутності похідних значно менша, ніж в контролі (табл.2). Так, присутність сполуки 1а достовірно зменшила енергію проростання насіння в 50 разів порівняно з контролем, а сполуки 1б – в 33 рази. При цьому фітотоксичний ефект становив 98% та 97% відповідно.

Результати дослідження чутливості проростків крес-салату до похідних цистеїну наведено в таблицях 3.2.

Таблиця 3.2

Сполука	Надземна частина	Коріння
	Середня довжина, мм	Середня довжина, см
Контроль	5,2±0,2	4,6±0,2
1а	3,7±0,5*	3,6±0,4*
1б	3,9±0,6*	2,3±0,4*

Довжина надземної частини та коріння проростків крес-салату в присутності похідних цистеїну.

Примітка: відмінності від контролю достовірні при *р≤0,05 (t_st=2,0-2,6-3,4)

Встановлено, що досліджувані сполуки проявляють фітотоксичну дію щодо довжини проростків.

Так, довжина надземної частини виявилась достовірно меншою порівняно з контролем в 1,4 рази (сполука 1а) та в 1,3 рази (сполука 1б). При цьому фітотоксичний ефект становив 29% та 25% відповідно.

Зʼясовано, що довжина корінців достовірно менша, ніж в контролі в 1,3 рази (сполука 1а) та в 2,0 рази (сполука 1б). Фітотоксичний ефект при цьому становив 22% та 50% відповідно.