53. Витрати вироб-ва, їх сутність і структура.

В книзі "Економікс" автори зауважують, що виробництво будь-якого товару вимагає витрат певних ек-х ресурсів, які в силу своєї відносної обмеженості мають певні ціни розуміння суті витрат основується на факті рідкості ресурсів та можливості їх альтернативного застосування. Саме тому за твердженням цих економістів вибір певних ресурсів, виробництво якого позначається неможливістю або обмеженістю вир-ва якогось альтернативного товару. Це означає, що ек-ні або впровадженні (приховані) витрати будь-якого товару дорівнюють його вартості або цінності при найкращого з усіх вир-в застосуванні, отже ек. витрати це такі витрати які фірма зобов’язана зробити, або ті доходи які фірма зобов’язана забезпечити постачальнику ресурсів для того щоб відвернути ці ресурси від використання в альтернативних галузях і виробництвах.

Розрізняють зовнішні і внутрішні витрати. Грошові витрати, які фірма несе із своєї кишені на користь тих фірм (аутсайдерів) які поставляють нові послуги, сировину, паливо, транспортні послуги, енергію… наз-ся зовнішніми витратами. Це фактично є плата за куплені виробничі ресурс, які не є власними цієї фірми.

Витрати на власний й самостійний використовуваний ресурс є неоплачувані або внутрішні витрати і дорівнює грошовим платежам, які б могли бути отримані при якомусь найкращих альт-х способу їх застосування. До ек. витрат включ-ся всі платежі зовнішньої або внутр-ої включаючи в останню нормальний (???процент) необхідні для того щоб притягнути і утримати ці ресурси в межах даного напрямку діяльності. В силу ек. обособленості окремих підприємств в умовах ринкових відносин ек витрати набувають ек. форми собівартості.

Собівартість - це виражені в грошовій формі витрати підприємств на виготовлення певної продукції, Вона включає в себе переважно зовнішні, власні витрати на покупку сировини і матеріалу палива і енергії амортизаційною основою капіталу, на оплату праці.

Під постійними витратами розуміють величина який в цілому не змінюється коли фірма регулює обсяг виготовлюваної продукції. Тобто це є вартість постійних ресурсів, а під постійними ресурсами розуміють будь-який застосовуваний фірмою ресурс кількість якого вона не може змінити.

Під змінними витратами розуміють такі загальна величина зростає або зменшується коли фірма збільшить або скоротить обсяг свого вир-ва. Тобто це витрати на придбання змінних ресурсів, які представляють собою будь-який застосов-й фірмою ресурс .Кількість яких збільшується або зменшується при збільшенні або зменшенні обсягу виробництва, при незмінній величині всіх інших застосовуємих в цьому вир-ві ресурсів.

Загальні витрати складаються із суми постійних і змінних витрат . Середні витрати визначаються шляхом ділення загального обсягу витрат фірми на обсяги її продажу.

55. Прибуток, його суть, норма та форми. Основні теорії прибутку.

Для бухгалтерів прибуток - це те що залишається від загальної виручки фірми після сплати окремим особам та іншим фірмам вартості матеріалів, капіталу, труда, які були використані даною фірмою. Для економіста таке визначення дуже широке і не зовсім визначена, так як містить в собі явні витрати, тобто платежі фірми зовнішнім постачальникам, відповідно ігноруються скриті витрати, витрати на ренту, зар. плату. судний процент. Економічна або чистий прибуток - це те що залишається після відрахування усіх витрат втрачених можливостей, як явних і скритих витрат на зар. плату… Економічний прибуток може бути від'ємним або додатнім (втрати).

Т. ч. економічний прибуток - це залишок від загального доходу після відрахування усіх витрат.

Загальна величина прибутку має ті самі джерела утворення, що й дохід: - прибуток від реалізації продукції; - прибуток від позареалізаційних операцій; - прибуток від іншої реалізації. Вона визначається так: П = ВД - ВВ - А,

де ВД - валовий дохід підприємства, ВВ - валові витрати виробництва, які за своїм змістом ідентичні поняттю "собівартість вир-ва", тобто це загальна сума витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства; А - амортизаційні відрахування на повне оновлення основних фонів підприємства.

Балансовий прибуток підприємства - це прибуток, отриманий ним у результаті діяльності всіх господарств, виробничих підрозділів, які перебувають на його балансі.

Прибуток від реалізації продукції визначається, як різниця між прибутком від реалізації (без податку на додану вартість) і витратами, які зумовили її створення.

Прибуток від позареалізаційних операцій визначається, як різниця між доходами, отриманими внаслідок виконання цих операцій, і витрати на їх виконання.

Прибуток від іншої реалізації обчислюється, як різниця між ціною продажу і ціною придбання матеріальних цінностей та майна підприємства. Із загального прибутку сплачується податок на прибуток. Величина що залишається, називається чистим прибутком. З нього виплачуються борги і проценти за довгострокові кредити, а залишок поділяється на дві частини. Перша між власниками майна підприємства, друга використовується на інвестиційні потреби.

Економісти пропонують різноманітні теорії, які пояснюють, чому існує цей залишок економічного прибутку, це зводиться до: 1) риску, якому піддається з усією необхідністю підприємець, функціонуя в динамічній і відповідно невизначеній ситуації або приймаючт інноваційну діяльність; 2) можливість отримання монопольної влади.

На прибуток, як економічний показник впливає багато факторів, їх можна розділити на внутрішні і зовнішні. Зовнішні фактори, це ті фактори які не залежать від розвитку підприємства: інфляційні процеси, законодавство, політика, науково-технічний та соціальний розвиток регіону, політика оподаткування… До внутрішніх відносяться ті фактори, що залежать від діяльності окремого підприємства(безпосереднього впливу - обсяг продукції, собівартість вир-ва, ціна продукції що реалізується…; опосередкованого впливу - післяпродажний сервіс, реклама, збільшення або заниження зносу основних виробничих фондів…)