1.1. Предмет, мета й завдання методики викладання психології.

Предмет, мета й завдання методики викладання психології як навчальної дисципліни.

Основні особливості психологічного пізнання: кумулятивність, гетерогенність та особистісна віднесеність.

Види дидактичного знання з психології: поняття загальної, предметної та циклічної дидактики.

Предмет, мета й завдання методики викладання психології як навчальної дисципліни.

Методика викладання психології (МВП) - це навчальна дисципліна, яка вивчає основні закономірності та особливості ефективної організації, передачі та контролю засвоєння науково обґрунтованих знань, навичок і вмінь психологічної природи. З позиції сучасної педагогічної науки вона розглядається як окрема дидактика, тобто теорія викладання певної навчальної дисципліни. Традиційним змістом методики у педагогіці стають знання про методи, засоби та організаційні форми викладання. Об’єктом наукового дослідження окремої дидактики виступає процес навчання певній дисципліні, а предметом – педагогічні особливості взаємодії викладача та учнів в ході навчання певній навчальній дисципліні. Виходячи з такого розуміння, методика викладання психології як науково-педагогічна дисципліна, досліджуючи різні типи педагогічної взаємодії, розробляє, узагальнює, та пропонує в дидактично опрацьованій формі студенту як майбутньому викладачу певні способи, прийоми та засоби навчальних впливів, педагогічно ефективні форми організації продуктивного навчання. Це й становить предмет цієї навчальної дисципліни.

Провідним чинником розробки будь-якої окремої методики є уявлення про цілі навчання. З позиції загальної дидактики, мета - це внутрішній стрижень навчального процесу, який слугує стратегічною віссю, що визначає відповідні зміст і методи організації навчання. Їхній добір конкретизується через необхідність пошуку дидактичних засобів реалізації оптимальної конфігурації цілісної системи педагогічних цілей-завдань, що з необхідністю конкретизують зміст основної мети.

Узагалі, будь-який акт педагогічної взаємодії завжди реалізує складну діалектику цілей: загальних і спеціальних, останні, у свою чергу, поділяються на окремі та ситуативні. До загальних цілей віднесемо систему суспільно вагомих завдань, що виходять з широких суспільних потреб і є важливими для самовідтворення певних царин людського виробництва, під окремими цілями викладання будемо розуміти дидактичні завдання значущі з позиції перспектив розвитку окремої людини, а в понятті ситуативних дидактичних цілей об’єднаємо завдання, обумовлені своєрідністю певної педагогічної ситуації, що складається в педагогічному просторі викладання в певний час.

У цьому сенсі загальноосвітні мета та завдання методики викладання психології тісно пов’язані з метою та завданнями викладання інших навчальних дисциплін. Вони апріорно закладаються у зміст навчання й спрямовані на забезпечення становлення особистості студента або учня з метою їх активного й продуктивного включення в розвиток суспільного виробництва як його соціально активних суб’єктів. Ця мета реалізується засобами, притаманними навчанню та вихованню, в тому числі і засобами професійної підготовки молоді як майбутніх фахівців-психологів. Серед таких завдань, орієнтованих на оволодіння навчальною аудиторією не лише змістом психологічної освіти, а й цілісною системою найважливіших елементів сучасної культури суспільного виробництва вкажемо наступні:

1. опанування системними уявленнями про основні закономірності існування й розвитку людини та суспільства, природи, науки і техніки;

2. набуття досвіду застосування вже відомих способів матеріального і духовного виробництва, в тому числі і професійно своєрідного;

3. оволодіння досвідом творчої діяльності, спрямованої на постановку та розв’язання нових проблем;

4. подальше прилучення учнів і студентів до загальнолюдських цінностей і вироблення на цьому підґрунті їх власної позиції у ставленні до людей та навколишнього світу.

Індивідуально орієнтованими цілями викладання психології в межах загальноосвітньої підготовки можна визначити такі позиції, як:

• формування світогляду молодої людини;

• активне сприяння визначенню її життєвої, в тому числі й професійної, спрямованості;

• орієнтація особистості на актуалізацію та інтеграцію їй притаманних індивідуально-типологічних особливостей власної психічної будови, з метою формування оптимального для її показань індивідуального стилю психічного, психологічного й соціального функціонування.

Загальноосвітні та спеціальні (окремі й ситуативні) цілі закладаються у зміст навчання. Надалі, через його відтворення, вони реалізуються у викладанні та навчальній діяльності аудиторії, стаючи частиною індивідуального досвіду слухачів. І тут виникають особливо сприятливі умови, з точки зору психолого-педагогічного бачення, для поєднання загальних та окремих цілей викладання психології. Механізм їх поєднання знаходиться у можливостях педагога до розкриття універсальної природи людської соціальності, яка завжди є індивідуально важливою для становлення будь-якої особистості та загальнозначущою за результатами такого становлення з позиції суспільного самовідтворення і розвитку.

Таким чином, зміст психологічного навчання, як і будь-якого іншого, визначається його освітніми цілями, тісно взаємопов’язаними між собою. Це - дидактичний аспект загально педагогічної природи таких знань. З іншого боку, своєрідність змісту психологічного знання обумовлюється його гуманітарною природою. Цією обставиною визначається загальнонауковий аспект навчальної психологічної інформації. Гуманітарна сутність психологічної освіти виявляється у її безпосередній дотичності до людини, в контексті узагальнення її знань про загальні закономірності власної психічної та соціальної життєдіяльності. Сам факт долучення учнів і студентів до такого знання при викладанні психології несе в собі широкі можливості реалізації загальнорозвиваючого педагогічного впливу на аудиторію.