Ознаки права:

1. Нормативність права. Нормативність означає, що право представлено нормами - правилами поведінки, що визначають права і обов'язки учасників регульованих відносин, їхню відповідальність.

2. Загальний характер. Право регулює відносини не між якимись конкретними особами, а між будь-якими особами, що вступають у ці відносини.

3. Загальнообов'язковий характер. Положення права повинні сприйматися як безумовний посібник до дій (чи стримуванню від певних дій). Воно не підлягає обговоренню чи оцінці під кутом зору доцільності, раціональності, бажаності чи небажаності здійснення.

4. Є мірою, масштабом свободи і поведінки людини. У своїй сукупності регулює відносини між людьми. Здійснення природних прав кожної людини обмежено лише тими межами, що забезпечують іншим членам суспільства користування цими ж правами.

5. Державна забезпеченість. Право стає обов’язковим лише тоді, коли воно установлюється чи санкціонується уповноваженим на те суб’єктом, у межах його компетенції та в порядку, передбаченому встановлюваною процедурою, тобто з дотриманням установлених вимог, що подаються до розроблення, обговорення, прийняття, набрання чинності, зміни та скасування дії правових приписів. Установлення права означає підготовку і прийняття органами держави правових норм. Санкціонування права - це затвердження, реєстрація, надання дозволу на загальнообов’язковість уже існуючих соціальних норм. Здійснення права забезпечується державою. Це проявляється в тому, що держава створює, з одного боку, реальні умови й засоби, які сприяють безперешкодному добровільному здійсненню відповідними суб’єктами сформульованих у правових нормах зразків поведінки, а з іншого - відповідні заходи заохочення, переконання і примусу до здійснення бажаної поведінки, а також застосовує ефективні санкції в разі невиконання вимог правових норм.

6. Має внутрішню форму. Правові норми тісно зв'язані між собою, діють у єдності, складаються в правові інститути (наприклад, інститут права власності в цивільному праві), правові галузі (трудове, цивільне, кримінальне) та інші частини системи права.

7. Має формальну визначеність. Правила поведінки закріплені в нормативних актах та інших джерелах права. Формальна визначеність права характеризується тим, що норми права виражаються в законах, інших офіційних джерелах і відрізняються чіткістю й однозначністю велінь, що містяться в нормативних приписах. Ці приписи повинні виконуватись саме в тому обсязі та у випадках, в яких вони знайшли своє формальне закріплення в тексті правової норми.

Право не тотожне закону. Законодавство виступає однією з форм вираження права. Закон (інший нормативний акт держави), що не відповідає ідеям права, його природі, цінностям і пріоритетам особистості, може у встановленому порядку визнаватися недійсним і, отже, у цьому випадку він не є правом.

Функції права

ФУНКЦІЇ ПРАВА - основні напрямки його впливу на суспільні відносини.

ЗАГАЛЬНОСОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ПРАВА:

1. Економічна. Право є найважливішим гарантом власності, свободи підприємництва.

2. Політична. Полягає насамперед у регулюванні відносин влади, відносин між соціальними групами.

3. Ідеолого-виховна. Право формує в людини певний світогляд, виховує в ньому зразки правомірної поведінки. Воно впливає на думки і почуття людей.

4. Гуманістична. Право створене і реалізується в благо людини. Воно охороняє та захищає права і свободи людини, народу, нації.

5. Організаторсько-управлінська . За допомогою права кожний суб'єкт права може вирішити свої економічні та соціальні проблеми.

6. Оціночно-орієнтировочна. Поведінка людини оцінюється на предмет виконання законів. Право вказує на більш приємний варіант поведінки.

7. Інформаційна. Право є інформатором людей про волю законодавця.

8. Екологічна Об'єкти цієї функції права - земля, її надра, ґрунт, вода, атмосферне повітря, ліси, рослинний і тваринний світ, озоновий шар атмосфери, навколоземний космічний простір і т.д. Приймаються закони, що захищають екологічні об'єкти.

ЮРИДИЧНІ ФУНКЦІЇ ПРАВА:

1. Регулятивна. Право регулює суспільні відносини шляхом закріплення жаданої поведінки в тих чи інших галузях права.

Регулятивно-статична - це вплив права на суспільні відносини з тим, щоб встановити порядок у соціально неоднорідному суспільстві.

Регулятивно-динамічна полягає в тім, що право сприяє динамічному розвитку суспільства.

2. Охоронна - право охороняє певну систему суспільних відносин, впливає на суспільні відносини з метою недопущення скоєння правопорушень. Наприклад, крадіжка, хуліганство є злочинами, за які передбачена кримінальна відповідальність. Встановленням покарань за кримінальні злочини держава забезпечує охорону суспільства.