3. Етап розподілу тих, хто навчається, на мікрогрупи:

Викладач пропонує тим, хто навчаються, розподілитися на мікрогрупи по 3-5 чоловік. В тому випадку, коли ті, хто навчаються, утруднюються розподілитися на групи, викладач може втрутитися і своїм вольовим рішенням розподілити всіх учасників на мікрогрупи.4.. Етап роботи в малій групі. Вибір «спікера»:

• протяжність роботи 30-40 хвилин, жорстко вимагати укладатися у встановлені терміни;

• обходячи групи та роблячи деякі пояснення, викладач повинен запобігати прямих консультацій;

• дати можливість використовувати студентам додаткову літературу, підручники, довідники;

• при відносно однорідному складі груп, «спікера» вибирають самостійно самі студенти;

• інколи корисно назначити «спікера» в найостанніший момент «вольовим рішенням» викладача.

5. Етап презентації рішень з кейсів:

• представляє рішення кейсу від кожної малої групи свій представник (спікер). Час до 10-15 хвилин;

• максимально заохочувати при презентації використання плакатів, схем, графіків (які повинні підготувати малі групи на попередньому етапі);

• заохочувати доповнення членів малої групи свого спікера. Але, якщо, як доповнення, слідує рішення, яке протилежне виступу спікера, то мала група не впоралась з кейсом;

• потім питання аудиторії (членів інших мікрогруп) спікеру. Викладач тільки направляє дискусію.

6. Етап загальної дискусії :

• не обмежувати час

• дати можливість виступити кожному;

• «загострити» увагу тих, хто виступає на конкретних проблемах даного кейсу;

• провести голосування - «Чиє рішення було самим вдалим?».

7. Етап підведення підсумків, підсумкового виступу викладача:

• тривалість 10-15 хвилин;

• «розкрити карти». Для кейсів, які написані на прикладі конкретних фірм - це інформація про те, як були вирішені проблеми, які обговорювались студентами в реальному житті. Для «кабінетних» кейсів важливо обґрунтувати версію викладача;

• акцентувати увагу на тому, що кейс може мати і інше рішення: «Життя багатше будь якої теорії»;

• виділити краще рішення;

• розставити акценти заохочувального характеру (рейтинг успішності, призи).

41.Семінар за методом "дискусій"

Успіх семінарського заняття в будь-якій формі залежить від двох основних чинників: підготовленості до нього тих, хто навчається і умілого використання викладачем різноманітних засобів і методів активізації групи. Найбільше ефективним із них є метод «дискусія».

Організація семінарського заняття методом дискусії збуджує інтерес до економічної теорії, науки в цілому, виховує «смак» до самостійної роботи над першоджерелами, вчить критично сприймати прочитане, зіставляти різноманітні позиції, виробляти свій погляд на ту чи іншу проблему економічного або соціально-політичного характеру. Семінар за методом «дискусія» учить його учасників аргументовано захищати свою точку зору із проблеми, яка обговорюється, сприяє розвитку самостійного мислення..

Успіх семінару-дискусії залежить значною мірою від підготовки саме тих, хто навчається. Глибока підготовка студентів до дискусії, знання ними різноманітних точок зору із проблеми, що обговорюється,.

Семінарське заняття починається з вступного слова викладача. Воно не повинно бути затягнутим (5-7 хвилин). У вступному слові викладач повинен повідомити кінцеву мету семінару і пояснити, чому для його проведення був обраний метод дискусії. Завершуючи стислий вступ, викладач звергається до учасників семінару з нагадуванням про те, що кожний із них може виступати із будь-якого питання даної теми.Центральною частиною семінарського заняття є сама дискусія. І тут важливо, щоб учасники семінару, слухаючи своїх товаришів, самі вміли помічати допущені помилки і потім виправляти їх у своїх виступах або в репліках. Це буде сприяти пожвавленню заняття, виникненню суперечок.В ході заняття викладач може застосовувати ряд методичних прийомів.На останньому етапі семінарського заняття викладач робить підсумковий висновок, аналізує загальні результати, зіставляє плюси і мінуси проведеної дискусії. Він дає оцінку роботи групи в цілому й окремих виступаючих а також їхніх опонентів. Відзначає які питання вдалося розглянути краще, повніше, а які - гірше І внаслідок яких, на його думку, причин.

43.Змагальні методи навчання та їх використання в економічній освіті.

Метод змагань виконує три основні функції: пізнавальну, виховну і ; контрольну, що сприяє в кінцевому рахунку отриманню більш тривких знань. І саме головне, на наш погляд, отримані знання про економічні, політичні, соціальні процеси, що відбуваються у світі, в економіці країни перетворюються в переконання, а це саме той результат, що і повинний бути отриманий у ході викладання економічних дисциплін.

"Оціни рішення". У грі бере участь група, що розбивається на дві команди. З раніше пройденого матеріалу студентам однієї Із команд пропонується для розбору невеличка ситуація. Додатково членам команди вручають картки, що містять одне-два питання і націлюють на висвітлення різноманітних сторін тієї проблеми, що поставлена в ситуації..

"Захист теми". Група розбивається «а дві команди. Із за допомогою) викладача студенти однієї команди готують 3-4 проблемних питання або невеличкі ситуації із вивченої теми для іншої команди. Гра складається Із, питань (ситуацій) і відповідей однієї команди інщій.

"На індивідуального переможця". Дошка ділиться на три частини. До кожної із них виходить студент. За декілька хвилин потрібно написати відомі формули, заповнити таблиці, скласти схему із певної економічної теми тощо. Виграє тон, хто швидше і вірніше упорається із завданням.

"Реклама". Перед парою студентів (один із однієї команди, інший із другої) ставиться товар і кожний із них, через визначений проміжок часу, робить товару рекламу, характеризує якість даного товару. Експертна група оцінює за п'яти бальною системою представлені реклами і нараховує бали. Виграє команда, що набрала більше балів.

"Економічний КВК", економічний бреші-рінг тощо - методика проведення І застосування за аналогією Із телевізійними змаганнями.

В цілому ж активізацій пізнав. діяльності, її ефективність досягається перш за все пробудженням у учнів інтересу до предмету, який вивчається, позитивними емоціями від надбаних нових знань, які допомагають адаптуватися в новій реальності

44. Метод мозкового штурму: сутність та методика проведенняМетод «мозкової атаки» (мозкового штурму, мозкової тріади, брейнстормінгу). В основі методу лежить створення ймовірностних ситуацій, які активізують асоціативні здібності людини. Даний метод сприяє розвитку динамічності розумових процесів, спроможності абстрагуватися від об'єктивних умов і існуючих обмежень, формує уміння зосередитись на якійсь вузькій актуальній меті тощо.Використання методу «мозкового штурму» в навчальному процесі дозволяє вирішити наступні завдання:

• творче засвоєння тими, хто навчається, навчального матеріалу;

• зв'язок теоретичних знань з практикою;

• активізація навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається;

• формування здібності концентрувати увагу та мислиневі зусилля на рішенні актуальної задачі.

У загальному виді процедура «мозкової атаки» складається

із таких етапів:

1. Формулювання проблеми, що потрібно вирішити; видача студентам правил поводження і пошуку рішення в ході «мозкової атаки».

2. Формування декількох робочих груп по троє-п'ятеро чоловік, експертної групи, що відповідно до розроблених критеріїв і оцінювання, відбирає кращі ідеї

3. Після невеличкої розминки починається «штурм» запропонованої проблеми. Генерування ідей починається одночасно у всіх групах. Експерт, який закріплений до кожної групи, фіксує на папері висунуті ідеї (час до 20 хвилин). Деякі викладачі відмічають, що у них на занятті за 15-20 хвилин фіксується від 60 до 100 пропозицій.

4. Оцінка і відбір кращих ідей експертами.

5. Повідомлення про результати «мозкової атаки». Підведення результатів роботи кожної групи, обґрунтування кращих ідей і їх захисту.Досвід показує, що даний метод є ефективним для продукування нових ідей, розвитку творчого мислення, звільнення від стереотипів, традицій і стандартів. Використовуючи метод мозкової атаки, ті, хто навчаються, працюють як «генератори ідей», при цьому вони не стримуються необхідністю обґрунтування своїх позицій та позбавлені критики, адже за цих умов немає "начальників" і "підлеглих", є лише експерти в кожній групі студентів, які фіксують, оцінюють та вибирають кращі ідеї. Розв'язання педагогічних задач методом мозкової є ефективним шляхом формування у студентів уміння взаємодіяти в колективі Даний метод можливо застосовувати як в вищих навчальних закладах так і в старших класах загальноосвітніх закладів при вивченні економіки.

45. Методика і організація проведення ділової гриДілова гра - це в певному розумінні репетиція виробничої або суспільної діяльності людини. Вона дає можливість програти практично будь-яку конкретну ситуацію, а рольова гра навіть програти в «лицях», що дозволяє краще зрозуміти психологію людей, стати на їхнє місце, зрозуміти, що ними керує в той або в інший момент реальної події. Завдяки ігровим методам навчання відбувається важливе психологічне переорієнтування, кожний починає розуміти, що він уже не просто студент, що відповідає перед викладачем, а особа, на якій лежить відповідальність за ухвалення рішення. Це, звичайно, інтенсифікує роботу студентів, дозволяє швидше засвоїти навчальний матеріал і набути досвіду майбутньої фахової діяльності.

Специфічною особливістю ділової гри, як методу навчання, є її принципово груповий, колективний характер.Метод розігрування ролей (рольова гра, метод інсценування). Різновидом ділової гри є рольова гра. Суттєва відмінність рольової гри від ділової - це обов'язковий розподіл за ролями. Рольова гра розвиває в студентів аналітичні здібності, виробляє уміння застосовувати в комплексі набуті знання з питань виконавчо-мовленнєвої діяльності [20]. Студент має можливість залучитися до різноманітних видів мовленнєвої діяльності (ораторська, лекторська, сценічна, художнє читання, виразне читання), опанувати основні засоби впливу однієї людини на іншу в процесі мовленнєвої діяльності (техніка і логіка мовлення, бачення ситуації, ставлення до неї, міміка і жести). Специфічною особливістю рольової гри є її двох плановість: з одного боку, той, хто грає, виконує реальну діяльність, пов’язану з рішенням конкретних навчальних завдань, з іншого – дана діяльність носить умовний характер, який дозволяє відволіктися від реальної ситуації з її відповідальністю, бути достатньо вільним, розкутим, виступаючи в ролі та знімаючи її психологічні затиски, які заважають проявляти свої здібності та можливості. Саме дана двох плановість гри забезпечує її розвиваючий характер та робить ігрову навчальну діяльність емоційно принадливою для тих, хто в ній приймає участь. Разом з тим, двох плановість рольової гри породжує деякі організаційні проблеми. Вони пов’язані, перш за все, з можливістю «перегравання», тобто несерйозного відношення студентів до ігрової навчальної діяльності, що призводить до того, що не реалізується її освітній потенціал. Задача викладача – знайти вірне співвідношення навчальних та ігрових дій, які забезпечують загальний та професійний розвиток особистості спеціаліста. Тому викладачу необхідно добре уявляти собі не тільки дидактичну сутність та можливості ДІ, але і методично грамотно проектувати та будувати її у відповідності з визначеними А. А. Вербицьким принципами [9]. Рольова гра проводиться в три етапи: підготовчий, ігровий і заключний.

На підготовчому етапі викладач займається теоретичною підготовкою студентів, підготовкою атрибутів, розстановкою учасників гри, їхнім інструктажем; на ігровому етапі - наданням студентам додаткової інформації, контролем часу; на заключному етапі - обговоренням результатів, оцінкою діяльності учасників гри, підведенням результатів змагання, після ігровим анкетуванням.

Студент на підготовчому етапі здійснює теоретичну підготовку, вивчає інструкції, вибирає свою роль; на ігровому етапі - займається аналізом вихідного стану системи, розробкою плану роботи, формує, оцінює і відбирає варіанти рішення задачі, імітує процес реалізації прийнятого рішення, складає звіт тощо; на заключному етапі - бере участь у обговоренні результатів, розробляє пропозиції з удосконалення гри.

Використання ділових та рольових ігор при вивченні економічних дисциплін є одним із сучасних методів активізації роботи студентів, підвищення ступеня засвоєння матеріалу, інтенсифікації всього навчального процесу. Значимість застосування рольових ігор посилюється тим, що з їхньою допомогою студенти отримують можливість перейти від абстрактного мислення до конкретного сприйняття дійсності, розвивати уміння використання отриманих теоретичних знань у своїй майбутній практичній діяльності. Ділові і рольові ігри, імітуючи конкретну реальність, зв'язок і залежності між різноманітними процесами і явищами, дозволяють прищепити студентам навички аналізу, оцінки дослідження економічних процесів; навчить їх приймати господарські рішення в конкретних ситуаціях у всіх сферах виробництва; виробити в них уміння усвідомлювати результати прийнятих рішень в залежності від результату попередніх рішень. Проведення ділової і рольової гри дає можливість враховувати психологічний чинник, що не піддається кількісній оцінці, що виражається відносинами між людьми. В процесі гри виявляється фахова зрілість, соціально-економічна активність студента, що безсумнівно сприяє удосконаленню самого учасника гри як особистості.

46. Інноваційні технології при викладанні економічних дисциплін (особистісно-орієнтована, імітаційно-ігрова, технологія дистанційного навчання).Особистісно-орієнтована освіта реалізується через діяльність, яка має не тільки зовнішні атрибути спільності, а і за своїм внутрішнім змістом передбачає співпрацю, самороз­виток суб'єктів навчального процесу, виявлення їх особистісних функцій.Особистісно-орієнтована освіта спирається на фундаментальні дидактичні дослідження, присвячені особистісно-розвивальним функціям навчання та виховання. На теренах СНД дослід­женням особистісно-орієнтованої освіти опікуються І. С. Якиманська, В. В. Сєриков, І. Д. Бех, В. В. Рибалка та інші.Особистісно-орієнтоване навчання - це таке навчання, цен­тром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність: суб’єктивний досвід кожного спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти (І. С. Якіманська). Метою особистісно-орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні суб'єктності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвої самовизначенні. Особистісно-орієнтований підхід поєднує зі ховання та освіту в єдиний процес допомоги, підтримки соціально-педагогічного захисту, розвитку дитини, підготов* її до життєтворчості тощо. Навчальний процес насичений знаннями, які повинен засвоїти учень, а повинен бути насічений розумінням (А. Н. Леонтьєв).Враховуючи зазначені тенденції та перспективи розвитку освіти можна сформулювати одне із основних завдань сучасної вищої школи – запровадження інноваційних електронних технологій навчання, зокрема дистанційних, які б забезпечили надання повної, якісної, швидкої освіти для людини в найкоротший проміжок часу. Під електронним навчання сьогодні розуміють використання Інтернет-технологій для створення, управління, забезпечення доступності та надійності, добору та використання освітнього контенту, збереження відомостей про учнів і студентів та для контролю їх успішності, для спілкування та комунікацій. Мета – підтримка, розширення та збільшення адаптивності передачі знань та просування цих знань. Електронне навчання базується на застосуванні дистанційних технології, які дозволяють організувати процес навчання, як процес взаємодії студентів та викладача, студентів між собою, незважаючи на їх фізичне розміщення у просторі та часі; відкривають доступ до навчальних матеріалів з будь-якого місця та в будь-який час. Студент може отримати доступ до навчання в будь-якому місце, де є з’єднання з мережею Інтернет, або використовуючи CD-ROM та персональний комп’ютер. Матеріали доступні студентам в будь-який час доби, тому кожний може побудувати свій індивідуальний графік навчання. Отже, дистанційне навчання - це технологія, що грунтується на принципах відкритого навчання, широко використовує комп'ютерні навчальні програми різного призначення та створює за допомогою сучасних телекомунікацій інформаційне освітнє середовище для доставки навчального матеріалу та спілкування. Цій технології притаманна особлива навчально-пізнавальна мотивація, що створюється мережею Інтернет.Імітаційно-ігрова технологія (Кондрашова ксерить)