264.Боргова політика розвинених країн.

   Багато вчених під борговою стратегією розуміють  систему врегулювання боргових проблем  країн, що мають труднощі в обслуговуванні боргових зобов’язань за зовнішніми запозиченнями і відновлення  їх платоспроможності. Вважається, що боргова стратегія має включати три взаємозв’язані блоки заходів. Це, по-перше, заходи з макроекономічної стабілізації і структурних перетворень, спрямовані на формування адаптивної економіки, здатної функціонувати в умовах глобалізації, забезпечувати подальше зростання, соціально-економічний розвиток та підтримку екологічної рівноваги.

Другий блок заходів  у межах боргової стратегії включає  ринкові і неринкові, концесійні (з грант-елементом) і неконцесійні методи полегшення боргового навантаження і зниження зовнішнього боргу  і платежів з його обслуговування.

Третій блок боргової стратегії стосується до збільшення припливу валютно-фінансових ресурсів у країни-боржники.

Але за твердженням  Стенлі Фішера, світ досі не розробив вичерпної  теорії управління державним боргом. Наприклад, Джеймс Тобін пропонує користуватися  трьома критеріями, або цілями, якщо йдеться про розроблення стратегії  управління державним боргом. Це: мінімізація суми процентних платежів; економічна стабілізація (підтримання фіскальної і монетарної політики шляхом регулювання рівня та складу сукупних витрат); нейтральність (мінімізація впливу фінансування державного боргу на стан фінансового ринку). 

265.Бюджет Європейського Союзу: джерела формування доходів і напрями використання бюджетних коштів.

  Бюджет  ЄС формується за рахунок надходжень від країн Союзу. Всі доходи поділяються  на дві групи; внески країн-членів та доходи бюджету ЄС, Внески кожної країни до бюджету визначаються залежно  від рівня її економічного розвитку, який відображається у виробленому  ВНП. Специфікою бюджету ЄС як ланки  міжнародних фінансів є наявність  власних доходів. До них належать, по-перше, мита і сільськогосподарські податки, якими обкладаються продукти, що імпортуються з країн, які не є  членами Союзу. По-друге, важливе  місце займає податок на додану вартість, який встановлюється за єдиною для  всіх країн ставкою по відношенню до уніфікованої в усіх країнах бази оподаткування (ставка податку не може перевищувати 1,4%). Установлено ліміт  бюджету ЄС - він не може перевищувати 1,2% загального обсягу ВНП Союзу.

  Бюджет  ЄС розробляється Європейською комісією і затверджується Європейським парламентом. Виконує бюджет фінансове управління Європейської комісії, яке перебуває  під подвійним контролем - з боку Палати аудиторів і Європарламенту. До складу Палати аудиторів входять 15 членів, які перевіряють надходження  доходів і фінансування видатків   

266.Видатки бюджету Європейського Союзу, їх склад і структура.

Видатки бюджету ЄС поділяються на адміністративні (" 5%) та операційні (до 95%). Операційні видатки складаються з фінансування сільського господарства (до 50%), структурних  перетворень в економіці країн  Союзу, наукових досліджень і освіти, зовнішньої діяльності (реструктуризація економіки країн Центральної  і Східної Європи та підготовка їх до вступу в ЄС, надання технічної  і гуманітарної допомоги і т. ін.). Бюджет ЄС розробляється Європейською комісією і затверджується Європейським парламентом. Виконує бюджет фінансове  управління Європейської комісії, яке  перебуває під подвійним контролем - з боку Палати аудиторів і Європарламенту. До складу Палати аудиторів входять 15 членів, які перевіряють надходження  доходів і фінансування видатків.

267.Податкова політика Європейського Союзу.

     Спершу бюджет ЄС формувався із внесків країн-членів, але на початку 1970-х років була створена система власних доходів бюджету ЄС. Сьогодні власні ресурси бюджету ЄС об'єднуються у три основні групи:

    1) традиційно до власних коштів  належать мито (на товари, імпортовані  у ЄС з держав, які не є  членами Союзу); сільськогосподарські  збори; податки на виробництво  і зберігання цукру та глюкозо  місткої продукції, що справляються  з метою регулювання ринку  цукру в ЄС. Ця група доходів  забезпечує у бюджеті 2007 р. 15 % надходжень;

    2) країни-члени відраховують до  бюджету ЄС певний відсоток  від бази оподаткування податком  на додану вартість. У бюджеті  2007 р. ця стаття доходів становить 15 %. Розмір платежів розраховується згідно з єдиною методикою. За першооснову розрахунку береться база оподаткування ПДВ у кожній країні; для попереднього визначення розміру платежів використовується єдина для всіх країн норма (з 1988 р. ця норма становила 1,4 % від бази оподаткування ПДВ, нині вона знижена до 1 %). Однак остаточний обсяг платежів окремої держави залежить від розмірів скоригованої бази (на що впливає рівень економічного розвитку кожної держави) та єдиної для усіх ставки, яка застосовується до скоригованої бази і не може перевищувати 50 % скоригованої бази, а на практиці є значно меншою;

    3) найважливішу роль серед власних  ресурсів бюджету ЄС відіграють  відрахування певної частки валового  національного доходу. Цей додатковий  ресурс бюджету покликаний збалансувати  бюджет, покриваючи всі видатки  ЄС, на які не вистачає коштів  із двох перших джерел. За основу  розрахунку береться 1 % ВИД кожної  держави, який перемножується  на єдиний для усіх країн  коефіцієнт, визначений відповідно  до потреб поточного року (наприклад,  у 2007 р. цей показник становив 0,67 і за рахунок вказаного джерела  у цьому році сформовано 69 % дохідної  частини бюджету ЄС).

    Крім  власних ресурсів, до бюджету зараховують  й інші доходи, роль яких є незначною (приблизно 1 % від загальних обсягів  бюджету): відсотки за наданими кредитами; внески країн, які не є членами  ЄС, до певних програм Союзу (наприклад, науково-дослідних); невикористані  суми за результатами виконання бюджету  в минулому році тощо.