167. Економічна сутність фінансів суб’єктів господарювання . Об’єкти і суб’єкти фінансових відносин мікрорівня

Економічну природу фінансів підприємств розкриває сукупність грошових відносин, які виникають у господарюючих суб’єктів у процесі їх створення і здійснення виробничо-фінансової діяльності.

Фінанси підприємств – це система економічних відносин щодо формування, розподілу й ефективного використання фін. Ресурсів на усіх стадіях життєвого циклу.

Фінанси беруть участь у вартісному розподілі створеного ВВП, забезпеченні формування і використання доходів і грошових фондів. Вони безпосередньо пов’язані з іншими ек. категоріями господарського механізму: комерційним розрахунком, ціною, кредитом, бюджетом.

Обов’язковими передумовами ефективного функціонування фінансів підприємств є: різноманітність форм власності; вільне ринкове ціноутворення і конкуренція; наявність ринків праці, товарів, капіталу; правове забезпечення правил ек. поведінки усіх суб’єктів господарювання; обмеження й регламентація держ. втручання в діяльність підприємств; свобода підприємництва та самостійність у прийнятті управлінських рішень; самофінансування підприємства; зацікавленість у результатах фін.-госп. діяльності;відповідальність за результати фін.-госп. діяльн ості;контроль за фін.-госп. діяльність підприємств.

Фінансові відносини на рівні підприємств обслуговують вихідну ланку всієї фін.системи держави. Головною метою фінансів підприємств є формування необхідності обсягу фін. ресурсів для використання їх у процесі виробничої діяльності.

Об’єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів.

Суб’єкти: підприємства та організації, державне казначейство, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб’єкти господарювання, які є юридичними особами.

168. Функції фінансів суб’єктів господарювання

У процесі господарської діяльності фінанси підприємств як економічна категорія виявляються та виражають свою сутність. Свою внутрішню властивість через такі функції:

- формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

- розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, суб’єктами господарювання;

- контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

169. Внутрішні та зовнішні фінансові відносини суб’єктів господарювання, їх характеристика

Фінанси підприємств – це сукупність обмінно-розподільних відносин, що виникають на підприємстві в процесі формування, розміщення і використання фінансових ресурсів, здійснення витрат, отримання і розподілу доходів.

Фінансові відносини підприємств відображаються в грошових потоках, які характеризують їх різноманітні й різнобічні взаємозв’язки.

До зовнішніх фінансових відносин підприємства входять:

1. відносини обміну:

* взаємовідносини між суб’єктами господарювання, у вигляді розрахунків з постачальниками і покупцями;

2. відносини розподілу:

* взаємовідносини з бюджетом: платежі та асигнування;

* взаємовідносини з фондами цільового призначення: внески і надходження;

* взаємовідносини зі страховими компаніями: страхові платежі і страхове відшкодування;

* взаємовідносини з банками: відкриття та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах, отримання і погашення кредитів, отримання і сплата процентів тощо;

* взаємовідносини з інституціями фін. ринку: розміщення власних цінних паперів та інвестування тимчасово вільних коштів;

* взаємовідносини з галузевими і корпоративними органами: внески у централізовані органи і надходження з них.

Внутрішні фінансові відносини підприємства мають розподільний характер і включають:

- розподіл доходу і формування прибутку;

- розподіл чистого прибутку та його використання;

- формування та використання амортизаційних відрахувань;

- утворення та використання фондів підприємств.