- •46.Виникнення османської імперії та загальна х-ка її зп у 15-17ст
- •47. Османська дипломатія у Сх. Європі в 20-40х рр 17ст
- •49.Державний інтерес я принцип політики
- •51.Зародження міжнародного права
- •53.Міжнародні відносини Європи часів іспанської могутності. Головні напрями ісп зп 16-17 ст
- •54. Європейські зовнішньополітичні відносини 17ст
- •56.Причини тридцятилітної війни. Основні вузли протистояння в роки тв
- •58. Вестфальській конгрес
46.Виникнення османської імперії та загальна х-ка її зп у 15-17ст
Османська імперія - держава османських султанів, що існувала з 1299 по 1923 роки.
Монгольська навала витіснила з Середьної Азії тюркську орду під проводом ватажка Ертогула. Ертогул разом зі своїми одноплеменцями став на військову службу до сельджуцьких султанів. Його орді було виділено для кочування землі у Фрігії на візантійському кордоні. За імям його сина й наступника Османа ця гілка тюрків набуда назви османів, а ії майбутня держава - Осм. імп.
Осман в боротьбі з безсилою Візантією приєднував до своїх володінь область за областю. Влада турків над Малою Азією розповсюджувалась та зміцнювалась. нерідно грецькі міста добровільно віддавали себе під заступництво могутнього Османа. Його син Орхан І продовжував політику батька, але його завоювання прямували більше на захід.
Епоха могутності Османської імперії тривала понад 150 років. У 1459 р. була завойована вся Сербія (окрім Бєлграда, узятого в 1521 р.) і перетворена в Османський пашалик. У 1460 р. завойовано Афінське герцогство і услід за ним майже вся Греція, за винятком деяких приморських міст, що залишилися під владою Венеції. У 1462 р. завойований острів Лесбос і Валахія, в 1463 р. — Боснія.
Завоювання Греції привело турок до зіткнення з Венецією, що вступила в коаліцію з Неаполем, папою і Караманом (самостійним мусульманським ханством в Малій Азії, в якому панував хан Узун Хасан).
Війна тривала 16 років в Морії, на Архіпелазі і в Малій Азії одночасно (1463—79) і закінчилася перемогою Османської держави. Венеція за Константинопольським миром 1479 р. поступилася османам декількома містами в Морії, острів Лемнос і інші острови Архіпелагу (Негропонт були захоплені турками ще в 1470 р.); Караманське ханство визнало владу султана. Після смерті Скандербега (1467) турки захопили Албанію, потім Герцеговину. У 1475 р. вони вели війну з кримським ханом Менґлі Ґераєм і примусили його визнати себе залежним від султана. Перемога ця мала для турків велике військове значення, оскільки кримські татари доставляли їм допоміжне військо, інколи в 100 тис. осіб; але згодом вона стала фатальною для турків, оскільки зіштовхнула їх з Московським князівством і Річчю Посполитою. У 1476 р. османи спустошили Молдавію і поставили її у васальну залежність.
Цим на деякий час закінчився період завоювань. Османам належав весь Балканський півострів до Дунаю і Сави, майже всі острови Архіпелагу і Мала Азія до Трапезунда і майже до Євфрата, за Дунаєм Валахія і Молдавія знаходилися від них теж в сильній залежності. Скрізь управляли або безпосередньо османські чиновники, або місцеві керманичі, що затверджувалися Портою, і що знаходилися у неї в повному підпорядкуванні.
47. Османська дипломатія у Сх. Європі в 20-40х рр 17ст
Цей період характеризується політичними інтересами Осм. Іпм до Українських та польських земель. Але він припадає на зростання чисельності козацтва, яке змінило тактику на агресивно-наступальну. Козаки безперервно пустошили і руйнували майже всі великі міста - Очаків, Ізмаїл, Килію, Кафу і навіть околиці Константинополя. Апофеозом стала Хотинська війна 1621р.
Хотинська війна 1620—1621 років — війна султанської Туреччини проти Польщі, яка завершилася 4-тижневою битвою об'єднаних сил українського козацького і польського шляхетського військ проти турецько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і поразкою турків.