10) Конфлікти в сім’ях: психологічна хар-ка, причини виникнення особливості попередження і розв’язання.

Сімейні конфлікти – це зіткнення які виникають між членами сім’ї на основі протилежно спрямованих потреб, поглядів цінностей очікувань дій.

З точки зору конфліктності визначають таки види сімей :

1. Стабільна сім’я – це таки які переживають конфлікти, які успішно вирішуються.

2. Конфліктні – в конкретних сферах взаємодії виникає зіткнення, але сім’я зберігається через поступки (діти, спільне майно, думка інших )

3. Проблемні сім’ї – наявність значних труднощів, які можуть похитнути стабільність шлюбу.

4. Кризові сім’ї - переживають досить гострі зіткнення інтересів, потреб які охоплюють всі сфери життєдіяльності, має негативну сімейну орієнтацію.

Основний зміст сімейних стосунків утворюють міжособистісні відносини на основі почуттів а також правові і моральні зобов’язання пов’язані з функціями сім’ї .

При аналізі сімейних конфліктів важливо враховувати чинники :

• Макросередовище ( зміни і стан суспільства )

• Мікросередовище ( стиль спілкування )

Причини сімейних к :

• індивідуально психологічні особливості

• наявність протилежних прагнень інтересів очікувань

• різноманітні залежності

• обмеження свободи, активності

• авторитарне втручання в шлюбні відносини

• помилковий вибір партнера

• рутинність сімейного життя

• подружня зрада

• ревнощі

• низький рівень культури спілкування

• не задоволення у шлюбі своїх потреб

Специфічні форми суперництва :

• відкрита: фізичні образи, демонстративні дії, психологічний тиск

• прихований: демонстративне мовчання, різки жести і погляди, бойкод, підкреслена холодність у стосунках

Завершення сімейних к може бути як конструктивним так і деструктивним.

5 Груп чинників через яки виникають конфлікти між батьками і дітьми:

1. дизгармонійний стиль сімейних відносин – негативна орієнтація сім’ї, нестабільність існування сім’ї

2. деструктивність сімейного виховання – розбіжності в поглядах виховання дітей, непослідовність у вихованні , підвищені вимоги до дітей ( тотальний контроль, гіперопіка, байдужість )

3. вікові кризи як чинник конфліктності дітей.

4. особистісні фактори батьків :

- консервативний спосіб мислення

- стереотипні форми поведінки

- авторитарний стиль виховання

- завантаженість батьків на роботі

- шкідливі звички батьків

5. особистісні фактори дітей :

- порушення правил поведінки

- лінощі

- невиконання завдань

- ігнорування вимог батьків

- впертість

- егоїзм

- безвідповідальність

Способи реагування дітей на конфлікт :

1. реакція відмови, не покора вимогам батьків

2. реакція опозиції демонстративні дії негативного характеру

3. реакція ізоляції, прагнення уникнути небажаних контактів з батьками, втеча з дому, приховування небажаної інформації.

Попередження і розв’язання сімейних к :

• формування психолога педагогічної культури

• виховання дітей з урахування їх індивідуально психічних особливостей

• врахування вікових особливостей а також емоційних станів

• формування культури спілкування

• визначення сімейних правил і традицій

• слід пам’ятати про потребу дитини в прояві любові

• батькам і дітям необхідно домовитись щоб зізнаватися один одному в тому що їх щось дратує чи сердить

• батьки повинні враховувати що всяка нова ситуація потребує нового вирішення, бути творчими. Пояснити дітям наслідки їх дій, обговорювати життя людей яки мають залежності

• батьки повинні знати коло товаришів своєї дитини

• тримати в полі зору шкільне життя дитини

• в сім’ї необхідно читко визначити обов’язки кожного члена сім’ї

• виховувати у дітей відповідальне ставлення до здоров’я

• прищеплювати розуміння свого обов’язку допомагати батькам і дорослим

• батьки повинні обмежувати доступ дітей до інформації що популяризує шкідливі звички