3. Структура та основні напрямки профорієнтації

Профорієнтація - це складна система науково обґрунтованих психолого-педагогічних і медичних заходів, складовими елементами, і, одночас­но, напрямами та етапами діяльності якої є: професійна просвіта та виховання, професійна діагностика та консультування профвідбір та профвідбір, професійна адаптація

1. Професійна просвіта і виховання

Професійна просвіта - окремий, відносно самостійний елемент струк­тури профорієнтації, а одночасно і напрям, і перший етап профорієнтацій­ної роботи, який являє собою систему організаційних і навчально-вихов­них заходів, спрямованих на засвоєння молодою людиною необхідних знань, що стосуються соціально-економічних, психологічних та психо­фізіологічних умов правильного вибору професії [і].

Мета профпросвіти - доведення до відома учнів знань про всі існу­ючі професії (відомі і маловідомі), про те, як оволодіти ними [3].

Повноцінна профосвітня робота передбачає не лише надання інфор­мації, що стосується світу професій, але, в першу чергу, заохочення, пропаганду та агітацію, кінцевою метою якої є формування активної про­форієнтаційної позиції школяра, його готовності до професійного само­визначення.

Особливістю сучасної профоінформаці їє те, що вона передбачає цілес­прямовану і систематичну роботу психолога у напрямку формування осо­бистості як суб'єкта самовизначення, тобто створення таких умов, що стимулюють школяра до самопізнання, самокреації і саморозвитку із спря­муванням на оптимальне вирішення власних життєвих завдань. Свідоме професійне самовизначення передбачає аналіз особистістю суб'єктивних і об'єктивних умов професійного самовизначення з наступним вільним, самостійним прийняттям рішення щодо конкретного вибору професії або напряму професійної діяльності.

Профінформаційна робота і школярами передбачає вирішення таких основних завдань, як ознайомлення з інформаційним матеріалом, що ха­рактеризує масові професії та інформування про умови оволодіння ними (про навчальні заклади, навчальні предмети, термін навчання та кваліфі­каційні перспективи тощо).

Професійне виховання передбачає задоволення і подальший розви­ток пізнавальних потреб учня, створення необхідних умов для його само­розвитку, кінцевою метою якого є, з одного боку, формування позитивного ставлення до різних видів професійної діяльності, а з іншого - усвідом­лення своїх власних професійно значущих психологічних особливостей та здібностей, розвиток стійких професійних інтересів і намірів, розумін­ня соціально-економічних умов вибору професії.

Професійне виховання одначасно включає в себе і такий важливий ас­пект у профорієнтаційній роботі, як формування у молодої людини про­фесійно важливих якостей особистості, таких, наприклад, як особис-тісна спрямованість, поведІнкова гнучкість, самостійність, творчість, Ініціа­тивність, відповідальність, які необхідні у будь-якій професійній діяльності, а також, що особливо важливо, виховання у молодої людини тих особис­тіших характеристик, які стануть найбільш необхідними у конкретній, об­раній нею професійній діяльності. Наприклад, якщо це професія вчителя, то необхідно розвивати любов до дітей, організаторські та комунікативні здібності, емпатІю та ін.

Для того, щоб інформація профорієнтаційного змісту була ефективною, необхідно, щоб вона була доступною для розуміння учнів, об'єктивною всебічною і актуальною, і, що особливо важливо, носила професіографіч-ний характер.