30. Зміна питомої ваги головних економічних центрів у вивозі капіталів.

Міжнародні фінансові центри (МФЦ) є невід'ємною частиною сучасної міжнародноїфінансової економіки. Однією з її базових складових є наявність розвиненихнаціональних фінансових ринків, активно взаємодіють з подібними ринками іншихкраїн. Як приклад можна привести США, Великобританію, Японію, у розвиткуекономіки яких, істотну роль відіграють фінансові ринки, а найбільші міста цих країн (Нью-Йорк, Чикаго, Лондон, Токіо), є основними міжнародними фінансовимицентрами. Такі міста, можна розглядати як ворота в глобальну економіку. Вони важливі для функціонування як національної, так і світової економіки.

Вивіз капіталу — експорт вартості в грошовій чи товарній формі фірмами і дер-жавами в інші країни з метою одержання більшого прибутку, для зміцнення еконо-мічних і політичних позицій в боротьбі за світові ринки, за утвердження конкурен-тоспроможності.

Вивіз капіталу — це не просто його переміщення з країни в країну, а ціла сукуп-ність міжнародних економічних відносин, тісно пов’язаних з внутрігосподарськими національними відносинами.

До основних причин вивозу капіталу можна віднести такі:

1. Відносно надлишковий капітал в даній країні, який шукає більш вигідного вкладення коштів.

2. Більша ємність ринків збуту продукції

3. Можливість одержання вигоди і пільг в процесі реалізації продукції. Досить широкий діапазон митних зборів, різні курси валюти, різноманітні транспортні вит-рати — все це відображається на витратах руху і вкладення капіталу.

4. Бажання окремих фірм і корпорацій використати менш жорстке законодавство щодо охорони навколишнього середовища.

5. Наявність в країнах, куди експортується капітал, більш дешевої сировини і ро-бочої сили. Так, наприклад, німецький робітник в обробній промисловості «коштує» в 4 рази більше тайванського, в 9 раз більше бразильського і 50 разів більше україн-ського.

6. Бажання менш розвинутих країн використати науковий потенціал і управлін-ський досвід розвинутих країн.

7. Стабільна політична ситуація і в цілому сприятливий інвестиційний клімат в приймаючій країні, пільговий інвестиційний режим в спеціальних вільних економіч-них зонах.

8. Несприятлива соціально-політична і економічна ситуація в якій-небудь країні, різке погіршення фінансової кон’юнктури та ін. Вивіз капіталу в такому випадку при-ймає характер відтоку, втечі.

Зміна питомої ваги головних економічних центрів у вивозі капіталу відбулося внаслідок підвищення економічної ролі Китаю, Південної Кореї, азіатських драконів, нафтових країн Близького Сходу, Бразилії, і перехід країн колишнього соціалістичного табору від командно – адміністративної до капіталістичної економіки

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

34.Міжнародний рух технологій та механізм її передачі.

Міжнародна передача технологій (international technology transfer) – міждержавне переміщення науково-технічних досягнень на комерційній або безкоштовній основі.

Технологія (technology) – наукові методи досягнення практичних цілей.

Технологія – це сукупність методів переробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми та складу сировини, матеріалу, напівфабрикатів, які використовуються в процесі виготовлення виробів продуктивного та виробничого призначення.

Форми передачі технології

Міжнародна передача технології відбувається в наступних основних формах:

–Патентне угода (patent agreement) – міжнародна торгова угода, за якою власник патенту поступається своїми правами на використання винаходу покупцю патенту.

–Ліцензійна угода (licensing agreement) - міжнародна торгова угода, по якій власник винаходу або технічного знання надає іншій стороні дозвіл на використання в певних межах своїх прав на технології.

–“Ноу-Хау” (“know how”) – надання технічного досвіду і секретів виробництва, що включають характеристику технологічного, економічного, адміністративного ті фінансового характеру, використання яких забезпечує певні переваги.

–Інжиніринг (engineering) – надання технологічних знань, необхідних для надбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин та обладнання.

–Патентна ліцензія – документ, який підтверджує права використань на патенту без відповідного “ноу-хау”.

–Безпатентна ліцензія – документ, що підтверджує право використовувати “ноу-хау” без патентів на винахід.

–Невиняткова ліцензія – ліцензія, що залишає ліцензіару право надавати ліцензію на дану технологію і іншим ліцензіатам на данній території.

–Виняткова ліцензія – ліцензія, яка передбачає монопольне право ліцензіата використовувати технологію та відмова ліцензіара від самостійного використання запатентованої технології та “ноу-хау” і їх проміжок на певній території.

–Повна ліцензія – ліцензія, що надає ліцензіату виняткове право на використання патенту або “ноу-хау” під час стоока дії угоди і передбачаючи відмову ліцензіару від самостійного використання предмета ліцензії під час цього строку.

Правові форми захисту технологій.

–Патент (patent) – свідоцтво, що видається компетентним правительственим органом винахіднику, яке засвідчує його монопольне право на використання цього виноходу.

–Ліцензія (license) – дозвіл, який дається власником технології ( ліцензіаром), захищеним або не захищеним патентом, зацікавленої (ліцензіар) на використання цієї технології за певний час і за певну плату.

–Копірайт (право відтворення) (copyright) – ексклюзивне право на автора літературного, аудио- або відеопродукції на показ і відтворення своєї роботи.

–Товарна марка (trademark) – символ певної організації, який використовується індивізації виготовителя, який не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------