- •3.1 Економіка підприємства
- •3.2 Проектний аналіз
- •3.3 Стратегія підприємства
- •3.4 Планування і контроль на підприємстві
- •30.Методика розрахунку потужності в різних типах виробництва і складальних підрозділах.
- •31.Обґрунтування виробничої програми потужністю підприємства.
- •32.Показники використання виробничої потужності і шляхи їхнього поліпшення
- •33.Методика розрахунків персоналу за різними категоріями.
- •34.Методика розрахунків плану підвищення продуктивності праці під дією основних техніко-економічних чинників.
- •35.Методика розрахунку планового фонду заробітної плати за елементами.
- •36.Планування потреби в інструментах універсального та спеціального призначення.
- •37.Планування ремонту устаткування.
- •38.Визначення трудомісткості середньорічних обсягів ремонтних робіт.
- •39.Визначення потреби в робітниках та обладнанні для ремонту технологічного устаткування.
- •40.Визначення потреби основного та допоміжного виробництва в енергії та паливі.
- •41.Розрахунок вантажообороту та вантажопотоків.
- •42.Зміст, призначення та порядок розробки плану собівартості продукції
- •43.Послідовність розробки плану та його зв’язок із іншими планами в системі внутрішньофірмового планування.
- •44.Планування витрат за техніко-економічними факторами.
- •45.Планування собівартості реалізованої продукції.
- •46.Зміст і розрахунок калькуляційних статей витрат.
- •47.Суть кошторису витрат на виробництво, його призначення та структура
- •48.Методика обчислення основних статей кошторису витрат на виробництво.
- •49.Обчислення собівартості валової, товарної та реалізованої продукції
- •50.Показники планування зниження собівартості продукції
- •51.Зміст і завдання фінансового плану
- •52.Складання фінансового плану за видами діяльності
- •53.Планування потреби у фінансових ресурсах.
- •54.Планування прибутковості підприємства, визначення валового і чистого прибутку як основи прибутковості підприємства.
- •56.Аналіз «витрати—обсяг—прибуток» у процесі фінансового планування.
- •57.Показники прибутковості підприємства.
- •58.Баланс та оцінка фінансового стану підприємства.
- •59.Формування планів оновлення продукції, їхній склад і завдання.
- •60.Оптимізаційні планові розрахунки оновлення продукції.
44.Планування витрат за техніко-економічними факторами.
Основною проблемою економічної теорії і господарської практики є аналіз співвідношення результатів і витрат, що в загальному розумінні називається ефективністю.Витрати визначаються обсягом використаних економічних ресурсів. Як відомо, економічні ресурси поділяють на три груп:
1) робоча сила (трудовий потенціал, людський капітал);
2) компоненти природних ресурсів (земля та сировина);
3) компоненти засобів виробництва (фізичний капітал).
Результати характеризуються обсягами та вартістю виробленої та реалізованої продукції, показниками конкурентоспроможності, розмірами прибутку.
Якщо у розрахунку ефективності результати визначаються обсягом продукції, то одержаний показник називається продуктивністю.
Усі техніко-економічні фактори, що впливають на підвищення продуктивності праці, можна поділити на такі:
1) підвищення технічного рівня виробництва;
2) структурні зрушення у виробництві, тобто зміна частки окре-мих видів продукції в загальному обсязі виробництва;
3) удосконалення управління організації виробництва і праці;
4) зміна обсягу виробництва продукції;
5) галузеві фактори, наприклад зміна гірничо-геологічних умов, вміст корисних речовин у руді тощо;
6) уведення в дію і освоєння нових об'єктів.
45.Планування собівартості реалізованої продукції.
Собівартість робіт чи продукції - це витрати організації на виконання цих робіт чи випуск продукції. Вона відбиває ефективність використання всіх ресурсів: машин, устаткування й інших основних фондів, матеріальних, трудових і інших ресурсів. Розрізняють кошторисну, планову і фактичну собівартість. Кошторисна собівартість робіт чи продукції являє собою виражені в грошовій формі витрати організації на виконання робіт чи одиницю продукції. Вона складається з витрат на оплату результатів минулої праці (сировини, напівфабрикатів, енергії, амортизації основних фондів і ін. ресурсів) і витрат на оплату знову витраченого (на заробітну плату, включаючи нарахування)
Планова собівартість визначається на кожен планований період з урахуванням запланованих завдань по зниженню собівартості. Вона встановлюється шляхом технико-економічних розрахунків виходячи з конкретних умов виробництва. Планова собівартість визначає рівень припустимих витрат на виробництво продукції в планований період.
Фактична собівартість виконання робіт чи одиниці продукції відбиває в грошовій формі усі фактичні витрати організації, у тому числі штрафи, пени, утрати матеріалів і т.д. Зіставлення фактичної собівартості з планової дозволяє визначити, чи не перевищений організацією рівень передбачених витрат, а також оцінити ефективність її діяльності.
Зниження собівартості продукції означає економію упредметненої і живої праці і є найважливішим чинником підвищення ефективності виробництва, росту нагромаджень.
Планування зниження собівартості на промислових підприємствах здійснюється у відповідність с. характером виробленої продукції і застосовуваних показників собівартості.
У цілому собівартість продукції складається з матеріальних витрат, витрат на виплату заробітної плати робітником і комплексними статями витрат. Збільшення або зменшення витрат по кожнім елементі викликає або подорожчання, або зниження собівартості продукції.