- •Тема 7 : закінчення досудового слідства (самостійно) 78
- •Тема 8 : підсудність та попередній розгляд справ 79
- •Тема 9: судовий розгляд 82
- •Тема 1: поняття, суть і завдання кримінального процесу. І. Поняття, суть і завдання кримінального процесу.
- •II. Поняття стадій кримінального процесу і система кримінального процесу.
- •Тема 2: принципи кримінального процесу. І. Принцип кримінального процесу
- •II. Поняття і види кримінально-процесуальних функцій.
- •Тема 3 :суб’єкти кримінального процесу і. Поняття суб'єктів кримінального процесу
- •II. Процесуальний статус прокурора на різних стадіях кримінального процесу
- •III.Органи досудового слідства, процесуальний статус слідчого і начальника слідчого відділу.
- •IV. Органи дізнання і їх повноваження. Процесуальний статус особи, що веде дізнання.
- •V. Потерпілий у кримінальному судочинстві. Процеауальний статус потерпілого у справах приватно-публічного і публічного обвинувачення.
- •VI. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача у кримінальному процесі.
- •VII. Підозрюваний у кримінальній справі. Підстави і процесуальний порядок затримання підозрюваного.
- •VIII. Обвинувачений і його процесуальний статус.
- •IX. Законні представники неповнолітнього потерпілого і обвинуваченого.
- •X. Процесуальний стан захисника в кримінальному судочинстві, відмова від захисника
- •XI. Процесуальні форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Процксуальний статус спеціаліста і експерта.
- •Тема 4: докази і доказування в кримінальному процесі.
- •I. Поняття і зміст кримінально-процесуального доказування.
- •II. Предмет і межі доказування в кримінальному судочинстві.
- •При провадженні по кримінальній справі орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов’язані виявити причини і умови, що сприяли скоєнню злочину (профілактика злочину).
- •III. Поняття документів в кримінальному процесі. Відповідність і допустимість доказів.
- •IV. Класифікація документів, її практичне значення в кримінальному процесі.
- •V. Основні положення оцінки документів в кримінальному процесі.
- •VI. Показання свідка в кримінальному процесі і їх перевірка і оцінка.
- •VII. Предмет показання потерпілого. Особливості їх перевірки і оцінки.
- •VIII. Показання підозрюваного і обвинуваченого в кримінальному процесі.
- •Обмова, самообмова, алібі.
- •IX. Висновок експерта і особливості його оцінки.
- •X. Поняття і види речових доказів, порядок збереження речових доказів, вирішення питання про долю речових доказів (самостійно).
- •XI. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерело доказів.
- •XII. Запобіжні заходи.
- •Тема№5: досудове провадження по кримінальній справі
- •I. Суть і значення стадії порушення кримінальної справи. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
- •II. Обов’язок прийняття підстав і обставин про злочини, обов’язок їх розгляду і вирішення.
- •III. Обставини, що виключають провадження по кримінальній справі.
- •2. За відсутності в діянні складу злочину (ст. 6 п.2 кпк).
- •IV. Прокурорський нагляд за законністю і обґрунтованістю порушення і відмови в порушенні кримінальної справи.
- •V. Суть і значення стадій досудового розслідування в кримінальному процесі.
- •VI. Дізнання по справам про злочини які не є тяжкими. Дізнання по справам про тяжкі і особливо тяжкі злочини.
- •VII. Поняття і види підслідності в кримінальному процесі
- •5. Підслідність за зв’язком справ.
- •VIII. Об'єднання і виділення кримінальних справ.
- •IX. Строки досудового слідства і строки тримання під вартою в кримінальному процесі.
- •X. Діяльність слідчого по відшкодуванню матеріальної шкоди завданої злочином і забезпечення виконання вироку в частині конфіскованого майна.
- •XI. Виявлення причин і умов, що сприяли скоєнню злочину і прийняття заходів по їх усуненню(самостійно). Тема 6: слідчі дії.
- •І. Поняття і значення слідчих дій.
- •Іі. Процесуальний порядок виклику і допиту свідків і потерпілих. Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих.
- •Ііі. Процесуальний порядок затримання і допиту підозрюваного.
- •Іv. Підстави і процесуальний порядок проведення очної ставки.
- •V. Процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.
- •Vі. Підстави і процесуальний порядок проведення обшуку і виїмки.
- •Viі. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Viіi. Огляд, види огляду. Процесуальний порядок оформлення результатів проведеного огляду.
- •Іх. Підстави і умови освідування.
- •Х. Відтворення обстановки і обставин події.
- •Хі. Процесуальний порядок призначення і проведення експертизи. Випадки обов’язкового призначення експертизи.
- •Хіі. Підстави і процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого.
- •Хііі. Зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •XIV. Підстави, умови і порядок призупинення досудового слідства.
- •Хv. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи у зв’язку з закінченням досудового слідства.
- •Іі. Попередній розгляд справ.
- •Тема 9: судовий розгляд
- •І. Суть, задачі і значення стадії судового розгляду.
- •Іі. Строки судового розгляду.
- •Іі. Межі судового розгляду (самостійно). Іv. Підстави постановлення вироку, його види, зміст і форма.
VI. Дізнання по справам про злочини які не є тяжкими. Дізнання по справам про тяжкі і особливо тяжкі злочини.
Під юридичним поняттям які провадяться слідчими і оперативно-розшуковими засобами по виявленню ознак злочину і осіб, що його скоїли (ст. 103 КПК).
Отже, дізнання – це врегульована нормами кримінально процесуального права діяльність спеціально уповноважених державних органів яка здійснюється оперативно-розшуковими і процесуальними методами під наглядом прокурора з метою виявлення, попередження, присічення і розкриття злочину.
Органи дізнання передбачені в статті 101 КПК.
Про виявлений злочин і початок дізнання орган дізнання негайно повідомляє прокурора.
Порядок провадження дізнання у кримінальному процесі залежить від того, ознаки якого злочину виявлені:
- у справах про злочини які не є тяжкими;
- у справах про тяжкі чи особливо тяжкі злочини.
У справах про злочини, що не є тяжкими чи особливо тяжкими дізнання провадиться у строк не більше 10 днів починаючи з моменту встановлення особи яка його вчинила.
У справі про тяжкий чи особливо тяжкий злочин дізнання провадиться у строк не більше 10 днів з моменту порушення справи.
При наявності ознак злочину, що не є тяжким чи особливо тяжким орган дізнання порушує кримінальну справу і керуючись вимогами кримінально-процесуального закону проводить слідчі дії до встановлення особи, що його скоїла. Ст. 104 КПК не регламентує строк на протязі якого орган має проводити слідчі дії до встановлення особи як і не визначає змісту самого поняття "встановлення особи".
Очевидно встановлення особи необхідно пов'язувати з появою в кримінальній справі процесуальної фігури підозрюваного або з порушенням кримінальної справи відносно конкретної особи .
Після встановлення особи органом дізнання на протязі 10 діб проводять дізнання після чого складають постанову про направлення справи для провадження досудового слідства яка затверджується прокурором.
Якщо по справі про злочини, що не є тяжкими чи особливо тяжкими особа не була встановлена дізнання призупиняється на підставі вимог ст. 209 КПК і справа в слідчий відділ не передається.
При наявності підстав указаних в ст. 211 КПК таке призупинення кримінальної справи може бути закрите.
У випадку порушення органом дізнання справи про тяжкий чи особливо тяжкий злочин він зобов’язаний на протязі 10 діб з моменту порушення кримінальної справи провести необхідні слідчі дії по виявленні ознак злочину і осіб, що його скоїли, а потім незалежно від того чи встановлена особа, що скоїла злочин передати матеріали кримінальної справи через прокурора для провадження досудового слідства.
Якщо по справі про тяжкий чи особливо тяжкий злочин переданій слідчому не встановлена особа, що його скоїла орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові заходи і повідомляє слідчого про їх результати.
Після вступу слідчого в справу орган дізнання зобов’язаний виконати доручення слідчого по провадженню слідчих і розшукових дій.
При провадженні дізнання як у справах про злочин, що не є тяжким чи особливо тяжким, так і у справах про злочин тяжкий чи особливо тяжкий орган дізнання не має права виносити постанову про притягнення особи як обвинуваченого і проводити його допит, тому що цю процесуальну дію може проводити тільки слідчий.
При наявності підстав указаних в ст. 6 КПК орган дізнання має право закрити провадження по кримінальній справі і на протязі доби направити прокурору копію, про прийняте рішення.
Загальний строк дізнання – 10 діб, але варто мати на увазі, що згідно з частиною 3 якою було доповнено ст. 108 КПК у разі обрання до підсудного запобіжного заходу у порядку передбаченому ст. 165-2 КПК дізнання проводиться в строк не більше 5 діб з моменту обрання запобіжного заходу.
Останніми змінами і доповненнями до КПК передбачено розширення компетенції особи яка проводить дізнання, зокрема ч.3 ст. 66 КПК передбачає можливість дізнавача в справі яка знаходиться в його провадженні доручити підрозділам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність провести оперативно-розшукову діяльність чи використати засіб для отримання фактичних даних які можуть бути доказами в справі.