- •Місце|місце-миля| регіону в соціально економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України
- •1.2. Адміністративно-територіальний устрій
- •1.3. Положення відносно морів та океанів
- •1.4. Положення відносно транспортних магістралей та шляхів сполучення
- •1.5. Положення відносно великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- •1.6. Висновки про позитивні і негативні риси егп
- •2. 1 Тектонічна та геологічна будова території
- •2.2 Господарська оцінка рельєфу
- •2.3 Господарська оцінка мінерально – сировинних ресурсів
- •2. 4. Господарська оцінка клімату та кліматичних ресурсів
- •2. 5. Господарська оцінка водних ресурсів
- •2. 6. Господарська оцінка ґрунтів
- •2. 7. Господарська оцінка рослинного та тваринного світу
- •2.8. Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- •2.9. Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста
- •Розділ 3 Геодемографічна характеристика міста
- •3.1 Чисельність населення та його динаміка
- •3.2 Густота населення та його територіальні відмінності
- •3. 3. Природне відтворення населення
- •Міграційний рух населення за січень-березень 2012 року.
- •3.5 Етнічний та національний склад населення.
- •Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові.
- •3.6 Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття.
- •Розділ 4
- •4.1.Ретроспективний аналіз ставлення та розвитку господарства м. Харкова
- •4.2. Загальна характеристика виробничої сфери
- •4.2.1. Електроенергетика
- •4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс.
- •Металургійний комплекс м. Харків.
- •Машинобудівний комплекс м. Харків.
- •4.2.3. Хімічний та нафтохімічний комплекс
- •4.2.4. Хімічний та нафтохімічний комплекс
- •4.2.5. Лісова та деревообробна промисловість
- •4.2.6. Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- •4.2.7. Легка промисловість
- •4.2.8. Харчова промисловість. Галузевий склад.
- •Молочна промисловість.
- •М’ясна промисловість.
- •Рибна промисловість.
- •4.2.9. Характеристика галузей агропромисловий комплексу міста
- •4.3. Загальна характеристика невиробничої сфери
- •4.3.1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- •4.3.2. Освіта та наука
- •4.3.3. Медична сфера
- •Торгівля
- •4.3.4. Культурний комплекс
- •4.3.7.Рекреаційна інфраструктура
- •4.4. Загальна характеристика транспорту та зв’язку міста
- •4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- •4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- •4.4.3. Характеристика зв’язку
- •Розділ 5 зовнішньоекономічні зв´язки та інвестиційна діяльність
- •5.1. Експортно – імпортний потенціал
- •Розділ 6 Проблеми та перспективи розвитку міста
3.2 Густота населення та його територіальні відмінності
Місто Харків вважається одним із найбільш заселених міст країни, адже Харків являється містом-мільйонером. В наш час воно поступається лише Києву. Густота населення міста Харкова складає – близько 4,7 тис.жителів/км². На даний час спостерігається така тенденція: велика кількість людей переїздить з центральної частини міста, до окраїн, де дещо краща екологічна ситуація та більш дешеве житло. Але центральна частина міста все одно залишається однією з найбільш густо заселених районів міста так як залишається найбільш престижним і зручним місцем для ділової діяльності.
Район |
Густота населення ос./км.кв. |
Дзержинський |
5,06 |
Жовтневий |
3,09 |
Київський |
4,0 |
Комінтернівський |
6,02 |
Ленінський |
2,8 |
Московський |
12,6 |
Орджонікідзевський |
4,7 |
Фрунзенський |
6,4 |
Червонозаводський |
2,04 |
Табл. 3.2. Густота населення по районам м. Харкова
Найбільш щільно заселеним районом Харкова є Московський, густота населення якого у рази перевищує густоту населення інших районів. Це пояснюється тим, що саме в межах Московського району розташований найбільший в Харкові житловий масив, історична назва якого Салтівка. Також густозаселеними є Фрунзенський, Комінтернівський, Дзержинський. Слід також відмітити те, що Червонозаводський район є одним найбільших за площею, але за густотою населення поступається усім, це можна пояснити тим, що цей район є більшою мірою приміською зоною з незначною житловою забудовою і наявністю тут промзони.
3. 3. Природне відтворення населення
Загальна тенденція відтворення населення Харкова ще з перших років незалежності України завжди була невисокою. А ситуацію останнього десятиріччя вчені вважають катастрофічною. Народжуваність зменшилася в 1,5 раза і майже на стільки ж збільшилася смертність. В результаті спостерігається від’ємний приріст населення (депопуляція). Внаслідок погіршення соціального забезпечення, погіршення екологічної ситуації значною мірою підвищився рівень захворюваності населення і як результат меншилася середня тривалість життя.
Табл. 3.3. Природний рух населення м. Харкова (січень – березень 2012 р.)
Кількість народжених (осіб) |
Кількість померлих (осіб) |
Природний приріст (осіб) |
Кількість померлих дітей віком до 1 року (осіб) |
3050 |
4419 |
–1369 |
18 |
Доречним є також і приведення таких данних як: загальний коефіцієнт народжуваності (на 1000 осіб наявного населення) який за перші місяці поточного року скав 9,4;
загальний коефіцієнт смертності (на 1000 осіб наявного населення) 15,6
Загальний коефіцієнт природного приросту (на 1000 осіб наявного населення) –6,2
Коефіцієнт смертності дітей віком до 1 року (на 1000 живонароджених)7,8
Загалом Харків відноситься до І типу відтворення населення. Для нього характерним є: низька народжуваність і різке зменшення смертності, які призводять до повільних темпів приросту населення (до 12 осіб на 1000 жителів) і його „старіння”. Наслідоком з вище приведених даних є велика частка старшої вікової групи в структурі населення.
З.4 Механічний рух населення
Міграція населення відіграє значну роль у житті суспільства, оскільки безпосередньо впливає на процеси відтворення населення окремих територій. У місцях прибуття мігрантів молодого віку існує можливість покращання демографічної ситуації (створення сім’ї, зростання народжуваності, зменшення частки населення старшого віку, а отже, і загальних коефіцієнтів смертності). Часто протилежні наслідки міграції населення спостерігаються у районах вибуття мігрантів. Міграції відіграють також важливу економічну роль, сприяючи територіальному перерозподілу трудових ресурсів, більш оптимальному їх використанню. Крім того, міграція населення сприяє розвитку нових виробництв, освоєнню територій тощо.
У місті Харкові дуже поширена маятникова міграція. Люди переміщуються як мінімум в продовж дня - на роботу і з роботи чи на навчання і назад. Крім маятникової, існує ще й сезонна міграція, що пов’язана з сезонною роботою. Найбільше мігрантів вибуває з малих, середніх міст і сіл і прибуває до Харкова.