12. Види економічного аналізу та взаємозв’язок з іншими дисциплінами

В залежності від певних напрямків класифікації економічний аналіз поділяється на такі види:

1. За ступенем охоплення показників, які досліджуються:

1.1. комплексний економічний аналіз:

• аналіз економічної програми, асортименту, якості та ритмічності виробництва;

• аналіз забезпеченості підприємства робочою силою, руху і плинності кадрів та використання робочого часу;

• аналіз продуктивності праці;

• аналіз оплати праці та її ефективності;

• аналіз складу, структури та озброєності підприємства основними засобами;

• аналіз використання основних засобів;

• аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та ступеню їх використання;

• аналіз собівартості продукції та шляхів її зниження;

• аналіз фінансових результатів (прибутку і рентабельності);

• узагальнений аналіз фінансового стану підприємства;

• аналіз валюти балансу;

• аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

• аналіз ділової активності підприємства;

• аналіз фінансової стійкості підприємства;

• діагностика банкрутства підприємства;

• аналіз соціального розвитку колективу;

2. вибірковий аналіз;

3. тематичний аналіз.

1. За якісним наповненням показників, які досліджуються:

1. фінансово-економічний аналіз;

2. техніко-економічний аналіз;

3. соціально-економічний аналіз;

4. чистий соціальний аналіз;

5. функціонально-вартісний аналіз.

2. За часом проведення:

   1. оперативний аналіз (оцінка діяльності підприємства після виникнення подій);

   2. ретроспективний аналіз (оцінка діяльності підприємства за тривалий період часу);

   3. перспективний аналіз (визначення напрямків роботи підприємства на майбутній період).

2. За часовим проміжком часу дослідження:

   1. річний;

   2. піврічний;

   3. за квартал;

   4. щомісячний;

   5. подекадний;

   6. щоденний.

2. За об’єктом дослідження:

   1. підприємство;

   2. галузь;

   3. групи галузей;

   4. виробничі комплекси;

   5. народне господарство вцілому.

2. За метою дослідження:

   1. визначення резервів виробництва;

   2. діагностика банкрутства підприємства;

   3. зміна спеціалізації, профілю діяльності, власності підприємства.

13. Порядок аналізу фонду оплати праці.

Згідно закону України „Про оплату праці” від 24 березня 1995 р.:

Заробітна плата – це винагорода обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання робіт, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Джерелом коштів на оплату праці працівників комерційних підприємств є дохід, а для установ і організацій, що фінансуються з бюджету – це кошти, які виділяються із спеціальних фондів, або бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та інших джерел.

Складові тарифної системи:

• тарифні сітки; тарифні ставки;

• схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційні характеристики, які наводяться в спеціальних довідниках.

Основні форми оплати праці:

• відрядна;

• погодинна.

Послідовність аналізу оплати праці:

1. Визначаються аналітичні показники середньої заробітної праці

а) середньорічна заробітна плата 1-го працюючого: ;

б) середньорічна заробітна плата 1-го робітника: ;

в) середньоденна заробітна плата 1-го робітника: ;

г) середнього динна заробітна плата 1-го робітника: .

2. Виконується аналіз динаміки показників середньої заробітної плати (див. питання динаміка чисельності персоналу).

3. Виявляються причини, які впливають на зміну середньої заробітної плати і здійснюється факторний аналіз показників заробітної плати (в основному методом ланцюгових підстановок, абсолютних різниць)

4. Виконується структурно-динамічний аналіз фонду оплати праці.

Для оцінки структури фонду оплати праці можуть бути використані наступні напрямки класифікації:

а) за категоріями персоналу;

б) в залежності від ділянок виробництва (основне, допоміжне, підсобне);

в) за видами виплат:

• основна заробітна плата;

• додаткова заробітна плата;

• інші заохочувальні виплати

г)аналітична класифікація, на основі якої весь фонд оплати праці поділяється на:

• фонд річної оплати праці;

• фонд денної оплати праці;

• фонд годинної оплати праці.

Фонд годинної оплати праці – це сума коштів, нарахованих у звітному періоді за фактично відпрацьовані години в умовах нормальної тривалості робочої зміни, який включає в себе наступні складові:

• оплата за тарифами, окладами або по середньому заробітку;

• грошові премії;

• надбавки та доплати до тарифних ставок.

Фонд денної оплати праці – включає фактичні виплати за відпрацьовані люд-год і складається з фонду оплати праі та оплати людино-годин не відпрацьованих протягом робочого дня:

• оплата перерв у роботі, передбачених законодавством,

• оплата внутрізмінних простоїв не з вини робітника;

• оплата пільгових годин роботи підлітків;

• доплати за роботу в понаднормований час.

Фонд річної оплати праці – включає всі суми заробітних плат, нараховані працівникам за звітний період. Складається з фонду денної оплати праці та виплат за невідпрацьовані людино-дні протягом року:

• оплата щорічних відпусток;

• оплата цілодобових простоїв не з вини робітника;

• оплата днів виконання громадських та державних обов’язків;

• виплата вихідної грошової допомоги.

5. Виконується факторний аналіз фонду оплати праці:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ,

де - виплати з ФОП за кожен відпрацьований людино-день.

6. Визначається ступінь взаємозалежності між темпами росту продуктивності праці і середньою заробітною платою. Для цього розраховують коефіцієнт випередження:

7. Досліджуються показники, які характеризують ефективність оплати праці:

.