- •1.Предмет та завдання курсу «ізпв»
- •2. Національні та зарубіжні традиції вчення історії політичних вчень
- •4.Стародавні цивілізації як вогнища політичної філософії
- •5.Політичні вчення в Ст. Індії, Єгипті, Китаї. Вчення Лао-Цзи та Конфуція
- •6.Формування політичної філософії у грецьких містах державах
- •7.Платон та його праця «Держава»
- •8.Аристотель та його вчення про політику
- •9.Ідеї циклічного розвитку політичних режимів у Полібія
- •10.Відмінності античної цивілізації Риму від Давньогрецької
- •11.Римське право
- •12. Вчення Цицерона
- •13. Християнство вплив на філософію пізнього Риму
- •14. Особливості роз-ку політ. Думки Західної Європи в добу Середньовіччя
- •15. Вчення Св. Августина
- •16. Доктрина Фоми Аквінського
- •18. Епоха Відродження, її філософський та політичний зміст
- •19.Творчість Макіавеллі та феномен макіавеллізму
- •20. Макіавеллі про мету та засоби в політиці
- •21. Реформація, її основні етапи
- •22. М.Лютер
- •23. Соціальна доктрина т.Мюнцера та ідея Селянської війни
- •24. Пресвітеріанська концепція держави та суспільства ж.Кальвіна
- •25. Цивілізаційний та світоглядний вплив доктрини протестантизму на розвиток народів Європи
- •26. Вчення ж.Бодена про суверенітет та державу
- •27. Англійська політична думка хvііі ст. Історичні особливості та значення
- •28. Доктрина політичної влади роялістів, пресвітеріан, індепендентів, левеллерів та дигерів під час Англійської революції.
- •29. Вчення т.Гоббса. Взаємини підданого та суверена
- •31. Права людини та розподіл влади за д.Локком
- •32. Політичні ідеї Просвітництва
- •33. Теоретичні погляди на політику Вольтера
- •34. Монтеск’є про політичну свободу, право та поділ влади
- •35. Концепція народного суверенітету Руссо
- •36. Теоретичні знахідки та ілюзії мислителів Просвітництва
- •37. Консервативна та ліберальна течії німецької політичної філософії
- •38. Погляди Гегеля на громадянське суспільство та державно-правову організацію
- •39. Кант та його концепція громадянського суспільства та політичної етики
- •40. Політичні аспекти вчення Ніцше
- •42. Ліберальна політична думка Англії в 18 – 19 ст.
- •43. Мілль та його політичні трактати
- •44. Внесок Спенсера у розвиток політичної теорії
- •45. Демократичні та радикальні вчення Англії хix ст.
- •46. Утопічний соціалізм в Англії
- •47. Особливості формування політичної думки в сша
- •48. Боротьба за незалежність, її ідеологи та теоретики
- •49. Політичні ідеї “Декларації незалежнлсті” та Білля про права
- •50. Американський федералізм. Демократична думка сша в хix ст.
- •51. Утопічний соціалізм та його вплив на політичну філософію XIX ст.
- •52. Вчення ж.П. Прудона
- •54. Ф. Лассаль та зародження германської соціал-демократії
- •55. Марксизм та його політична доктрина
- •56. Ревізія марксизму та його еволюція на рубежі XIX-XX ст.
- •57. Історична специфіка розвитку російської політичної думки в XIX – на початку хх ст.
- •58. Офіційна ідеологія самодержавства
- •59. Політичні ідеї декабристів
- •60. Слов’янофіли та західники: два проекти майбутньої Росії
- •61. Російський анархізм. Теоритичні праці м.Бакуніна
- •62. Політичні концепції народництва
- •63. Доктрина російського революційного соціалізму
- •65. Російський лібералізм, його теоретична еволюція в XIX-на початку XX ст.
- •66. Марксизм у Росії: від Плеханова до Леніна
- •67.Російські немарксистські соціалістичні теорії на початку хх ст.
- •68. Ідейний розкол світової соціал-демократії.
- •69. Теоретична еволюція реформістського соціал-демократизму в хх ст.
- •70.Ленінська версія революційного марксизму
- •72. Спадкоємці Леніна в дискусіях щодо шляхів розвитку срср та світового порядку
- •73. Ідеологія сталінізму
- •76. Ідеологічні витоки фашизму
- •77. Італійський фашизм, теоретичні погляди б.Мусоліні
- •78. Нацистська доктрина а.Гітлера
- •79. Фашистські ідеї в Європі. Неофашизм та його сучасні різновиди
- •80. Неолібералізм
- •81. Неопозитивістські концепції влади
- •82. Погляди на політику представників структуралізму
- •84.Теоретики політичного плюралізму
- •85. Елітистські політичні теорії. Й.Шумпетер та його наступники.
- •86. Апологія ліберальної демократії та її критики
- •87.Особ. Роз-ку західної політичної думки на прикінці хх ст..
- •88. Націоналістичні теорії
50. Американський федералізм. Демократична думка сша в хix ст.
Прибічником сильної централізованої федеральної влади був Александер Гамільтон. Він засуджував самостійність місцевої влади штатів, не погоджувався з думкою про конфедерацію, вважав їх державою в державі, предтечею анархії, пропагував ідею держави з сильною внутрішньою та зовнішньою політикою.
Обіймаючи посаду міністра фінансів за часів Вашингтона, А. Гамільтон втілював у життя свої ідеї. Він, зокрема, був засновником державного банку, сприяв введенню митних тарифів, безпосередньо здійснював кредитно-фінансові реформи.
Позицію цього політичного та державного діяча рішуче підтримували купці, підприємці, а також кола інтелігенції.
Він, зокрема, погоджувався з тим, що в державі можливе зловживання владою, і щоб йому запобігти, необхідно втілити в практичне політичне життя принцип стримувань і противаг. Тільки поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову може забезпечити стабільність держави та інтереси її громадян.
Законодавчий орган, на його думку, повинен бути двопалатним, виконавча влада — сильною й централізованою, а судді — незалежними та довічно призначеними на свої посади.
З цього приводу він зазначав, що виконавча влада володіє мечем, конгрес (законодавча влада) — гаманцем, а судді — тільки мудрістю.
Стосовно форми правління А. Гамільтон не мав чіткої позиції. Спочатку він був прибічником обмеженої монархії, а згодом більш вдалою вважав президентську республіку з широкими повноваженнями президента.
Головна мета держави, на його думку, — убезпечення приватної власності.
Ідеї сильної централізованої федеральної влади А. Гамільтона було реалізовано в Конституції США 1787 р. За практичне втілення в життя республіканської форми правління, концепції рівноваги та розмежування гілок влади звання "батька конституції" отримав федераліст Джеймс Медісон (1751—1836).
Він був прибічником теорії природного права; пропонував конституційне закріплення прав людини і громадянина, підтримував прогресивну ідею свого часу про суспільний договір.
Дж. Медісон зробив спробу з'ясувати причини суспільних конфліктів і дійшов висновку, що ними є соціальна нерівність та економічний інтерес фракцій.
Під категорією "фракція" він розумів сукупність громадян, які об'єднані та спонукаються до дій єдиним поривом пристрасті, інтересу або думки, що є ворожим відносно прав інших громадян, а також сукупних інтересів суспільства. Фракції можуть завдати шкоди суспільству; аби цього не сталося, необхідно усунути причини, що підштовхують їх до шкідливих для суспільства дій.
На думку Дж. Медісона, в невеликих державах фракційна різність зведена тільки до меншості та більшості, а у великих суспільство поділене на великий спектр фракцій. Причиною виникнення останніх є різність поглядів людей на релігію, систему влади, політику, а також нерівний розподіл власності. З огляду на це Дж. Медісон уважав, що уряд повинен чинити перешкоди фракціям у реалізації їхніх вимог.
Погляди мислителя стосовно форми правління формувалися впродовж довгого часу. Попервах у своєму політико-правовому вченні він намагався пристосувати аристократичне правління до нових умов, а згодом віддав перевагу республіканській формі, як такій, що може забезпечити внутрішню справедливість, порядок і збереження суверенітету. До того ж республіка гарантує й забезпечує права людини, насамперед право на власність, а також політичні права.
Свободу громадян гарантує й загальне виборче право, а також можливість участі громадян у законотворчому процесі, виборах чиновників.
Владу в республіці Дж. Медісон розглядав як взаємозв'язану систему ("масу влади"), що складається з виокремлених законодавчої, виконавчої та судової гілок. Більшість державно-правових ідей, що виникли під час боротьби за незалежність СІЛА, знайшли своє втілення в Конституції цієї країни і значно вплинули на подальший розвиток світової політико-правової думки.