14. Зміст і принципи фінансового планування

Фінансове планування – це діяльність щодо складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб`єктів господарювання, їх об`єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць та країни в цілому.

Об`єктом фінансового планування виступають фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту (прибуток, амортизаційні відрахування, податки та обов`язкові збори в державні цільові фонди).

Фінансові плани це плани формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Їх особливістю є те, що вони складаються виключно у грошовій формі.

Принципами фінансового планування є:

• наукова обґрунтованість (проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик, з урахуванням кращого досвіду, використанням засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого);

• єдність фінансових планів (полягає в єдності фінансової політики, єдиній методології розрахунку фінансових показників);

• безперервність (взаємозв`язок перспективних, поточних і оперативних фінансових планів);

• стабільність (незмінність показників фінансових планів).

15. Класифікація видатків бюджету

Видатки бюджету – це економічні відносини, які виникають у зв`язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів держави і його використанням на здійснення програм і заходів, передбачених бюджетом.

Видатки бюджетів за функціональною структурою класифікуються відповідно до основних функцій держави, які можна поділити на три категорії.

До першої категорії видатків належать послуги державного призначення, а саме видатки на:

• державне управління;

• судову владу;

• міжнародну діяльність;

• функціональні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу;

• національну оборону;

• правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави.

До другої категорії видатків належать суспільні і соціальні послуги, тобто це видатки на:

• освіту;

• охорону здоров`я;

• соціальний захист і соціальне забезпечення;

• житлово-комунальне господарство;

• культуру та мистецтво;

• засоби масової інформації;

• фізичну культуру та спорт.

До третьої категорії видатків належать державні послуги, пов`язані з економічною діяльністю, тобто це видатки на:

• промисловість та енергетику;

• будівництво;

• сільське господарство;

• транспорт;

• охорону навколишнього природного середовища;

• поповнення державних запасів і резервів та інші.

За економічними ознаками видатки поділяються на поточні (на оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання предметів постачання і матеріалів, оплату послуг з утримання бюджетних установ, видатки на відрядження, оплату комунальних послуг та енергоносіїв) та видатки розвитку (на придбання основного капіталу, створення державних запасів і резервів, придбання землі і нематеріальних активів, капітальні трансферти).

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.