- •1. Бюджетна система України та бюджетна класифікація
- •2. Бюджетна система України та принципи її побудови
- •3. Бюджетний дефіцит України
- •4. Бюджетний дефіцит як економічне явище
- •5. Бюджетний кодекс України та його значення
- •6. Видатки державного бюджету та їх призначення
- •7. Взаємозв`язок фінансів з іншими економічними категоріями
- •8. Державний бюджет як економічна категорія
- •9. Державний кредит та державний борг
- •10. Державні доходи
- •11. Державні фінанси як складова частина фінансової системи України
- •12. Доходи державного бюджету України та їх класифікація
- •13. Загальнодержавні податки і збори
- •14. Зміст і принципи фінансового планування
- •15. Класифікація видатків бюджету
- •16. Міністерство фінансів України як центральний орган виконавчої влади
- •17. Місцеві бюджети як фінансова база місцевого самоврядування
- •19. Необхідність та сутність фінансів
- •20. Податки та їх функції
- •21. Податкова політика України та шляхи її удосконалення
- •22. Податкова система України та принципи її побудови
- •23. Призначення фінансового механізму
- •24. Роль Державної податкової служби України в системі управління фінансами
- •25. Система фінансових відносин в Україні
- •26. Соціально-економічна сутність податків
- •27. Сутність фінансової системи
- •28. Суть і особливості бюджетного процесу в Україні
- •29. Суть та складові елементи фінансового механізму
- •30. Управління фінансами та його складові елементи
- •32. Фінансова політика
- •33. Фінансова політика та етапи її реалізації
- •34. Фінансова система України та шляхи її удосконалення
- •35. Фінансове планування як складова фінансового механізму
- •36. Фінансовий контроль та його значення
- •37. Фінансові важелі, стимули і санкції як складові елементи фінансового механізму
- •31. Фінанси та їх місце в системі суспільних відносин
- •18. Місцеві фінанси як ланка фінансової системи.
- •38. Фінансові ресурси держави
- •39. Функції фінансів та їх роль
- •40. Характеристика ланок фінансової системи
- •Бюджетна система України та бюджетна класифікація.
23. Призначення фінансового механізму
Фінансовий механізм – це сукупність конкретних фінансових форм, методів та важелів, за допомогою яких забезпечується процес суспільного відтворення, тобто здійснюються розподільчі та перерозподільчі відносини, утворюються доходи суб`єктів господарювання і фонди грошових коштів.
Фінансове забезпечення – це формування цільових грошових фондів у достатньому розмірі та їх ефективне використання.
Основними елементами фінансового забезпечення суб`єктів господарської діяльності є:
самофінансування (відшкодування витрат на основну діяльність та її розвиток за рахунок власних джерел);
кредитування (надання коштів за принципами поворотності, платності, строковості та забезпеченості);
бюджетне фінансування (надання коштів з бюджету на безповоротних засадах);
оренда (передача майна у користування на певний строк і за певну плату);
інвестування (вкладання коштів в ті чи інші об`єкти з метою отримання прибутку або соціального ефекту).
Фінансове регулювання – це метод фінансового впливу, пов`язаний з регулюванням економічних процесів.
Основними елементами фінансового регулювання є:
оподаткування (вилучення частини доходів підприємств і населення до бюджету та державних цільових фондів);
бюджетні трансферти (дотації, субсидії, субвенції).
24. Роль Державної податкової служби України в системі управління фінансами
Податки – це обов`язкові платежі в бюджет, які здійснюють юридичні та фізичні особи.
До 1996 року Державна податкова служба України знаходилась в складі Міністерства фінансів, але пізніше була відокремлена від Міністерства фінансів і набула статусу окремого міністерства. Це було аргументовано метою посилення контролю за справлянням податків.
Головними завданнями Державної податкової адміністрації є:
здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів;
розробка пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства, прийняття нормативних актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та єдиного банку даних про платників – юридичних осіб;
проведення роз`яснювальної роботи серед платників податків з питань оподаткування;
попередження та розкриття злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування.
Удосконалення системи оподаткування має відбуватися шляхом поступового зниження податкового тягаря в процесі довгострокової поетапної податкової реформи.
Основними елементами цієї реформи повинні бути:
система оподаткування повинна мати інвестиційну та соціальну спрямованість;
зміни в системі оподаткування мають здійснюватись одночасно з реформуванням системи оплати праці, пенсійного забезпечення, удосконаленням соціальної сфери;
основу податкової системи мають становити прямі податки, тобто податки, де об`єктом оподаткування є доход фізичної особи, прибуток юридичної особи, земля, майно та капітал;
непрямі податки мають використовуватися лише у формі акцизів для обмеження споживання деяких видів товарів, можливостей виробника-монополіста в одержанні необґрунтовано високих доходів, а також для оподаткування предметів розкоші;
застосування при оподаткуванні обґрунтованої диференціації ставок податків залежно від виду діяльності та розміру одержуваного прибутку або доходу;
ліквідація податкових пільг, які деформують вартісні показники в економіці та знижують конкурентоспроможність товаровиробників;
умови оподаткування мають бути прості і зрозумілі для платників;
мають бути удосконалені міжбюджетні відносини;
має розпочатися реальний процес зменшення податкового тягаря за рахунок зменшення податкових ставок і одночасного збільшення податкової бази.