22. Методи визначення функціонального стану ссс

Арсенал методів для дослідження функціонального стану організму фізкультурників досить великий і вибір їх залежить від задач дослідження. Особливу увагу спортивний педагог повинен приділяти вивченню функцій серцево-судинної системи. Дана система досить чуйно реагує на зміни оточуючого та внутрішнього середовища організму. Дослідження серцево-судинної системи дозволить визначити рівень фізичної підготовленості досліджуваного, рекомендувати програму оздоровчого тренування, оцінити терміновий тренувальний ефект, оцінити ефективність системи тренування.

Для оцінки адаптації серцево-судинної системи до м'язової діяльності часто використовують двомоментну функціональну пробу.

Методика проведення роботи.

Функціональна двомоментна проба складається з двох навантажень з інтервалами відпочинку між ними. Перше навантаження – 20 присідань.

Після 3-5хв відпочинку в положенні сидячи в обстежуваного неодноразово підраховують пульс за 10с, поки не отримають поспіль 2-3 однакових показники, а потім вимірюють АТ. Не знімаючи манжети, обстежуваний виконує 20 глибоких присідань за 30с. При цьому в положенні присіду він руки витягує вперед, а в положенні стоячи опускає їх. Дихати потрібно вільно, глибоко. Під час присідання виконується видих, а під час вставання – вдих. Після 20 присідань досліджуваний сідає і в нього протягом перших 10с підраховують пульс, а потім вимірюють АТ (за 20-30с). До кінця першої хвилини ще двічі підраховують пульс і АТ. На 2-й, 3-й, 4-й, 5-й хвилинах відпочинку повторюють вимірювання вегетативних показників. Якщо пульс і АТ відновлюються раніше 5-ї хвилини, то на цьому вимірювання припиняються. Під час дослідження показники частоти пульсу за 10с і АТ заносять до протоколу в таблицю.

Потім виконують другу частину проби – біг на місці протягом 2хв в темпі 180 кроків за 1хв (темп регулюється метрономом). Біг виконується з високим підніманням стегна, руки зігнуті у ліктьових суглобах, рухи рук під час бігу довільні. Дихання вільне та глибоке. Пульс і АТ визначають аналогічно першому навантаженню. Отримані результати записують у протокол.

Оцінка результатів функціональної проби виконується шляхом визначення типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження, а також часу відновлення пульсу та АТ.

Тип реакції серцево-судинної системи характеризується мірою прискорення пульсу, а також характером і ступенем зміни АТ.

Для визначення міри прискорення пульсу вираховують різницю між величиною пульсу за 10с відразу після навантаження і до нього, а отриманий результат виражають у відсотках. Наприклад, після навантаження пульс дорівнював 19 (за 10с), а до – 12. Отже, різниця дорівнює: 19 – 12 = 7. Величина пульсу за 10с до навантаження (12) приймається за 100%, а міра прискорення пульсу приймається за х%. Складаємо пропорцію і знаходимо міру збільшення частоти пульсу:

12 - 100%

7 - х% х = 7 × 100 / 12 = 53,3%.

Аналогічно виконується розрахунок міри зміни АТ.

Розрізняють такі типи реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження: нормотонічний, дистонічний, гіпертонічний, гіпотонічний (астенічний).

Нормотонічний тип реакції характеризується тим, що після 20 присідань пульс прискорюється не більше ніж на 80%, а після 2-хвилинного бігу – не більше ніж на 100%.

Систолічний тиск (СТ) під час навантажень підвищується не більше ніж на 30%, а діастолічний (ДТ) знижується не більше ніж на 35% або залишається без змін.

Пульсовий тиск (ПТ) після 20 присідань підвищується не більше ніж на 80%, а після 2-хвилинного бігу не більше ніж на 100%, тобто міра збільшення ПТ повинна відповідати мірі прискорення пульсу.

Відновлення пульсу та АТ до вихідного рівня після 20 присідань повинна статися до 3-ї хвилини відновного періоду, а після 2-хвилинного бігу до кінця 5-ї хвилини. Збільшення часу відновлення свідчить про недостатню фізичну підготовленість.

Дістонічний тип реакції характеризується збільшенням СТ більше ніж на 30% (іноді досягає 200 мм рт.ст.) і зниження ДТ більше ніж на 35% (як правило, спостерігається «феномен безкінечного тону»). При цьому пульс після 20 присідань прискорюється більше ніж на 80%, а після 2-хвилинного бігу – більше ніж на 100%. Час відновлення пульсу та АТ збільшується.

Гіпертонічний тип реакції характеризується збільшенням СТ більше ніж на 30% (деколи вище 200 мм рт. ст.), деяким зростанням ДТ, а також прискоренням пульсу після 20 присідань більше ніж на 80%, а після 2-хвилинного бігу – більше ніж на 100%. Час відновлення АТ і особливо пульсу при цьому зростає.

Дана реакція може бути ознакою передгіпертонічного стану, перевтоми, перенапруги.

Гіпотонічний (астенічний) тип реакції характеризується прискоренням пульсу більше ніж на 120% після присідань і 2-хвилинного бігу. СТ лише дещо підвищується або зовсім не зростає, а іноді навіть зменшується. ДТ, як правило, не змінюється або дещо зростає. ПТ не лише не зростає, а може навіть зменшуватися. Період відновлення значно продовжується.

Дана реакція свідчить про низьку функціональну спроможність серця і спостерігається в осіб, які перенесли інфекційні захворювання, які відчувають «руховий голод», при перевтомі.