- •Курсова робота
- •Формування та ефективність використання"
- •1. Поняття нематеріальних активів
- •1.1 Сутність нематеріальних активів
- •1.2 Види нематеріальних активів та особливості їх обліку
- •1.3 Фактори, що запобігають ефективному створенню нематеріальних активів
- •2. Оцінка нематеріальних активів
- •2.1 Цілі та особливості оцінки нематеріальних ресурсів
- •2.2 Методи оцінки вартості нематеріальних активів
- •2.3 Амортизація нематеріальних активів
- •3. Економічна характеристика об’єкту дослідження - приватної фірми "Акцент"
- •3.1 Економічна структура досліджуваного підприємства
- •3.2 Аналіз нематеріальних активів на приватній фірмі "Акцент"
- •3.3 Економічний аналіз підприємства і роль нематеріальних активів у господарській діяльності
- •4. Техніко економічне обґрунтування раціонального вибору технологічного процесу
- •4.1 Розрахунок технологічної собівартості
- •4.2 Розрахунок капітальних витрат за варіантами
- •Висновок
- •Список використаної літератури
4.1 Розрахунок технологічної собівартості
Для визначення технологічної собівартості проводиться розрахунок окремих елементів витрат.
Вартість матеріалу виробу визначається за формулою
, (4.4)
де Q - норма витрати матеріалу (маса заготовки), кг;
Цм - ціна матеріалу (заготовки), грн. (береться з періодичних видань для сталі або чавуну);
q - вага реалізованих відходів, кг;
Ц0 - ціна відходів, грн. (береться 10% від ціни матеріалу)
Тоді, для даного варіанту визначення вартості матеріалу виробу має такий вигляд:
(грн)
Основна і додаткова зарплати виробничого робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди (за виконувану операцію) визначається за формулою:
, (4.5)
де - годинна тарифна ставка відповідного розряду, грн.;
- коефіцієнт, що враховує додаткову зарплату (береться =1,5;
- коефіцієнт, що враховує нарахування на заробітну плату (береться =1,375);
- штучний час на операцію, хв.;
- коефіцієнт, що враховує багатоверстатне обслуговування (береться = 1); - кількість одиниць устаткування на даній операції, шт.
Основна і додаткова заробітна плата робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди за базовим варіантом складає:
(грн)
За проектним варіантом складає:
(грн)
Амортизаційні відрахування з устаткування, віднесені на дану операцію, визначаємо за формулою:
, (4.6)
де - вартість одиниці устаткування, грн.;
- коефіцієнт, що враховує витрати на транспортування і монтаж устаткування ( =1,15);
а - норма амортизаційних відрахувань (15%)
- кількість одиниць устаткування на даній операції, шт.;
- річна програма деталей, шт.
Отже, амортизаційні відрахування з устаткування за базовим варіантом:
Амортизаційні відрахування з устаткування за проектним варіантом
Витрати на ремонт устаткування беремо укрупнено пропорційно величині амортизаційних відрахувань за формулою:
, (4.7)
де К - коефіцієнт, що встановлює залежність величини витрат на ремонт від величини амортизаційних відрахувань (беремо 200%).
За базовим варіантом витрати на ремонт устаткування становлять:
За проектним варіантом витрати на ремонт устаткування становлять:
Витрати на силову електроенергію Е за даною операцією:
, (4.8)
де - коефіцієнт, що враховує використання встановленої потужності, затрачуваної при холостій роботі устаткування (беремо =0,25);
- сумарна встановлена потужність електродвигунів одиниці устаткування, кВт;
- машинний час, хв.;
- коефіцієнт використання встановленої потужності устаткування в процесі різання (беремо =0,8);
- вартість одного кВт / год. електроенергії, грн.
Отже, витрати на силову електроенергію за базовим варіантом становить:
(грн)
Витрати на силову електроенергію за проектним варіантом
(грн)
Витрати на різальний інструмент ( ), що належить до операції, розраховуються за формулою:
, (4.9)
де - вартість інструмента, грн.;
- вартість переточування, грн.
, (4.10)
де - час переточування, хв.; - годинна ставка заточника, грн.; - коефіцієнт, що враховує випадковий збиток ( =1,05); - стійкість інструменту між двома переточуваннями, хв.; - число переточувань до повного зношення (додаванням одиниці враховується час роботи інструменту до першого переточування); - кількість інструментів.
В першу чергу необхідно визначити вартість переточування для базового варіанту:
(грн)
Для проектного варіанту:
(грн)
Тому витрати на різальний інструмент за базовим варіантом складають:
За проектним варіантом:
Витрати на допоміжні матеріали , віднесені на операцію, визначаємо укрупнено за формулою:
(4.11)
де - річні витрати на допоміжні матеріали, беремо такими, що дорівнюють 210 грн у рік на одиницю устаткування;
- кількість одиниць устаткування, шт.
Отже, витрати на допоміжні матеріали за базовим варіантом складають:
За проектним варіантом:
Витрати на зміст виробничої площі , віднесені на операцію, визначаємо за формулою
(4.12)
де - площа, безпосередньо займана одиницею устаткування, ; - коефіцієнт, що враховує додаткову площу під проходи та проїзди ( =3,5); - кількість одиниць устаткування; - річна норма витрат з утримання 1 виробничої площі, грн. (беремо 80 грн). Витрати на зміст виробничої площі за базовим варіантом становлять:
За проектним варіантом:
Результати розрахунків елементів витрат технологічної собівартості заносять у таблицю й підсумовують за варіантами.
Таблиця 4.5 - Технологічна собівартість одиниці виробу
Найменування елементів витрат |
Базовий варіант |
Новий варіант |
Вартість матеріалу виробу ( ) |
5,8 |
5,8 |
Основна і додаткова зарплати виробничого робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди ( ) |
1,65 |
0,83 |
Амортизаційні відрахування з устаткування ( ) |
0,0182 |
0,0575 |
Витрати на ремонт устаткування (Р) |
0,0364 |
0,115 |
Витрати на силову електроенергію (Е) |
0,13 |
0,15 |
Витрати на різальний інструмент ( ) |
0,012 |
0,039 |
Витрати на допоміжні матеріали ( ) |
0,00525 |
0,0039 |
Витрати на зміст виробничої площі ( ) |
0,021 |
0,029 |
Всього: |
7,67 |
7,02 |