Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
162017.rtf
Скачиваний:
4
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
2.5 Mб
Скачать

4.1 Розрахунок технологічної собівартості

Для визначення технологічної собівартості проводиться розрахунок окремих елементів витрат.

Вартість матеріалу виробу визначається за формулою

, (4.4)

де Q - норма витрати матеріалу (маса заготовки), кг;

Цм - ціна матеріалу (заготовки), грн. (береться з періодичних видань для сталі або чавуну);

q - вага реалізованих відходів, кг;

Ц0 - ціна відходів, грн. (береться 10% від ціни матеріалу)

Тоді, для даного варіанту визначення вартості матеріалу виробу має такий вигляд:

(грн)

Основна і додаткова зарплати виробничого робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди (за виконувану операцію) визначається за формулою:

, (4.5)

де - годинна тарифна ставка відповідного розряду, грн.;

- коефіцієнт, що враховує додаткову зарплату (береться =1,5;

- коефіцієнт, що враховує нарахування на заробітну плату (береться =1,375);

- штучний час на операцію, хв.;

- коефіцієнт, що враховує багатоверстатне обслуговування (береться = 1); - кількість одиниць устаткування на даній операції, шт.

Основна і додаткова заробітна плата робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди за базовим варіантом складає:

(грн)

За проектним варіантом складає:

(грн)

Амортизаційні відрахування з устаткування, віднесені на дану операцію, визначаємо за формулою:

, (4.6)

де - вартість одиниці устаткування, грн.;

- коефіцієнт, що враховує витрати на транспортування і монтаж устаткування ( =1,15);

а - норма амортизаційних відрахувань (15%)

- кількість одиниць устаткування на даній операції, шт.;

- річна програма деталей, шт.

Отже, амортизаційні відрахування з устаткування за базовим варіантом:

Амортизаційні відрахування з устаткування за проектним варіантом

Витрати на ремонт устаткування беремо укрупнено пропорційно величині амортизаційних відрахувань за формулою:

, (4.7)

де К - коефіцієнт, що встановлює залежність величини витрат на ремонт від величини амортизаційних відрахувань (беремо 200%).

За базовим варіантом витрати на ремонт устаткування становлять:

За проектним варіантом витрати на ремонт устаткування становлять:

Витрати на силову електроенергію Е за даною операцією:

, (4.8)

де - коефіцієнт, що враховує використання встановленої потужності, затрачуваної при холостій роботі устаткування (беремо =0,25);

- сумарна встановлена потужність електродвигунів одиниці устаткування, кВт;

- машинний час, хв.;

- коефіцієнт використання встановленої потужності устаткування в процесі різання (беремо =0,8);

- вартість одного кВт / год. електроенергії, грн.

Отже, витрати на силову електроенергію за базовим варіантом становить:

(грн)

Витрати на силову електроенергію за проектним варіантом

(грн)

Витрати на різальний інструмент ( ), що належить до операції, розраховуються за формулою:

, (4.9)

де - вартість інструмента, грн.;

- вартість переточування, грн.

, (4.10)

де - час переточування, хв.; - годинна ставка заточника, грн.; - коефіцієнт, що враховує випадковий збиток ( =1,05); - стійкість інструменту між двома переточуваннями, хв.; - число переточувань до повного зношення (додаванням одиниці враховується час роботи інструменту до першого переточування); - кількість інструментів.

В першу чергу необхідно визначити вартість переточування для базового варіанту:

(грн)

Для проектного варіанту:

(грн)

Тому витрати на різальний інструмент за базовим варіантом складають:

За проектним варіантом:

Витрати на допоміжні матеріали , віднесені на операцію, визначаємо укрупнено за формулою:

(4.11)

де - річні витрати на допоміжні матеріали, беремо такими, що дорівнюють 210 грн у рік на одиницю устаткування;

- кількість одиниць устаткування, шт.

Отже, витрати на допоміжні матеріали за базовим варіантом складають:

За проектним варіантом:

Витрати на зміст виробничої площі , віднесені на операцію, визначаємо за формулою

(4.12)

де - площа, безпосередньо займана одиницею устаткування, ; - коефіцієнт, що враховує додаткову площу під проходи та проїзди ( =3,5); - кількість одиниць устаткування; - річна норма витрат з утримання 1 виробничої площі, грн. (беремо 80 грн). Витрати на зміст виробничої площі за базовим варіантом становлять:

За проектним варіантом:

Результати розрахунків елементів витрат технологічної собівартості заносять у таблицю й підсумовують за варіантами.

Таблиця 4.5 - Технологічна собівартість одиниці виробу

Найменування елементів витрат

Базовий варіант

Новий варіант

Вартість матеріалу виробу ( )

5,8

5,8

Основна і додаткова зарплати виробничого робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди ( )

1,65

0,83

Амортизаційні відрахування з устаткування ( )

0,0182

0,0575

Витрати на ремонт устаткування (Р)

0,0364

0,115

Витрати на силову електроенергію (Е)

0,13

0,15

Витрати на різальний інструмент ( )

0,012

0,039

Витрати на допоміжні матеріали ( )

0,00525

0,0039

Витрати на зміст виробничої площі ( )

0,021

0,029

Всього:

7,67

7,02

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]