Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lyubimyy_ekzamen.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
1.04 Mб
Скачать

53. Правова охорона найменувань місць походження товарів

Стаття 501. Набуття права інтелектуальної власності на географічне зазначення

1. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення виникає з дати державної реєстрації цього права, якщо інше не встановлено законом.

2. Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару (послуги) і межами географічного місця його (її) походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення.

Стаття 502. Суб'єкти права інтелектуальної власності на географічне зазначення

1. Суб'єктами права інтелектуальної власності на географічне зазначення є виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені законом.

Стаття 503. Права інтелектуальної власності на географічне зазначення

1. Правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:

1) право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням;

2) право на використання географічного зазначення;

3) право перешкоджати неправомірному використанню географічного зазначення, в тому числі забороняти таке використання.

2. Права інтелектуальної власності на географічне зазначення, що належать окремим суб'єктам права інтелектуальної власності на географічне зазначення, встановлюються законом.

Стаття 504. Строк чинності права інтелектуальної власності на географічне зазначення

1. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару (послуги), позначених цим зазначенням.

Питання правової охорони географічних зазначень регулюються Законом України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" від 16 червня 1999 р. Як бачимо з назви, цей закон містить термін "зазначення походження товарів". Тобто, у цей кодекс законодавець вводить новий термін — географічне зазначення. Таким чином, аналізуючи зазначений закон, можна зробити висновок, що географічне зазначення об'єднують поняття, до складу якого входять такі поняття, як назва місця походження товару та географічне зазначення походження товару.

Згідно з вказаним законом, право інтелектуальної власності на географічне зазначення надається за таких умов:

а) воно є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;

б) воно вживається як назва даного товару чи як складова частина цієї назви;

в) у вказаному цією назвою географічному місці об'єктивно існують характерні природні умови та/або людський фактор, що надають товару особливих властивостей або певних якостей;

г) позначуваний цією назвою товар має відповідні властивості або певні якості, що виключно або здебільшого зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи поєднанням цих умов з характерним для даного географічного місця людським фактором;

д) виробництво і переробка позначуваного цією назвою товару чи його складової частини здійснюється в межах зазначеного географічного місця.

Для набуття права інтелектуальної власності на географічне зазначення особа, яка має на це право, подає заявку про державну реєстрацію цього права до Установи (Державного департаменту інтелектуальної власності). Установа проводить експертизу заявки, за результатами якої видає заявнику свідоцтво про державну реєстрацію географічного зазначення. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації цього права.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]