- •Методичні рекомендації з організації та проведення педагогічної практики в університеті
- •Посібник з організації та проведення педагогічної практики
- •Зміст і організація педагогічної практики Завдання педагогічної практики
- •Зміст педагогічної практики
- •Обов’язки студента під час проходження педагогічної практики
- •Перелік звітної документації студента-практикантка
- •Методичні рекомендації щодо ведення документації в період педагогічної практики
- •Тижневе планування роботи
- •Щоденник роботи студента
- •Навчальна робота
- •Організація та проведення позакласної і позашкільної роботи
- •Матеріали для проведення виховної роботи
- •Колективне планування:
- •Поточна організаторська діяльність:
- •Колективне обговорення й оцінка зробленого:
- •Методичні розробки колективної творчої діяльності (ктд)
- •Самоаналіз виховного заходу
- •Аналіз заходу за формою ктд
- •Аналіз ефективності заняття
- •Вивчення особистості учня та класного колективу
- •I. Загальні відомості
- •VIII. Взаємини з колективом і ставлення до школи
- •IX. Дисциплінованість
- •Підсумки педагогічної практики
- •4. Чергування в школі:___________________________________________________
- •Орієнтовна схема написання звіту про проходження педагогічної практики
- •Психолого-педагогічні методи проведення науково-дослідної роботи Методика вивчення міжособистісних відносин у класі
- •Матриця виборів
- •Матриця взаємних виборів
- •Діагностика рівня розвитку міжособистісних відносин у класі
- •Тестування як спосіб дослідження індивідуальних особливостей учнів
- •Методика «опитувальник професійної підготовки»
- •Інструкція
- •Текст опитувальника
- •Обробка результатів і висновки
- •Методичні рекомендації з організації та проведення педагогічної практики в університеті
Навчальна робота
Схема психолого-педагогічного аналізу уроку
Аналіз уроку, проведеного самим студентом (учителем чи його товаришами по групі), повинен включати такі пункти:
1. Школа, клас, предмет, прізвище студента-практиканта (або учителя).
2. Тема уроку, навчально-виховне завдання, обґрунтування обраної студентом (учителем) послідовності викладу, відповідність використовуваних на уроці посібників характеру поставленого завдання, правильність організації учнівського колективу на досягнення мети.
3. Організаційний початок уроку:
- готовність студента (учителя) до уроку (наявність конспекту або деталь-ного плану, технічних засобів навчання (ТНЗ), наочних посібників, інструментів, обладнання і т.д.);
- підготовленість учнів до уроку (чергові, наявність в учнів необхідних зошитів, підручників і посібників, письмового приладдя, креслярських інструментів і т. ін);
- підготовленість класної кімнати до уроку (порядок, чистота дошки, наявність крейди тощо).
4. Організаційна структура уроку:
- мобілізуючий початок уроку;
- чіткість усієї структури уроку і завершеність окремих його етапів;
- відповідність структури уроку змістові навчального матеріалу: послідовність, взаємозв'язок і співвідношення частин;
- насиченість уроку і темп його проведення;
- контакт учителя з класом;
- активність учнів на уроці.
5. Аналіз змісту навчального матеріалу уроку:
- науковість викладу матеріалу;
- відповідність програмі та рівню знань учнів із предмета;
- співвідношення практичного й теоретичного матеріалу;
- систематичність викладу;
- питання історизму і виявлення ролі вітчизняних учених;
- відповідність викладеного матеріалу на уроці виховній меті;
- зв'язок із життям і практикою.
6. Загальнопедагогічні й дидактичні вимоги до уроку, їх виконання:
- мета уроку й відповідність плану (конспекту) уроку поставленій меті;
- відповідність методів, що застосовуються, поставленій меті;
- дотримання єдності процесів навчання й виховання;
- виділення головного, підбиття підсумків;
- багатогранність методів і характер їх поєднання, педагогічне обґрунтування вибору;
- засвоєння матеріалу на уроці;
- технічне обладнання уроку;
- підбір вправ за зростаючою складністю;
- використання вчителем на уроці технічних засобів навчання (ТНЗ);
- використання вчителем на уроці наочних посібників;
- врахування індивідуальних особливостей та інтересів учнів, специфічних особливостей колективу, способи виховання цікавості до предмета;
- зв'язок уроку із позакласною і позашкільною роботою з предмета.
- перевірка знань учнів, наявність і оперативність зворотнього зв'язку.
7. Діяльність учителя:
- поведінка вчителя на уроці (контакт із класом, ерудиція, авторитет, мова, педагогічний такт);
- виклад учителем нових знань;
- організація закріплення навчального матеріалу;
- організація самостійної роботи учнів;
- перевірка й оцінка знань, умінь та навичок учнів; - запитання вчителя й вимоги до відповідей учнів;
- увага вчителя до усвідомленого засвоєння учнями навчального матеріалу;
- робота вчителя з невстигаючими учнями;
- керування пізнавальною і практичною діяльністю учнів;
- порядок і дисципліна на уроці; ефективність методів, за допомогою яких учитель підтримує робочий настрій у класі;
- застосування вчителем на уроці найновіших досягнень у галузі викладання предмета, досвіду найкращих учителів;
- дотримання вимог до виконання домашнього завдання, відповідність заданого додому матеріалу психічним і фізичним можливостям учнів.
8. Діяльність учнів на уроці:
- підготовка робочого місця;
- поведінка учнів на уроці (дисципліна, старанність, мова, активність, увага, уміння переключитися з одного виду роботи на інший);
- зосередженість і стійкість уваги учнів на початку уроку і на всіх етапах роботи в класі;
- ступінь і характер участі в роботі на уроці всього колективу та окремих учнів;
- взаємозв'язок учителя й учнів на уроці;
- самостійна робота учнів;
- знання учнями теорії, свідомість засвоєння навчального матеріалу, кмітливість, просторове уявлення, вміння обґрунтовано мислити, розвиток учнів, грамотність.
9. Загальна оцінка уроку:
- виконання плану уроку;
- досягнення мети уроку;
- виконання завдань уроку;
- особливо цікаве й повчальне на уроці;
- що справило на уроці особливо сильне враження;
- які зміни доцільно внести у разі повторного проведення уроку на цю ж тему;
- науковий і методичний рівень уроку;
- помилки й негативні моменти в роботі студента, їх причини та можливі шляхи виправлення;
- висновки та пропозиції щодо підвищення ефективності уроку.
Наведена схема орієнтована: урок можна аналізувати залежно від його етапів, наприклад: організаційний момент, перевірка домашнього завдання, виклад нового матеріалу, формування уміння застосовувати знання на практиці, закріплення знань, перевірка й оцінка знань, домашнє завдання. Обираючи будь-який підхід до аналізу уроку, необхідно зосередити увагу на психолого-педагогічних основах процесу навчання.