53.Організаційно-управлінські обов”язки керівника міської (районної) прокуратури.

Основні організаційно-управлінські обов'язки прокурора міста (району)

Визначення кола обов'язків прокурора міста (району) є складовою управлінської підфункції, яка іменується організація особистої роботи прокурора-керівника або інакше - самоорганізацією роботи прокурора-керівника.

Необхідність визначення кола обов'язків (видів роботи) обумовлена тим, що працівникам прокуратури доводиться вирішувати широке коло питань, значний обсяг яких покладається безпосередньо на прокурора міста (району) і не завжди може бути делегований підлеглим. Для того, щоб не залишити щось поза своєю увагою та задля забезпечення діяльності прокуратури в заданому режимі, без будь яких зривів і проблем, з дотриманням принципу законності, необхідно чітко окреслити коло обов'язків, які покладаються на прокурора-керівника та решту працівників прокуратури. Це завдання вирішується шляхом видання наказу про розподіл обов'язків та деталізації останніх в інших організаційно-управлінських рішеннях (актах), таких як плани роботи, розпорядження, різного роду графіки тощо.

Всю роботу прокурора-керівника можна класифікувати за 4-ма групами.

Першу групу утворюють організаційно-управлінські обов'язки: збір та аналіз інформації, підготовка й прийняття управлінських рішень, контроль виконання, оцінка результатів роботи, впровадження передового досвіду, новітніх форм і методів роботи, підвищення кваліфікації кадрів, створення і підтримання в колективі здорової психологічної атмосфери.

До другої групи відноситься робота, виконання якої безпосередньо пов'язано зі здійсненням наглядової та інших функцій прокуратури: розгляд звернень та прийом громадян; координація дій правоохоронних органів з протидії злочинності; керівництво слідчо-оперативними групами, участь у виконанні окремих слідчих дій тощо.

Третю групу складають обов'язки прокурора профілактичного (попереджуючого) характеру:

-підготовка і внесення до органів виконавчої влади і місцевого самоврядування пропозицій стосовно заходів з протидії злочинності та правопорушень не злочинного характеру, усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, інших правопорушень;

-участь у правороз"яснювальній роботі;

-підтимання зв'язків із засобами масової інформації

Четверта група включає представницькі заходи - участь у засіданнях рад відповідного рівня, їх виконавчих комітетів, інших органів місцевого самоврядування, роботі колегіальних і координаційних органів прокуратур вищого рівня. Вважати ці заходи в повній мірі представницькими не можна, оскільки головною метою участі прокурора у засіданнях місцевих органів влади та самоврядування є забезпечення законності рішень, які ними приймаються, а участь в роботі колегіальних органів вищих за рівнем прокуратур нерідко пов'язана з оцінкою результатів діяльності прокурора району(міста) та колективу, який він очолює, в цілому.

Визначення повноважень власне прокурора передбачає відмежування їх від повноважень інших працівників прокуратури району (міста).При цьому слід керуватися Законом України "Про прокуратуру", іншими нормативно-правовими документами, локальними актами Генерального прокурора України.

Оптимальний, виважений розподіл праці у значній мірі залежить від поглядів самого прокурора. Щодо цього, на практиці можна зустріти кілька крайностей: одні прокурори беруть на себе завеликий обсяг наглядових та інших функцій прокуратури, що не дозволяє їм займатися повноцінною управлінською діяльністю в колективі прокуратури, інші - навпаки, займаються лише представницькою роботою, покладаючи на своїх підлеглих одночасно наглядові та управлінські функції. Є й такі, хто займається виключно „керівництвом", нехтуючи вимогами про конкретно визначену ділянку наглядової роботи та обов'язкову участь у розгляді судами справ в порядку кримінального, цивільного, господарського та адміністративного судочинства.

Немає необхідності доводити шкідливість такого стану справ.

Цілком допустима передача частини повноважень від прокурора-керівника іншим працівниками прокуратури міста (району ), але за умови, що це не суперечить законодавству або директивним документам вищих органів управління, зокрема, Генерального прокурора України.. Легітимним є покладення на конкретно визначеного працівника прокуратури виконання обов'язків прокурора району (міста) у зв'язку з тимчасовою відсутністю (відпустка, відрядження, хвороба тощо), що оформлюється відповідним наказом.

Процес передачі повноважень від прокурора до його підлеглих в теорії управління іменується делегуванням повноважень і здійснюється згідно з розробленими наукою правилами, які зводяться до наступного:

а) делегування в загальноприйнятому розумінні передбачає передачу підлеглому завдань або діяльності із сфери дій керівника. Одночасно з робочими завданнями для їх виконання повинні також делегуватись необхідні компетенція та відповідальність в спеціальній сфері;

б) передача завдань або діяльності може або здійснюватись на довгостроковий термін, або обмежуватись разовими дорученнями;

в) делегування робочих завдань і компетенції для їх виконання може мати місце лише тоді, коли керівник у такий спосіб:

-вивільняє час для важливіших завдань;

-допомагає підлеглим удосконалювати професійні знання та напрацьовувати практичний досвід;

-стимулює розкриття здібностей, ініціативи, самостійності і компетенції підлеглих.