2. Основні відомості про керамічні вироби.

а) для зовнішнього облицювання

Панелі для зовнішніх стін випускають три-, дво-і одношаровими.

Тришарові стінові панелі складаються з двох цегляних зовнішніх, шарів; товщина кожного шару становить 65 мм; всередині укладають шар утеплювача завтовшки 100 мм (мінеральні плити тощо). За­гальна товщина тришарової панелі разом з внутрішнім і зовнішнім, облицюванням становить 280 мм.

Двошарові панелі виготовляють завтовшки 260 мм, розміром на кімнату 2670 X 3180 мм. Двошарова панель складається з шару цегли: завтовшки 120 мм, високоефективного утеплювача (мінеральної вати, піноскла, фіброліту) завтовшки 100 мм і трьох шарів цементного розчину завтовшки 40 мм. Лицьовий бік стінової панелі можна оздобити облицювальною керамічною плиткою завтовшки 4 мм.

Одношарові панелі 2750 X 3190 X 300 мм виготовляють з порожнистого керамічного каміння. Панелі зовнішніх стін армують сталевими сталевими каркасами з дроту діаметром 2 і 6 мм, розміщеними за зразком віконного прорізу панелі. Виготовлення керамічних стінових панелей виконують горизонтальним та вертикальним муруванням.

Основними виробами для облицювання фасадів є лицьова цегла і каміння, які виготовляють з глин, трепелів і діатомітів методом пластичного формування або напівсухого пресування з добавками чи без них, з нанесенням фактурного шару чи без нього.

Лицьова цегла і каміння призначені для мурування і одночасного облицювання зовнішніх і внутрішніх стін будівель і споруд, тому повинні мати дві лицьові поверхні — поперечикову і ложкову.

За міцністю цеглу і каміння поділяють на такі марки: 300, 250, 200, 150, 125, 100 і 75, за морозостійкістю — 15, 25, 35 і 50. Водопоглинання має бути не менш як 6 %.

Цеглу і каміння виготовляють: з гладенькою і рельєфною лицьовою поверхнею природного кольору або забарвленими у масі шляхом уве­дення в сировинну суміш добавок.

Лицьову цеглу світлих тонів виготовляють із червоно-випалюваних тугоплавких глин з додаванням до 45 % шамоту.

Добираючи склад керамічних мас і регулюючи режим випалювання, можна виготовляти цеглу білого, кремового та інших кольорів.

Двошарову цеглу формують із місцевих червоних глин і лише лицьовий шар (3...5 мм завтовшки) із біловипалюваних глин. Незначні витрати таких глин (6...7 % об'єму цегли) зумовлюють еко­номічне виробництво цієї цегли.

Ангобована цегла має лицьову поверхню, вкриту ангобом. Виготовляють ангоби із білої глини (80 %), скляного бою (15...20 %) і мінерального барвника (5...7 %). Ангоб наносять на відформований виріб у вигляді суспензії-шлікера, а потім випалюють.

Глазуровану цеглу застосовують для акцентних вставок, які надають фасаду будівлі більшої архітектурної виразності.

Для оздоблення збірних конструкцій на заводах використовують килимово-мозаїчні плитки, плитки типу «кабанчик» тощо.

Килимово-мозаїчні плитки, виготовлені методом лиття, а також килими з них застосовують для оздоблення зовнішніх і внутрішніх стін житлових і громадських будівель, балконних екранів, колон. Лицьову поверхню плиток покривають прозорою або глухою, білою чи кольоровою глазур'ю. Виготовляють плитки квадратними 21 X 21 і 46 X 46 мм та прямокутними 46 х 21 і 71 X 21 мм.

Плитки наклеюють лицьовим боком на щільний крафт-папір у вигляді килима. Залежно від розміщення плиток килими поділяють на три типи: з прямолінійною орієнтацією плиток; з неорієнтованим на­бором плиток; типу «брекчія» (із плиток довільної форми). Водопоглинання плиток не повинно перевищувати 16,5 %, морозостійкість 35 циклів.

Плитки типу «кабанчик» виготовляють розміром 120 х 65 X 7 мм неглазурованими і глазурованими. їх використовують для оздоблення панелей і облицювання цегляних стін.

Великорозмірні плитки розміром 250 X 140 X 10 мм виготовляють неглазурованими і глазурованими на автоматизованих потокових лініях, на яких виконують пресування, сушіння, глазурування та випалювання.

Цокольні глазуровані плитки розміром 150 х 75 X 7 мм використовують для облицювання цоколів будівель і підземних переходів. Ці плитки мають спечений черепок, їхнє водопоглинання не перевищує 5 %.

б) для внутрішньогооблицювання

Панелі для внутрішніх стін виготовляють розмі­ром 2620 х 2270 X 140 мм із цегли або керамічного каміння; їх армують спеціальними металевими каркасами. Панелі з порожнистого керамічного каміння виготовляють одношаровими завтовшки 140 мм (товщина цеглини 120 мм і два шари розчину по 10 мм).

Плитки для внутрішнього облицювання стін залежно від використовуваної сиро­вини поділяють на два види: майолікові та фаянсові.

Майолікові плитки виготовляють з легкоплавких глин з додаванням до 20 % вуглекислого кальцію у вигляді крейди. Внаслідок випалювання плиток утворюється пористий черепок, лицьову поверхню якого покривають прозорою кольоровою глазур'ю, а на тиль­ний бік наносять борозенки для кращого зчеплення з розчином. Формують плитки на важільному пресі, потім їх сушать, випалюють, глазурують і випалюють удруге.

Фаянсові плитки виготовляють із вогнетривких глин, додаючи кварцовий пісок і плавні — речовини, які знижують темпе­ратуру плавлення (зокрема, польовий шпат). Плитки після випалю­вання мають білий або слабкозабарвлений черепок.

Лицьова поверхня плиток може бути гладенькою або рельєфною одно- або багатоколірною. Декорування може здійснюватися методом серіографії, набризкування, нанесення глазурі з різним поверхневим натягом. Глазур може бути блискучою або матовою, прозорою чи глухою. Тильний бік має рифлену поверхню.

Залежно від форми плитки бувають квадратні, прямокутні і фасонні для кутів, облицювання карнизів і плінтусів. Для внутрішнього облицювання застосовують плитки завдовжки 150 мм та завширшки 25 мм, 50, 75 і 150 мм. Товщина плиток не повинна перевищувати 6 мм, плінтусних — 10 мм. Водопоглинання плиток має становити не більш як 16 %.

До якості плиток для внутрішнього облицювання стін ставлять високі вимоги: вони повинні мати правильну геометричну форму, чіткі грані і кути, бути термічно стійкими.

Сировиною для виготовлення плиток є переважно маси із пластичної глини, каоліну, кварцу та польового шпату.