76. Сутнісні ознаки суспільства у соціології.

Cуспільство-це не будь-яка механічна сукупність людей, а таке їхнє об'єднання, у рамках якого відбувається більш-менш по­стійний, стійкий і досить тісний взаємовплив і взаємодія цих людей. Хоча в повсякденному житті поняття «суспільство» використовуєть­ся досить широко і різнобічно-від невеликої групи людей до всьо­го людства, проте в соціології під суспільством розуміється об'єд­нання людей, що характеризується:•спільністю території їхнього проживання, що звичайно збіга­ється з державними кордонами і служить тим простором, у рам­ках якого складаються і розвиваються взаємозв'язки і взаємодії членів даного суспільства;•цілісністю і стійкістю;•самовідтворенням, самозабезпеченістю(самодостатністю),саморегульованістю, що розуміються, звичайно, не в абсолютно­му, а відносному змісті;•таким рівнем розвитку культури, що знаходить своє вираження у виробленні системи норм і цінностей, які лежать в основі со­ціальних зв'язків.

77. Типологія суспільств у соціології.

Cуспільство-це не будь-яка механічна сукупність людей, а таке їхнє об’єднання, у рамках якого відбувається більш-менш постійний, стійкий і досить тісний взаємовплив і взаємодія цих людей.Хоча в повсякденному житті поняття «суспільство» використовується досить широко і різнобічно-від невеликої групи людей до всього людства, проте в соціології під суспільством розуміється об’єднання людей, що характеризується:•спільністю території їхнього проживання, що звичайно збігається з державними кордонами і служить тим простором, у рамках якого складаються і розвиваються взаємозв’язки і взаємодії членів даного суспільства;•цілісністю і стійкістю;•самовідтворенням, самозабезпеченістю (самодостатністю), саморегульованістю,що розуміються,звичайно,не в абсолютному,а відносному змісті;•таким рівнем розвитку культури,що знаходить своє вираження у виробленні системи норм і цінностей,які лежать в основі соціальних зв’язків.

Удаючись до типологічного опису суспільств, дослідники мають можливість зіставляти різні суспільства, порівнюючи їх, систематизувати знання про них, досягаючи істини у процесі пізнання суспільної організації людського життя.

78. Основні критерії типології спільнот у соціології.

Американський соціолог Едвард Шилз виділяє такі критерії спільноти, які необхідні для того, щоб вважати її суспільством:-спільнота не входить в жодні об’єднання, які роблять його частиною більш крупної системи;-шлюби укладаються між членами спільноти;-спільнота має цілісну територію, яку вважає власною;-поповнюється здебільшого за рахунок дітей тих людей, які вже є визнаними представниками спільності;-спільнота має спільну систему управління;-вона має власну назву на власну історію;-існування спільноти є довшим від середньої тривалості життя окремого індивіда;-у спільноти існує специфічна культура-спільна система цінностей, що забезпечує згоду поміж її членами.

Найголовнішими для Шилза виступають три з перелічених ознак-спільна система управління, спільна територія і спільна культура.

Типи територіальних спільнот, розглянуті крізь призму економічних відносин, диференціюються за демографічним і соціальним складом населення, особливостями природного середовища і природних ресурсів, спеціалізацією виробничої сфери, розміром основних виробничих фондів, структурою професійно-посадових місць у суспільному виробництві, забезпеченості робочою силою, соціально-побутовою інфраструктурою, капітальними вкладеннями. Б. Паригін визначає „общность” як групу людей, додаючи низку видових особливостей. Водночас він трактує її в широкому і вузькому розуміннях. У широкому – це єдність (очевидно, те, що українською мовою ми назвали б „спільністю”), а у вузькому – це форма спільної соціально специфічної діяльності [Парыгин, 1999, с. 229–230]. Таке нерозрізнення сукупності людей як більш чи менш об’єктивного факту і характеру зв’язків між ними спричиняє певну плутанину в інтерпретації відповідних категорій. Має місце непослідовне і вельми довільне акцентування то одного, то другого значення „общности”, що, схоже, самим автором не помічається або видається йому неістотним.