1. Підготовка до процедури
Пояснити пацієнту сутність та хід майбутньої процедури та отримати згоду пацієнта на проведення процедури
2. Відгородити пацієнта ширмою (якщо процедура виконується в багатомісній палаті)
3. Підготувати необхідне оснащення
4. Надіти рукавички
5. Запропонувати або допомогти пацієнту лягти на лівий бік із зігнутими і приведеними до живота ногами.
Примітка: якщо пацієнту протипоказане положення на лівому боці, газовивідну трубку ставити в положенні пацієнта лежачи на спині із зігнутими в колінах і розведеними ногами
6. Покласти під сідниці пацієнта клейонку, а на неї пелюшку
7. Поставити на пелюшку поруч із пацієнтом, судно з невеликою кількістю води.
8. Шпателем взяти невелику кількість вазеліну і змастити ним 20-30 см із закругленого кінця трубки
9. Перегнути трубку, затиснути її вільний кінець між IV і V пальцями правої руки, закруглений кінець взяти як ручку
10. Виконання процедури
Розсунути сідниці І та II пальцями лівої руки, правою рукою ввести газовивідну трубку в пряму кишку на глибину 20-30 см
11. Опустити вільний кінець трубки в судно (тривалість процедури визначає лікар)
Примітка: у деяких випадках пацієнт може ходити з уведеною газовивідною трубкою
12. Зняти рукавички. Вимити і висушити руки
13. Закінчення процедури
Надіти рукавички, витягти трубку і кинути її в судно. Обтерти відхідник пацієнта туалетним папером у напрямку спереду назад (у жінок)
14. Прибрати клейонку і пелюшку, зняти рукавички, вимити і висушити руки
15. Укрити пацієнта ковдрою, допомогти йому набути зручного положення. Забрати ширму
16. Занурити використані предмети в дезінфекційний розчин
17. Зробити запис про виконання процедури і реакцію пацієнта
Клізмою називається введення через пряму кишку різних рідин з діагностичною і лікувальною метою.
З лікувальною метою застосовують очисні, сифонні, масляні, гіпертонічні, лікарські і поживні клізми; з діагностичною – клізми, призначені для введення в кишки контрасних речовин для рентгенологічного дослідження. Очисні та сифонні клізми призначають перед проведенням інструментальних досліджень та операцій; лікувальні – для введення медикаментозних препаратів загального та місцевого призначення.
Протипоказаннями для постановки клізм служать гострі запальні та ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки прямої кишки, деякі гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини (гострий апендицит, гострий перитоніт), кишкові кровотечі, перші дні післяопераційного періоду, після операцій на органах черевної порожнини, геморой, що кровоточить, онкологічні захворювання товстої кишки у стадії розпаду, перианальні тріщини, випадання прямої кишки, різкий біль при виконанні процедури, важка серцево -судинна недостатність.
Для виконання клізм використовують грушоподібний гумовий балон (спринцівку) з м’яким або твердим наконечником, або кухоль Есмарха, або лійку, які за допомогою гумової трубки з краном з’єднані з наконечником, який вводять у пряму кишку.
Очисна клізма призначена для розрідження і видалення вмісту нижніх відділів товстої кишки, використовують при завзятих запорах, для видалення токсичних речовин при отруєннях, перед операціями та пологами, рентгенологічними дослідженнями травного тракту і ендоскопічними дослідженнями товстої кишки, перед застосуванням лікарських і живильних клізм.
Оснащення: кухоль Есмарха, стерильний наконечник (в упаковці), вазелін, шпатель, туалетний папір, таз, судно (якщо процедура виконується в постелі), рукавички, клейонка, пелюшка, штатив (у лікувальному закладі), ширма (якщо процедура виконується в багатомісній палаті)
1. Пояснити пацієнту сутність і хід майбутньої процедури та отримати згоду пацієнта на проведення процедури
2. Якщо процедура проводиться в палаті, відгородити пацієнта ширмою.
3. Підготовка необхідного оснащення: надіти рукавички, розкрити упаковку, витягти наконечник і приєднати його до кухля Есмарха, закрити вентиль, налити в кухоль 1 л води, закріпити кухоль на штативі на висоті 1 м від рівня кушетки (у домашніх умовах - використовувати допоміжні пристрої), відкрити вентиль і злити трохи води через наконечник.
Температура води залежить від мети постановки клізми:
- при атонічних закрепах – 18-20°С;
- при спастичних закрепах -35-37°С;
- в інших випадках – 28-30°С.
За допомогою шпателя змастити наконечник вазеліном
4. Покласти на кушетку клейонку так, щоб звисала в таз, і постелити на неї пелюшку. Попросити пацієнта лягти на лівий бік або допомогти йому. Ноги пацієнта повинні бути зігнуті в колінах і трохи приведені до живота. У разі неможливості укласти пацієнта на лівий бік клізму ставити в положенні пацієнта лежачи на спині
5. Розсунути сідниці І та II пальцями лівої руки, правою рукою обережно увести наконечник у відхідник, просуваючи його в пряму кишку спочатку в напрямку до пупка (3-4 см), а потім паралельно хребту на глибину 8-10 см
6. Трохи відкрити вентиль, щоб вода повільно витікала в кишку. Якщо вода не надходить в кишку, підняти кухоль вище ніж на 1 метр або змінити положення наконечника. У разі відсутності результату замінити наконечник
7. Запропонувати пацієнту глибоко дихати
8. Після введення води в кишку закрити вентиль і обережно витягти наконечник. Від'єднати наконечник і покласти його в посудину з дезінфекційним розчином. Зняти рукавички
9. Нагадати пацієнту про необхідність затримати воду в кишках протягом 5-10 хв
10. Допомогти пацієнту підвестися з кушетки і дійти до туалету, якщо з'явилися позиви на дефекацію (або покласти судно)
11. Переконатися, що процедура пройшла ефективно (вода повинна містити фекалії)
12. Закінчення процедури: якщо пацієнт безпомічний, надіти рукавички і витерти туалетним папером шкіру в ділянці відхідника в напрямку спереду назад (у жінок). Потім вимити промежину
13. Зняти рукавички і вимити руки
14. Зробити запис про виконання процедури і реакцію пацієнта
Олійну клізму призначають при стійкому закрепі. Ставлять її звичайно на ніч. Використовують 50 - 200 мл підігрітої до температури 37 - 38 °С будь-якої рослинної олії (маслинової, соняшникової, конопляної, вазелінової). Олію вводять у пряму кишку за допомогою гумового балона або шприца Жане з довгим гумовим наконечником (катетер), які просовують у пряму кишку на глибину 10 - 12 см. Після цієї процедури хворий повинен спокійно лежати протягом 10 - 15. хв. Олія розтікається по стінці кишок, обволікає кал, розслаблює м’язи кишок і сприяє виведенню калу.
Якщо, дія олійної клізми через 10 - 12 год (звичайно вранці) не настала, то ставлять звичайну очисну клізму.
Емульсійна клізма дає хороший спорожнюючий ефект. Застосовують звичайно у важкохворих, які перебувають на постільному режимі. Емульсію готують таким чином. Змішують 0,5 столової ложки води і 1 столову ложку риб’ячого жиру, додають 50 - 100 мл води і суміш вводять у пряму кишку за допомогою гумового балона або шприца Жане. Емульсію можна приготувати іншим способом. Заздалегідь готують 2 склянки настою ромашки (1 столова ложка сухої ромашки на 1 склянку кип’ятку), збивають жовток 1 яйця з 1 чайною ложкою гідрокарбонату натрію, заливають настоєм ромашки і додають 2 столові ложки вазелінової олії або гліцерину. Через 15 - 20 хв настає повне спорожнення кишок.
Гіпертонічну клізму призначають її для стимуляції спорожнення кишок при атонічному закрепі. Найчастіше використовують 20 - 30 % гіпертонічні розчини магнезії сульфату, натрію сульфату або 10 % розчин натрію хлориду в кількості 50 - 100 мл. Вводять за допомогою гумового балона або шприца Жане. Просять хворого затримати дефекацію протягом 20 - 30 хв. Гіпертонічна клізма спричинює велику кількість рідких випорожнень. У зв’язку з тим, що такі клізми дуже подразнюють слизову оболонку кишок, їх застосовують рідко.
Враховуючи те, що гіпертонічна клізма завдяки своїй осмотичній дії сприяє виходу води з тканин у просвіт кишок, її застосовують при набряках; зокрема, оболонок мозку.
Сифонні клізми застосовують з лікувальною метою при різних отруєннях, інтоксикації продуктами обміну речовин, при динамічній і механічної кишкової непрохідності (в останньому випадку в якості передопераційної підготовки), а також при неефективності очисних клізм. Застосування сифонних клізм при кишкової непрохідності протипоказано при підозрі на тромбоз або емболію судин брижі.
Умова: процедура виконується у присутності лікаря.
Оснащення: система для сифонної клізми: два стерильні товсті шлункові зонди (діаметром 0,8-1 см), сполучених скляною трубкою (закруглений кінець одного зонда зрізаний); скляна лійка 0,5-1 л, вода кімнатної температури або підігріта до 37-38°С, кухоль, відро для промивних вод, рукавички, гумовий фартух, вазелін, шпатель, туалетний папір, клейонка, пелюшка, таз.
1. Пояснити пацієнту сутність і хід майбутньої процедури та отримати згоду пацієнта на проведення процедури
2. Підготовка оснащення: надіти рукавички, фартух; на простирадло, що покриває кушетку, постелити клейонку так, щоб вона звисала в таз, поверх неї постелити пелюшку. Попросити пацієнта (або допомогти йому) лягти на кушетку на лівий бік із зігнутими і приведеними до живота ногами; змастити вазеліном 30-40 см зонда зі сторони закругленого кінця
3. Розсунути сідниці І та II пальцями лівої руки, правою рукою вводити закруглений кінець зонда в кишки і просувати його на глибину 30-40 см
4. Приєднати до вільного кінця зонда лійку. Тримати лійку трохи нахиленою, на рівні сідниць пацієнта і налити в неї з кухля 1 л води
5. Повільно піднімати лійку на висоту 1 м, запропонувати пацієнту глибоко дихати. Як тільки вода досягне вічка лійки, опустити її нижче рівня сідниць, не виливаючи води з лійки доти, поки вона не буде цілком заповнена.
6. Злити воду в приготовлену посудину.
7. Повторювати п. 4 - 6, використовуючи до 10л води.
8. Після закінчення процедури від'єднати лійку і повільно поступально вивести зонд із кишки, витираючи його туалетним папером.
9. Занурити використані предмети в посудину із дезінфекційним розчином. Після дезінфекції вилити промивні води в каналізацію.
10. Витерти туалетним папером шкіру в ділянці відхідника в напрямку спереду назад (у жінок) у випадку безпомічності пацієнта. Вимити промежину.
11. Зняти рукавички і фартух. Вимити й висушити руки.
12. Допомогти пацієнту підвестися з кушетки (або перемістити його для транспортування).
13. Зробити запис про проведення процедури і реакцію пацієнта.
Медикаментозна клізма – це лікувальна клізма, що застосовується для введення різних лікарських речовин. Зазвичай використовують мікроклізми об’ємом 50 – 100 мл. Розрізняють медикаментозні клізми місцевої та загальної дії. Перед їх застосуванням, як правило, ставлять очисну клізму.
Клізма місцевої дії чинить протизапальну та обволікальну дію. Використовують її при при запальних процесах товстої кишки. До клізм місцевої дії відносять олійну (30 - 50 мл теплої обліпихової або маслинової олії), крохмальну (5г крохмалю розводять у 100 мл холодної води, а потім додають 100 мл окропу) та ін.
Лікувальну клізму загальної дії використовують коли не можна увести ліки через рот або парентерально. При цьому способі введення ліки швидко всмоктуються в кров через гемороїдальні вени, обминаючи печінку.
Поживна клізма використовується як додатковий метод введення в організм поживних речовин через пряму кишку. Це один із видів штучного харчування. У клізмі вводять 5 – 10 % розчин глюкози, рочини амінокислот. Об’єм такої клізми становить не більше ніж 200 мл теплого розчину (37 - 380С) з додаванням 8 – 10 крапель настойки опію для пригнічення перистальтики кишок. Впродовж доби можна поставити 3 – 4 клізми. За потреби увести більшу кількість поживних речовин використовують краплинне ректальне введення.
Дезинфекція приладдя для постановки клізми та газовивідної трубки.
Наконечник, газовивідну трубку, шприц Жане в розібраному вигляді, гумовий балон, заповнений дезінфекційним розчином, після використання помістити в 3% розчин хлораміну на 1 годину.
Ретельно промити гарячою водою (за потреби знежирити) і прокип’ятити протягом 30 хв.
Кухоль і гмову трубку двічі протерти ганчіркою, змоченою в 3% розчині хлораміну, промити водою і висушити.