7.3. Загальні відомості про теодоліти 2т30 і 2т30п

На виробництві виконавці зустрічаються з різними модифікаціями теодолітів. Так основною модифікацією теодоліту Т30 є теодоліти 2Т30 і 2Т30П . Вони відрізняються від теодоліту Т30 високою точністю, а теодоліт 2Т30П, крім того, має зорову трубу прямого зображення. В комплект цих теодолітів входить орієнтир- бусоль, на зоровій трубі прикріплений циліндричний рівень, яким користуються при нівелюванні горизонтальним променем.

В подальшому технічні характеристики теодолітів 2Т30 і 2Т30П відповідають теодоліту Т30. Призначення цих теодолітів аналогічні теодоліту Т30. Середня квадратична похибка вимірювання кутів одним прийомом дорівнює 18-20" .

Конструкція теодолітів 2Т30 і 2Т30П в основному повторює конструкцію теодоліту Т30 (рис. 51), але в той же час ця конструкція має ряд особливостей, які дозволяють значно підвищити точність приладів.

Теодоліти 2Т30 і 2Т30П влаштовані шкаловим відліковим мікроскопом, в якому замість пентапризми встановлена прямокутна призма. Лімб горизонтального круга складається із двох склеєних лінз, розташованих всередині кронштейна. В зоровій трубі теодоліта 2Т30П встановлений обертаючий блок Аббе завдяки якому ми бачимо пряме зображення.

Високі вимоги щодо точності забезпечили підвищену точність виготовлення деталей осьової системи і лімбів.

7.4. Пристрої для центрування теодолітів

Для встановлення центру лімба горизонтального круга над центром точки місцевості використовують нитковий висок, механічний центрир і оптичний центрир (рис. 52).

Найпростішим пристроєм для центрування є нитковий висок, який складається із міцної нитки і металевого тягаря. Один кінець нитки прив'язують до гачка прикріпленого до станового гвинта, а другий - до тягаря, гострий кінець якого центрують над центром точки закріпленої на місцевості (рис. 52, а). Центрування тягаря над точкою відбувається за допомогою пересування підставки теодоліту на головці штативу, яку пересувають після дещо відкрученого станового гвинта. Точність такого центрування становить 0,5 см.

При погоді з сильним вітром нитковим виском користуватися не зручно. В таких випадках доцільно користуватися механічним виском (рис.52, б). Він складається із розсувної (телескопічної) трубки 3 і круглого рівня 1. Для встановлення центра лімба в центр точки місцевості, необхідно верхній кінець механічного центрира прикріпити до станового гвинта 2, а нижній встановити гострим кінцем в центр точки місцевості. Після цього дещо відкручують становий гвинт і пересувають підставку разом з приладом на головці штатива так, щоб бульбашка круглого рівня механічного виска була на середині (в районі великого кола круглого рівня). Точність такого центрування становить 1 см.

Значним досягненням є виготовлення теодолітів з оптичним центриром (рис.52, в).

Оптичний центрир складається із наступних частин: призми 1, яка повертає промінь на 90°, кремальєри 2, прозорої пластинки 3 на якій нанесена сітка ниток, окуляра 4, фокусної лінзи 5, об'єктива 6.

Для встановлення центра лімба над центром точки місцевості необхідно бульбашку циліндричного рівня на алідаді горизонтального круга привести на середину при допомозі

Рис.52. Пристрій для центрування : а) нитковий висок; б) механічний центрир; в) оптичний центрир

піднімальних гвинтів. В цьому випадку віссю оптичного центрира O' О" займе горизонтальне положення, і в точці O' відіб'ється під кутом 45° та попаде в точку О. В полі зору центрира видно центр точки місцевості і хрест сітки ниток центрира. Для суміщення хреста сітки ниток центрира з центром точки місцевості необхідно дещо відкрутити становий гвинт і пересунути підставку разом з теодолітом на головці штативу до їх співпадання. Середня квадратична похибка такого центрування становить 0,5 мм.

7. 5. Перевірка оптичного центрира

Оптичний центрир - це пристрій ,за допомогою якого центрують геодезичний прилад (теодоліт, електротахеометр, світловіддалемір) над точкою.

Перевірка. Візирна вісь зорової трубки оптичного виска повинна бути продовженням осі оберт ання алідади

горизонтального круга.

Виконання. На віддалі 3-4 м від стіни будинку (кімнати) прикріплюють теодоліт до стола або верстака, так щоб вісь обертання теодоліту була паралельною горизонтальній площині стола (верстака) і підставка його оберталася вільно навколо осі теодоліту. До стіни прикріплюють аркуш паперу, так щоб на нього попала проекція точки перетину ниток сітки трубки оптичного виска (рис.53).

Рис.53. Підготовка оптичного центриру для перевірки

За допомогою закріпного гвинта лімба горизонтального круга закріплюють підставку і дивляться в трубочку оптичного виска, а помічник спостерігача фіксує проекцію точки перетину ниток оптичного виска олівцем або ручкою на аркуші паперу прикріпленого до стіни. Нехай це буде точка А. Після цього відкріплюють закріпний гвинт лімба теодоліту і повертають підставку приблизно на 90о. Закріплюють підставку і фіксують на папері точку В. За такою методикою фіксують точки A1 і B1 Нанесенні точки на папері з'єднують А з A1 та В з B1 і на перетині цих відрізків отримують точку О, яка лежить на продовженні осі обертання алідади горизонтального круга.

Перевірку повторюють.

Якщо віддаль між отриманими точками O і O1 не перевищує 3мм, то умова виконана. В інших випадках виконують виправлення.

Виправлення. При допомозі виправних гвинтів оптичного центрира суміщають перетин сітки ниток трубки оптичного виска з отриманою точкою O на папері. Перевірку повторюють з метою переконання, що виправлення відбулося.

Переваги методу:

Виконання перевірки не залежить від пори року і погоди, тому що вона виконується в лабораторних умовах точно, надійно і швидко.

Перевірка виконується на фактичній "висоті приладу" 3-4 м, а в дійсності при роботі з приладом ця висота не перевищує 1,5 м. В таких випадках точність центрування буде в 2-3 рази вищою ніж при звичайній перевірці [1].