Мжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення

1. Хімічний комплекс: регіональні особливості розвитку і розміщення.

2. Лісопромисловий комплекс.

1. Хімічна промисловість

Хімічний комплекс – один з провідних у структурі сучасної економіки. Від його розвитку, як і від розвитку машинобудування, значною мірою залежить науково-технічний прогрес. Рівень розвитку хімічної промисловості тієї чи іншої країни є важливим показником її індустріального розвитку і економічної незалежності. Що стосується України, то хімічна промисловість є однією із провідних галузей її народногосподарського комплексу, галуззю її спеціалізації у міжнародному поділі праці. Продукція хімічного комплексу різноманітна і налічує тисячі найменувань.

Значення:

• хімічний комплекс виготовляє продукцію для всіх галузей господарства: промисловості, сільського господарства, транспорту, оборонного комплексу, для побутового господарства;

• продукція хімічної промисловості часто заміщує природну сировину, яка дорого коштує, сприяє зниженню вартості кінцевої продукції, підвищенню якості виробів.

Розміщення хімічної промисловості має свої особливості, тому що на нього впливають такі фактори:

1. Сировинний фактор. Сировина для хімічної промисловості має вирішальне значення. Її частка у собівартості готової продукції становить від 45 до 90%. Даний фактор має вирішальне значення для виробництва капролактаму, ацетилену, аміаку. Великі витрати сировини необхідні для виробництва соди, синтетичного каучуку, азотних і калійних туків, спастичних мас:

1. 1. Орієнтація на хімічну сировину (апатити, фосфорити, калійні солі, кухонна сіль, вапняки).

1.2. Орієнтація на органічне паливо (нафту, газ, вугілля, деревину);

1.3. Орієнтація на паливні ресурси і електроенергію (виробництво полімерних матеріалів та їх переробка (в-во синтетичних волокон) Для розміщення таких виробництв особливо важливе значення має наближення їх до теплоелектростанцій;

1.4. Орієнтація на водні ресурси. За водомісткістю хімія значно випереджає такі галузі як чорна і кольорова металургія, текстильну промисловість, целюлозно-паперову промисловість тощо. Тому часто водний фактор стає перешкодою для розвитку хімічної промисловості в регіонах з напруженим водним балансом.

2. Споживчий фактор впливає на виробництво основної хімії (виробництво добрив (крім калійних), сірчаної кислоти, товари побутової хімії), а також для хімії органічного синтезу (виробництво хімічних волокон, гумово-технічних виробів тощо).

3. Невисока трудомісткість. Підприємства можна розмістити у слабко заселених районах. (Вийняток: виробництво хімічних волокон і фармацевтична промисловість, зосереджені у великих містах).

4. Технологічний фактор:

- вдосконалення технології виробництва;

- впровадження безвідходних технологій;

- зменшення територіальної концентрації виробництва;

5. Екологічний фактор (Хімічний комплекс – це джерело небезпеки і один із основних забруднювачів довкілля).

Хімічна промисловість має досить складну галузеву структуру, що охоплює близько 200 взаємопов’язаних виробництв з великою номенклатурою продукції.

Структура хімічного комплексу:

• гірничо-хімічна промисловість;

• основна (неорганічну) хімія;

• хімія органічного синтезу;

• галузі з виробництва полімерних матеріалів;

• хімія тонкого органічного синтезу (лаки, фарби, фотохімічні товари);

• побутова хімія;

• фармацевтична промисловість (останнім часом її вже не відносять до хімічної).