1. Характеристика складових природно-ресурсного потенціалу: земельні, водні, лісові, мінеральні, рекреаційні ресурси Мінеральні ресурси

Саме корисні копалини посідають особливе місце серед природних ресурсів.

Мінеральні ресурси - це сукупність рудних і нерудних (у тому числі паливних) корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил.

У промисловості України використовуються понад 80 різних видів мінеральної сировини. Тут розробляється близько 8 тис. родовищ корисних копалин. Найбільшими з них є родовища залізних, марганцевих та титаномагнієвих руд, сірки. Велике промислове значення мають також уранові, берилієві та поліметалеві руди рідкісних металів, істотні запаси будівельних матеріалів, каолінових і бентонітових глин, ртуті, калійної та кухонної солі, нафти, газу і багатьох інших видів мінеральних ресурсів.

В структурі паливних ресурсів України домінує кам’яне і буре вугілля, запаси якого за категоріями А+В+С₁. є цілком достатніми для забезпечення власних потреб. Основні запаси у Донецькому (98% кам’яного вугілля України) і Львівсько-Волинському басейнах; бурого вугілля в Дніпропетровському басейні. Буре вугілля є також у Закарпатті і на Поділлі.

В Україні виявлено 307 родовищ нафти та газу, які зосереджені в трьох регіонах – Дніпровсько-Донецькому, Передкарпатському та Причорноморсько-Кримському.

Дніпровсько-Донецький район включає Прилуцьке і Леляківське родовище нафти у Чернігівській області. Рибальське і Качанівське – у Сумській області, Радченківське – у Полтавській області. Родовища газу є біля Юльєвки, Шебелинко і Кичівки у Харківській області, а також в Полтавській (Єфремівське, Манівське) Дніпропетровській та Сумській областях.

В Передкарпатті родовища нафти в Долині і Бориславі; родовища газу – в Дашаві і Калуші.

Найперспективнішим є Причорноморсько-Кримський район. Тут відкрито понад 20 родовищ. Родовища нафти і газу експлуатуються на шельфі Чорного моря: Голіцинське, Шмідта, Штормове, Тарханкутське, Дельфін; на шельфі Азовського моря: Керченське, Казантипське, Стрілкове.

Початкові розвідані запаси нафти і газу становили 3,4 млрд. т. умовного палива. Ступень виснаження розвідних запасів становить понад 60%. Водночас значним резервом є майже 5 млрд. т. умовного палива ще не розвіданих запасів.

Сучасні потреби України у нафті становлять приблизно 40-50 млн. т., а власні родовища дають до 4 млн. т. на рік. Але за існуючими оцінками ресурсу нафти в Україні дозволяють збільшити її видобуток майже вдвічі. Вдвічі можна збільшити і видобуток газу – на Державному балансі запасів знаходиться 127 родовищ метану вугільних родовищ.

В Україні відомо понад 2,5 тис. родовищ торфу, а геологічні його запаси становлять 2,46 млрд. т. Переважно вони зосереджені у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Сумській та Львівській областях.

Поклади горючих сланців оцінюються на 3,7 млрд. т. Відомі їх родовища на межі Черкаської і Кіровоградської і в Хмельницькій областях, в Карпатах.

У структурі рудних ресурсів України домінують залізні та марганцева руди, основні родовища залізних руд зосереджені у Криворізькому та Кременчуцькому басейнах, Білозерському залізорудному районі та Керченському басейні.

Є в Україні родовища уранових руд, які розробляються в Кіровоградській області і виявлені в Побужжі, на Волині і в Дніпропетровській області.

Україна посідає одне з провідних місць у світі за запасами марганцю, які становлять 2,28 млрд. т. (промислові запаси). Україна забезпечує 32% його світового видобутку, основні родовища – Нікопольське (Дніпропетровська обл.) і Великотокмацьке (Запорізька обл.).

Хромові руди відкриті у Побужжі Кіровоградської області (прогнозні запаси 2,6 млн. т.). Вони використовуються для виробництва нержавіючої сталі.

Україна має певні запаси руд кольорових металів. Основні поклади титану – в Житомирській, Київській та Черкаській областях, на узбережжі Чорного та Азовського морів; алюмінієві руди – алуніти, боксити і нефеліни – в Черкаській і Дніпропетровській областях (боксити), на Закарпатті – алуніти, нефеліни – у Приазов’ї; запаси нікелю невеликої потужності зосереджені у вінницькій, Кіровоградській і Дніпропетровській областях; ртуті – у Донбасі і Закарпатті. Унікальні родовища сировини для отримання рідкісних і рідкісноземельних елементів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов’ї. На південному березі Криму в районі згаслого вулкану Карадаг є розсипи самоцвітів: агату, яшми, гірського кришталю, аметисту, цитрину, сердоліку. З 1978 р. Карадаг оголошено заповідником. У Волинській області розвідано відкрите родовище самородної міді.

Затрати капіталовкладень на освоєння цього родо­вища окупляться за 3,7 року. Опрацьована програма «Мідь України».

Розробку золоторудного родовища було свого часу розпочато в Закарпатті.

Родовища золота. В зв'язку з важким економічним становищем Ук­раїни, від'ємним сальдо платіжного балансу особливо важливими стають можливості виявлення в країні ресурсів золота, платини, алмазів, срібла, та інших цінних елементів.

Прагнення створити в Україні золотодобувну промисловість має свою історію. Наприкінці XIX ст. золота жила була відкрита в Донбасі, її почали розробляти, але вона скоро загубилася, і ос­воєння припинилося. Спроби знайти золото були відновлені у 1960-х роках. Виявлено, що золотоносна руда там є, але вміст золота незначний, добувати його економічно не вигідно. Після одержання Україною незалежності на глибині 550 м знайшли ту саму жи­лу, яка загубилася майже сто років тому. Встановлено, що на глибині 550—1200 м на окремих ділянках вміст золота в тонні руди становить 28 грамів, а срібла — 100 грамів. Цим доведено, що золото в Донбасі є, але до видобутку його ще далеко — потрібні великі кошти й час.

Зусиллями геологів в Україні відкрито ряд великих родовищ у золото­рудних районах: Придніпровському, Кіровоградському, За­карпатському та Донецькому. Геологи дійшли висновку, що наявні запа­си можуть забезпечити тривалу стабільну роботу майбутніх золотовидобувних підприємств. Була затвердже­на Урядом України спеціальна програма «Золото».

Особливої уваги заслуговує Кіровоградський район, який тепер назива­ють «урановим Донбасом». Розвідники урану в роки виживання переклю­чилися на пошук золота, розпочали буріння. Одна із проб виявилася об­надійливою — 2,5 кг на тонну руди (у світовій практиці видобуток іноді розпочинають, якщо тонна руди містить понад 2 грами золота). Кірово­градський золоторудний район — явище унікальне. Геологи прогнозують: до глибини 500 м у районі є 145 т золота, до глибини 1200 м — 300 т, а всього в золоторудному районі — 5000 т. Світова практика свідчить про те, що там, де є уран, мають бути золото і алмази. Пошук кіровоградсь­ких геологів уже подає надії на те, що на Кіровоградщині буде відкрито родовище алмазів.

У Закарпатському золоторудному районі геологами досліджено й підготовлено до експлуатації Мужіївське родовище. В останні роки зроб­лено перші спроби видобутку золота. Собівартість його виявилася доро­гою.

Серед неметалевої сировини є велика група корисних копалин, що використовується у хімічній промисловості: кухонна сіль зосереджена у Донбасі, Карпатах, Криму; калійні солі – у Львівській (Стебник, Борислав) та Івано-Франківській (Калуш, Тростянець) областях; фосфорити є у Придністров’ї, у Сумській та Харківській областях; самородна сірка – на Прикарпатті; графіт – у Кіровоградській, Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях.

Україна багата на будівельну сировину. Базальти розробляються в Рівненській, Донецькій, Дніпропетровській, мармур – у Карпатах, Криму, у Київській і Житомирській областях. Багаті запаси бутового каменя, мурувального каменю, вапняків, крейди і мергелю, каолінів, бентонітів, скляних пісків і ін.

Слід зазначити, що Україна має великі можливості для експорту залізної руди, марганцю, титану, сірки, калійних солей та іншої сировини. У перспективі здійснюватиметься розвідка нових корисних копалин і це дасть змогу збільшити експортні можливості вітчизняної мінерально-сировинної бази в 1,5-2 рази та скоротити імпорт сировини на 60-70% (без урахування вуглеводів).