- •М іністерство транспорту та зв’язку україни Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
- •49010, Вул. Акад. Лазаряна, 2, Дніпропетровськ, 10
- •5.1. Основи роботи в системі Turbo Pascal.
- •5.1.1. Запуск середовища. Головне меню.
- •5.1.3. Знайомство із мовою Паскаль.
- •5.1.4. Збереження програми.
- •5.1.5. Компіляція програми.
- •6. Варіанти індивідуальних завдань до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота n 2 Тема: Розробка і реалізація алгоритмів, що містять розгалуження і цикли
- •1. Мета роботи
- •2. Підготовка до роботи
- •3. Порядок виконання роботи
- •4.1. Назва і ціль лабораторної роботи.
- •5. Короткі теоретичні відомості
- •5.1. Послідовність рішення задачі на еом.
- •5.2. Алгоритмізація задач
- •5.2.1. Представлення алгоритмів за допомогою блок-схем
- •5.2.2 Представлення алгоритмів за допомогою схем Нассі-Шнейдермана.
- •5.2.3. Базові структури алгоритмів
- •5.2.4. Додаткові керуючі структури
- •5.3. Оператори вибору, розгалуження і циклу в мові паскаль.
- •5.3.1. Оператор розгалуження на мові Pascal
- •5.3.2. Оператор різноманітного розгалуження (вибору) case.
- •5.3. 3. Оператори циклу.
- •5.3. 3.1. Оператор циклу з параметром.
- •5. 3. 3. 2. Оператор циклу з передумовою.
- •5.3.3.3. Оператор циклу з післяумовою.
- •5.4. Правила запису операторів мови паскаль для наочного відображення структури програми.
- •Представлення символьних даних в еом
- •6. Приклади розробки алгоритмів і програм теми «Представлення символьних даних в еом»
- •Блок-схема
- •7. Індивідуальні завдання до лабораторної роботи
5.1.3. Знайомство із мовою Паскаль.
Текст програми на мові Паскаль завчасно повинен бути написаний відповідно до розробленого алгоритму і структури Паскаль - програми, яка має наступний вигляд: Program <ім'я_програми>;
{ Розділ описів }
Begin
{ Розділ операторів }
End.
Програма починається із заголовка Program <ім'я_програми>;
За ним йде розділ описів, в якому повинні бути описані всі ідентифікатори (змінні, константи, типи, процедури, функції), які будуть використані в програмі. Після розділу описів йде розділ операторів, який починається із службового слова Begin і закінчується службовим словом End. В цьому розділі задаються дії над об'єктами програми, введеними у використання в розділі описів. Оператори в цьому розділі відділяються один від одного крапкою з комою. Після останнього слова End ставиться крапка.
Як і будь-яка інша мова програмування» Turbo Pascal має свій алфавіт - набір символів, дозволених до використання і сприйманих компілятором.
В алфавіт входять: Латинські рядкові і прописні букви: A, B, ...., Z, a, b, ..., z Цифри від 0 до 9. Символ підкреслення "_".
З цих символів (і тільки з них!) конструюються ідентифікатори - імена типів, констант, перемінних, процедур, функцій і модулів. Ім'я може складатися з будь-якого числа вище перерахованих символів, але повинно починатися з букви, наприклад: X, Summa.
Решту символів (у тому числі і кирилиці) можна використовувати в тексті програми, але тільки у виді значень констант символів і (або) рядків, а також у тексті коментарів.
Як приклад розглянемо текст програми, що виконує введення двох дійсних чисел і обчислення ділене від першого числа на друге.
Program pr_1;
uses crt;
var n1,n2,rez : real;
Begin
clrscr;
WriteLn('Уведіть два числа');
ReadLn(n1, n2);
rez := n1/n2;
{Вивід в експонентному виді}
WriteLn('n1/n2 = ',rez);
{Вивід у форматі фіксованої крапки}
WriteLn('n1/n2 = ',rez:8:3);
Write('Натисніть клавішу <Enter>');
ReadLn;
End.
Пояснення до програми
Ім'я цієї програми pr_1 (в імені програми не повинно бути пропусків, воно повинне починатися з букви, складатися тільки з латинських букв, цифр і деяких символів, не допускається використовування символів крапки і коми).
В розділі описів є два підрозділи. Перший — підрозділ модулів (бібліотечних комплексів програм), що підключаються до нашої програми. Він починається із службового слова Uses, після якого йде послідовність імен модулів, розділених комами. Підрозділ завершується крапкою з комою. В нашому прикладі описаний один модуль crt, забезпечує доступ до сервісних програм роботи з клавіатурою і екраном.
Другий підрозділ описів починається із службового слова Var, після якого йде послідовність оголошення змінних. В нашому прикладі описано три змінні: всі вони (n1, n2 і rez) мають дійсний тип (real), тобто змінні цього типу — це дійсні числа.
Після описової частини йде розділ операторів, що починається із службового слова Begin, після якого йдуть оператори мови.
Перший оператор, що зустрічається, — це процедура clrscr; — очищення поточного текстового вікна екрану і установка курсору в лівий верхній кут.
Наступний оператор — це WriteLn('текст'); — записати (вивести) на екран текст, укладений між апострофами, Ln додається в кінці цього оператора для того, щоб курсор автоматично переходив на наступний рядок при виводу на екран текстів або результатів виконання програми.
Наступний оператор — це ReadLn(n1, n2); — читати дані з клавіатури. В даному випадку необхідно ввести два числа через пропуск, тоді змінної n1 привласнюється значення, рівне першому введеному числу, а змінної n2 привласнюється значення, рівне другому введеному числу. Наприклад, ви ввели числа 64 і 16, тоді n1=64, а n2 =16.
Після останніх двох операторів стоїть оператор привласнення: rez := n1/n2; (:= це знак привласнення в мові Паскаль). При виконанні цього оператора змінна rez отримає значення, рівне частки від поділу числа n1 на число n2. Оскільки в результаті поділу двох дійсних чисел виходить дійсне число, то змінна rez, описана типом real (значеннями якого можуть бути лише дійсні числа).
Наступний оператор — це коментар — довільний текст в будь-якому місці програми, укладений у фігурні дужки.
Наступний оператор — це знову оператор WriteLn('текст',rez); — він виведе на екран текст, укладений між апострофами, а за ним значення змінної rez в експонентному виді (± мантиса Е ± порядок). Далі йде коментар і знову оператор WriteLn('n1/n2 = ',rez:8:3); забезпечуючи вивід змінної rez у форматі з фіксованою крапкою (8 символів, з низ 3 після коми).
Потім наступний оператор WriteLn виведе на екран повідомлення: "Натисніть клавішу <Enter>", а оператор ReadLn чекатиме цього натиснення у вікні виконання. В кінці розділу операторів стоїть службове слово End після якого стоїть крапка.