- •Питання для самоконтролю знань
- •1. Робоча програма з дисципліни “Управління персоналом” Прізвище, ім‘я, по-батькові викладачів, які ведуть лекції та
- •Рекомендована література, посібники, довідники тощо
- •2. Приклад тематичного плану з дисципліни „Конфліктологія”
- •Плани лекційних занять
- •Плани практичних і семінарських занять
- •3. Форма індивідуального навчального плану викладача
- •Навчальна робота
- •Методична робота
- •Наукова робота
- •Громадська робота
- •4. Форма індивідуального графіка роботи викладача
- •Участь викладачів кафедри у контролі за якістю навчально-виховного процесу
- •5. Карта оцінки лекції
- •6. Карта оцінки практичного (семінарського) заняття
- •Модель семінарського заняття в активній формі
- •10. Карта оцінки організації проведення іспитів і заліків
- •Картка тестового контролю залишкових знань з дисципліни "Управління сільськогосподарським виробництвом"
- •Бондаренко о. В.
- •18 Травня 2001 1
- •Оцінка при семестровому контролі
- •6.1. Відмінні риси модульного навчання
- •6.2. Принципи модульного навчання
- •6.3. Методика побудови модульних програм
- •6.4. Формування змісту модулів
- •Формування змісту навчання
- •Управління навчальною діяльністю і методичне забезпечення цього процесу
- •Забезпечення зворотного зв’язку у модульному навчанні
- •6.5. Створення умов для організації модульного навчання
- •Забезпечення процесу навчання модулями
- •Комп’ютеризація модульного навчання
- •Дидактичні засоби модульного навчання
- •Застосування методів у модульному навчанні
- •Індивідуалізація процесу навчання за модульно-рейтинговою технологією
- •20.Співвідношення рейтингової та традиційної 4-бальної оцінки
- •25. Приклад відомості модульного контролю з дисципліни “Управління персоналом”
- •Форма проведення: змагання між студентами за всесвітньо відомою ігровою формулою „квк” щодо визначення рівня сформованих знань, умінь та навичок з вирішення виробничих проблем у певній галузі.
- •27. Приклад структурної моделі тематичного конкурсу квк
- •Положення про навчально-дослідну роботу студентів
- •Положення про студентський науковий гурток
- •12. Процес самоуправління нтд студентів
- •Список літератури
- •Додатки Робоча програма та план з дисципліни “Методика викладання у вищій школі”
- •Плани практичних і семінарських занять Семінарські заняття:
- •Тематика наукових робіт і рефератів
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Варіанти індивідуального навчально-дослідного завдання
- •Харківська обласна громадська організація
6.2. Принципи модульного навчання
Теорія модульного навчання базується на системі його специфічних принципів, що корелюють із загальнодидактичними. Основними принципами модульного навчання, що визначають його загальний напрямок, цілі, зміст і методику організації, є наступні: 1) модульності; 2) структуризації навчання на окремі елементи; 3) динамічності; 4)оптимальності методів діяльності; 5) гнучкості; 6) усвідомленої перспективи; 7) різносторонності методичного консультування; 8) паритетності [39, c.38].
Принцип модульності визначає модульний підхід до навчання, що виражається змістом організаційних форм і методів навчання, яке будується за окремими функціональними вузлами - модулями, призначеними для досягнення конкретних дидактичних цілей.
Принцип структурованості змісту навчання на окремі елементи вимагає розглядати навчальний матеріал в межах модуля не лише як єдину цілісність, спрямовану на вирішення інтегрованої дидактичної цілі, а й як ту, що має певну структуру, яка складається з окремих елементів (блоків). Елемент - це частина модуля, що відповідає конкретній дієвій дидактичній цілі.
Принцип динамічності забезпечує вільну зміну змісту модулів з урахуванням динаміки соціального замовлення. Тобто зміст кожного елемента, а отже, і кожного модуля може легко змінюватися і доповнюватися; конструюючи елементи різних модулів, можна створювати нові модулі.
Принцип оптимальності методів діяльності вимагає, щоб студенти оволоділи різноманітними методами а базі системи дійових знань. Тобто, необхідно навчати не лише видам діяльності, але і способам дій, методам досягнення цілей. При цьому навчання повинно базуватися на основі проблемного, дієвого підходу, щоб забезпечувалося творче відношення до навчання.
Принцип гнучкості вимагає побудови модульної програми таким чином, щоб легко забезпечувалася можливість пристосування змісту навчання і шляхів його засвоєння до індивідуальних потреб учнів. Відомо, що у студентів спостерігається дуже суттєва різниця в засвоєнні знань, а також у здібностях і швидкості формування розумових операцій. Вже цим обумовлюється необхідність індивідуалізації навчального процесу. Для цього необхідно забезпечити індивідуалізацію змісту, темпу, методики і контролю навчання.
Принцип усвідомленої перспективи вимагає глибокого розуміння й усвідомлення учнями близьких, середніх і віддалених перспектив навчання. Усвідомлення діяльності (позитивні очікування) формує позитивну мотивацію навчання, розвиває пізнавальні інтереси. Тому студентам необхідно на початку навчання надати всю модульну програму, де вказати комплексну дидактичну мету, яку вони повинні усвідомити, як особисто важливий і очікуваний результат. Модульна програма повинна також включати в себе програму дій для досягнення поставлених цілей.
Принцип різносторонності методичного консультування вимагає забезпечення професіоналізму у пізнавальній діяльності учня і педагогічній діяльності педагога. Тобто навчальний матеріал повинен подаватися в модулях з використанням особистих пояснювальних методів, що полегшують засвоєння інформації. В модулях повинні пропонуватися різні методи і шляхи засвоєння змісту навчання, які студент може самостійно вибирати чи пропонувати на їх основі свої оригінальні шляхи до засвоєння. Також у модулях повинно здійснюватися методичне консультування педагога з організації процесу навчання стосовно різних методів впливу на студента.
Принцип паритетності в модульному навчанні вимагає суб’єкт-суб’єктної взаємодії педагога і студента. Доведено, що найбільш ефективно педагогічний процес буде проходити тоді, коли сам студент буде максимально активний, а педагог виконуватиме консультативно-координуючу функцію, реалізовану на основі індивідуального підходу до кожного студента. Але для цього необхідно забезпечити учнів такими ефективними засобами навчання, як модуль. Використовуючи цей ефективний інформативний засіб, вони зможуть самостійно організувати засвоєння нового матеріалу і з’являтися на кожну педагогічну зустріч підготовленими до суб’єкт-суб’єктних відносин. Рівень базисної підготовленості студента – це запорука успіху паритетних відносин двох елементів педагогічної системи. Однак при традиційному навчанні, як це часто трапляється, основною метою педагогічних зустрічей є надання інформації виключно педагогом. У такій системі суб’єкт-суб’єктні відносини не можуть існувати і принцип паритетності виключається.
Тому для реалізації цього принципу необхідно: 1) звільнити педагога від виконання чисто інформаційної функції і створити умови для більш яскравого прояву консультативно-координуючої функції; 2) модульна програма повинна забезпечувати можливість самостійного засвоєння знань студентом до певного базисного рівня; 3) педагог у процесі модульного навчання повинен делегувати деякі функції управління модульній програмі, в якій ці функції трансформуються у функції самоуправління.
Вище перераховані принципи модульного навчання тісно взаємопов’язані. Майже всі вони (окрім принципу паритетності) відображають особливості побудови змісту навчання, а принцип паритетності характеризує взаємодію педагога і студента в нових умовах, що складаються у ході реалізації принципів модульності, структуризації змісту навчання, динамічності, методу діяльності, гнучкості, усвідомленої перспективи і різнобічності методичного консультування.
Принципи модульного навчання також тісно взаємопов’язані і з принципами загально дидактичними, вони конкретизують останні і дозволяють по-новому дивитися на процес навчання, будучи оригінальними принципами нового цілісного підходу до педагогічного процесу.