2. Опис технологічного обладнання 31

Тип двигуна 4АМ 250МЧ

INCLUDEPICTURE "C:\\DOCUME~1\\neff\\LOCALS~1\\Temp\\FineReader11\\media\\image24.png" \* MERGEFORMATINET

Рисунок 2.22 Насос 1 ,ЗТ-32-2,7

Привідна частина виконана з вмонтованим редуктором і змонтована на

Внутрішня порожнина станини закривається кришками на прокладках.

На бічних розточках станини кріпляться на двох сферичних двохрядних роликових підшипниках встановлений колінчатий вал.

Колінчастий вал за допомогою шатунів і пальців з'єднаний із повзунами. Направляюча повзунів фіксується від здвигу стопорних болтів з контргайками. В яких встановлені обойми з резиновими манжетами» які запобігають від попа­дання пилі в привідну частину, та викидання масла назовні при роботі насоса.

Кришки кріпляться гайками через планки. Шатуни мають в великій голо­вці, закріпленій на шиї колінчастого вала, замінні вкладиші» а в малій головці втулки із антифрикційного матеріалу.

Шестеренний масло насос кріпиться общими шпильками до корпуса на­соса, в простав! масло насоса знаходяться ведуча та ведена шестерні, котрі встановлені в антифрикційних втулках, запресованих в корпус. Ведуча шестер­ня своїм хвостовиком входить в зачеплення з колівалом і обертається разом з ним. В корпусі встановлений запобіжний клапан, який складається із шарика та пружини, піджатой пробкою. Зусилля пружини регулюється набором прокла­док.

Із масло насоса через отвір ж ведучій шестерні і систему каналі п. колінва­ла масло підводиться до вставок великої головки шатунів і шиї колінвала, а та­кож до підшипникового колінвала.

По трубопроводам із корпуса мастило також поступає до манометра і в верхню камеру станини, звідки по змазкових отворах і каналах підводиться в зони тертя повзунів з їх направляючими, а також до втулок малої головки ша­тунів і пальців повзунів.

Для змазки привідної частини насоса використовують мастило індустріа­льне И-50А ГОСТ 20799-88 або турбінне Тп-46 ГОСТ 9972-74.

Для роботи насоса при температурі навколишнього повітря нижче 10°С слід використовувати трансмісійне мастило Т Сп-14 ГОСТ 23652-79.

При його відсутності використовують суміш мастила ТАп-15В та ТСп-14 ГОСТ 23652-79 з 10% арктичного або зимового дизельного палива; суміш дизе­льного мастила М-10В2 (60%) ГОСТ 17479-1-85 та веретенного мастила АУ(40%) ГОСТ 3801412-86. Мастило заливається в картер станини в кількості 16л. через отвір, закритий сапуном, 2л. зливається через кришку люка в корпусі редуктора.

Зливається мастило із станини через отвір, розташований в її нижній час­тині.

Для контролю максимально-допустимої температури мастила в нижній частині станини є отвір М27><2 в який може вкручуватись датчик реле темпера­тури ТАМ 103-03-80. Цей отвір закривається пробкою.

Гідравлічна частина складається з наступних основних деталей та вуз­лів:

• Гідроблока;

• Плунжерів;

• Корпусів сальникових ущільнень;

• Всмоктуючих клапанів;

• Нагнітальних клапанів;

• Запобіжного клапана;

• Регулятора тиску.

Ущільнення нерухомих з'єднань гідравлічної частини здіснюється ущіль­нюючими кільцями із резини 3825 ТУ-005-204-84.

Плунжери з'єднані з повзунами привідної частини завдяки опори, пяти,

втулки, опори, кришки. Кришка кріпиться до повзунів болтами з пружинними шайбами.

Гідроблок являється корпусом, в якому виконані канали, що утворюють проточну частину, а також гнізда для розміщення всмоктуючих, нагнітальних і запобіжних клапанів.

При транспортуванні отвори вхідного та вихідного штуцерів закривають­ся заглушками.

Запобіжний клапан складається з корпуса, направляючої. В якій встанов­лене сідло клапана, пружина, тарілка, які служать для направлення пружини. Клапан кріпиться до корпуса по можливостям кришки. Висота пружини на ро­бочий тиск регулюється гвинтом з контргайкою.

Корпуса сальників забезпечують центрову привідної і гідравлічної частин насоса. Сальникові порожнини повинні бути заповнені водою або іншою пере­качуванню рідиною необхідною як для змазки сальникових ущільнень, так і для запобігання попадання повітря в робочі камери циліндрів, при тискові на всмо­ктуванні меншим атмосферного ( при вакуумі). Охолодження сальників реко­мендуються виконувати при температурі перекачуваної рідини більше 80°С. При необхідності, замість охолодження може здіснитсь обігрів сальників.

Витрати охолоджувальної (обігріваючої) рідини залежить від температу­ри перекачуваної рідини, та повинен бути не менше 0,01 л/сек., тиск не більше 0,5 Мпа.

Вузол сальників складається із корпуса, в якому встановлені плунжер, втулки, кільця, кільцянабивочні, обойма, натискний стакан. В обоймі встанов­лені манжети, манжето тримачі та кільце.