Методична вказівка

до практичних занять для студентів стоматологічного факультету

Модуль 1

Заняття № 1 (практичне 6 год)

Теми:

1.ФІЗІОЛОГІЯ – ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА МЕДИЦИНИ (2 години).

2. БІОЕЛЕКТРИЧНІ ЯВИЩА В НЕРВОВИХ КЛІТИНАХ (2 години)

3. ФІЗІОЛОГІЯ СПИННОГО МОЗКУ (2 години)

Мета: ознайомитися з предметом “фізіологія” як науки про функції і механізми їх регуляції, що дозволяє вважати фізіологію теоретичною основою медицини. Вміти проаналізувати механізми виникнення мембранного потенціалу спокою і потенціалу дії, способи передачі збудження в нервових тканинах, скелетних і гладких м'язах, а також способи їх реєстрації в нервах і м’язах для подальшого використання цих знань з метою оцінки функціонального стану збудливих тканин. Засвоїти основні функції спинного мозку і механізми їх здійснення. Оволодіти методиками дослідження клінічно важливих рефлексів у людини.

Професійна орієнтація студентів: усвідомлення ролі фізіології в профілактиці захворювань, прогнозуванні функціонального стану організму, фізіологічні основи лікування, працездатності і здоров'я людини і забезпеченні здорових екологічних умов життєдіяльності необхідно для становлення особистості лікаря. Тезис "зберегти здоров'я здорової людини" повинен бути закладений саме на кафедрі фізіології.

Знання механізмів мембранного потенціалу і синаптичної передачі біоелектричних імпульсів в різних тканинах дає можливість розуміння закономірностей виникнення основних фізіологічних процесів у збудливих тканинах – збудження і гальмування та управління цими процесами. Зміни мембранного потенціалу дозволяють судити про функціональний стан тканин. Порушення передачі збудження в синапсах гладких м'язів судин є терапевтичним методом зниження артеріального тиску при гіпертонічній хворобі. Сучасні методи дослідження біопотенціалів дають можливість проаналізувати на клітинному рівні функціональні механізми і продіагностувати їх порушення при патології (електрокардіографія, електроенцефалографія, електроміографія, електрогастрографія). Спинний мозок – кінцевий вихід центральної регуляції. Рефлекторна діяльність організму в цілому обумовлюється як морфо-функціональним станом самого спинного мозку, так і всіх надспинальних утворень.

Базовий рівень знань та вмінь:

1. Обгрунтувати поняття "живий організм" і дати оцінку властивостям живого організму. Знати анатомію нервів та мікроструктуру нервів (кафедра біології).

2. Знати, що таке макро- і мікроструктура та взаємозв'язок з функцією анатомію нервів. Знати ультраструктуру електричних та хімічних синапсів. Знати мікроструктуру спинного мозку. Знати анатомічну структурну організацію спинного мозку. Знати хід провідних шляхів спинного мозку (кафедри анатомії людини і гістології).

3. Уявляти принципи, які лежать в основі конструкції і роботи основних типів при стимулюючих і реєструючих електричних проявах збудження. Знати біоелектричні стани клітинної мембрани. Володіти технічними навичками відведення біопотенціалів (кафедра медичної фізики).

4. Знати збуджуючі і гальмівні медіатори (кафедра біологічної хімії

1. Програма самопідготовки студентів до заняття

Тема 1.

1. Загальна характеристика фізіології:

а) визначення поняття "фізіологія";

б) завдання фізіологічних дисциплін;

в) взаємозв'язок фізіології з іншими науками.

2. Методи фізіології:

а) спостереження;

б) експеримент;

в) обстеження;

г) моделювання.

3. Історія розвитку фізіології:

а) до 17 століття;

б) у 17-18 століттях;

в) з 19 століття до наших днів;

г) становлення фізіології в Україні.

Тема 2.

1. Мембранний потенціал спокою:

а) загальна характеристика (визначення поняття, методи реєстрації, величина);

б) механізми виникнення (пасивний і активний транспорт іонів);

в) фізіологічна роль.

2. Виникнення збудження:

а) характеристика експериментальних подразників (за природою, силою);

б) локальна відповідь, критичний рівень деполяризації;

в) потенціал дії (фази, механізми, значення);

г) зміни збудливості при збудженні.

3. Генерація збудження у відповідь на подразнення дендрита:

а) рецепторний потенціал;

б) поширення та перетворення рецепторного потенціалу.

4. Проведення збудження аксонами:

а) умови та закони;

б) у немієлінізованих волокнах;

в) у мієлінізованих волокнах.

5. Синапси:

а) визначення поняття. класифікація;

б) механізм передачі інформації з клітини на клітину.

Тема 3.

1. Функціонально-структурна характеристика спинного мозку:

а) функції, макроскопічна структура;

б) властивості нейронних елементів;

в) розподіл аферентних і еферентних волокон на периферії.

2. Рефлекторна діяльність спинного мозку:

а) механізм розвитку міотатичних рефлексів;

б) значення дослідження спинальних рефлексів;

в) згинальні та перехресно-розгинальні рефлекси.

3. Функціональне значення провідних шляхів спинного мозку:

а) висхідних;

б) низхідних.

2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

1. В нервових клітинах під час потенціалу спокою:

A. Na+ і K+ входять в клітини

B. Na+ і K+ виходять з клітин

C. Na+ входить в клітини, K+ виходить з клітин

D. K+ входить в клітини, Na+ виходить з клітин

E. Всі відповіді правильні

2. Мембранний потенціал (МП) збудливої клітини змінився з 70 до 80 мВ. Така зміна МП має назву:

А. Слідова деполяризація

В. Гіперполяризація

С. Деполяризація

D. Слідова гіперполяризація

Е. Реверсполяризація

3. Яким є стан натрієвих та калієвих каналів мембрани збудливої клітини під час розвитку фази деполяризації ПД?

А. Натрієві відкриті, калієві закриті

В. Калієві відкриті, натрієві закриті

С. Калієві відкриті

D. Натрієві закриті

Е. Натрієві відкриті, калієві відкриті

4. Що виконує функцію резервуара електролітів і вбирача калію із міжклітинного простору?

A. Нейрони

B. Нейроглія

C. Аксони

D. Дендрити

E. Рецептори

1. Критичний рівень клітинної мембрани підвищувався від 60 до 50 мВ. Як і чому змінилась збудливість клітини?

2. Подразник викликав деполяризацію клітинної мембрани, але збудливість клітини зменшилась. Чому це могло статися?

3. В клініці для місцевого прогрівання тканин використовують високочастотні змінні струми високої напруги (діатермію). Чому ці струми, проходячи через клітину, не викликають в них збудження?

3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. С; 2. А; 3. А; 4. В.

1. Збудливість клітини знизилась, так як збільшився потенціал її мембрани.

2. Зменшення збудливості клітини при деполяризації клітинної мембрани спостерігається при одночасному підвищенні критичного рівня.

3. Імпульси високочастотних струмів мають дуже малу тривалість, недостатню для порогової деполяризації клітинної мембрани.

4. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Основні:

1. Нормальна фізіологія /За ред. В.І.Філімонова, – К., 1994. – С. 5-26, 36, 41-44, 87-88, 142-149.

2. Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка. – К., 1995. – С. 6- 20, 71-80.

3. Вадзюк С.Н. Історичні віхи фізіологічної науки. – Тернопіль, 1995. – 9 с.

4. Довідник для засвоєння основних клініко-фізіологічних методик (Вадзюк С.Н. і співав. – Тернопіль, 1994. – С. 3-4

5. Лекційні матеріали.

Додаткові:

1. Физиология человека /Под ред. Г.И.Косицкого. – М., 1985. – С. 5-18, 74-79, 92-101, 112-114.

2. Скок В.И., Шуба И.Ф. Нервно-мышечная физиология. К., 1986. – С. 68-113.

5. Методика виконання практичної роботи:

- 9.00 – 12.00 год. при 7-годинному занятті.