2.4. Основні законодавчі і державні акти по стандартизації, метрології і сертифікації

В колишньому Союзі РСР існувала державна система забезпечення єдності вимірювань і нагляду за стандартами і засобами вимірювань, яка передбачала адміністративну і інші види відповідальності за порушення правил по стандартизації і якості продукції, випуску в обіг і зміст засобів вимірювань і користування ними.

Посилення інспекційно-наглядової функції метрологічних органів є характерною тенденцією, що отримала свій подальший розвиток в законодавчій метрології України.

Так, 8 квітня 1993 р. вийшов Декрет Кабінету Міністрів України № 30-93 ''Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил і відповідальність за їх порушення'', який встановив правові основи держнагляду і визначив широкий спектр відповідальності за ці порушення - штрафи від 25 до 100 % від вартості виготовленої , або реалізованої продукції. Цей Декрет зберігає свою силу до теперішнього часу.

26 квітня 1993 р. набув чинності Декрет Кабінету Міністрів України № 40-93 ''Про забезпечення єдності вимірювань'', направлений на захист інтересів народного господарства і громадян України ,.який має на меті сприяння науково-технічному і економічному прогресу на основі використання результатів вимірювань гарантованої точності, виражених в тих одиницях, які допускаються до використовування, і створення сприятливих умов для розвитку міждержавних зв'язків.

11 лютого 1998 р. Президент України підписав Закон України № 113/98-ВР ''Про метрологію і метрологічну діяльність'', який визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює суспільні відносини у сфері метрологічної діяльності і направлений на захист громадян і національної економіки від результату недостовірних результатів вимірювань. Цей закон поглинув і відмінив згаданий вище Декрет Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1993 р. № 40-93.

Закон визначає основні метрологічні терміни; принципи формування Державної метрологічної системи; вимоги до нормативних метрологічних документів; порядок застосування, відтворення і зберігання одиниць вимірювань; порядок ввезення, виробництва, ремонту, продажу і прокату засобів вимірювань; структуру і функції метрологічної служби України; об'єкти, сфери і види Державного і відомчого метрологічного контролю і нагляду; порядок фінансування метрологічної діяльності.

Відповідно до Закону Державна метрологічна служба є однією з головних гілок всієї системи державного нагляду за дотриманням стандартів, норм, і правив, станом засобів вимірювань і виконанням інших вимог, пов'язаних з безпекою і якістю продукції.

Складається чітка структура Державної інспекції по метрологічному нагляду: керівник Держстандарту України одночасно є Головним державним інспектором по нагляду за якістю продукції, один з його заступників, який відповідає в Держстандарті за метрологію, є одночасно заступником Головного державного інспектора по нагляду за якістю продукції - Головним метрологом України.

Державний метрологічний нагляд здійснюють службові особи Держстандарту України і його територіальних (регіональних) органів - державні інспектори по метрологічному нагляду.

Державні інспектори по метрологічному нагляду повинні бути атестовані в порядку, встановленому Держстандартом України.

В такому ж порядку атестуються державні повірителі засобів вимірювань.

Керівник територіального (регіонального) центру по стандартизації, метрології і сертифікації є одночасно Головним державним інспектором області (регіону) по метрологічному нагляду, а один з його заступників - Головним метрологом області (регіону).

При територіальних центрах формуються штати державних інспекторів по метрологічному нагляду і державних повірителей.

Державні інспектори по метрологічному нагляду, виконуючи свої обов'язки, мають право:

• безперешкодно, по пред'явленню посвідчення, відвідувати центральні органи виконавської влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, організації і громадян -субєктів підприємницької діяльності з дотриманням встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку;

• перевіряти діяльність вказаних органів і громадян в рамках своїх повноважень;

• вимагати необхідні матеріали і довідки;

• направляти на інспекційну перевірку засоби вимірювань;

• визначати правильність віднесення засобів вимірювань до тих або інших видів перевірок;

• перевіряти кількість фасованих товарів в упаковках під час розфасовки і продажу;

• забороняти реалізацію партій фасованого товару;

• забороняти виконання робіт, пов'язаних з вимірюваннями, якщо ці вимірювання не забезпечують достовірних результатів;

• складати протоколи про адміністративні порушення в області метрології;

• вносити пропозиції про ануляцію документів по акредитації на право проведення державних випробувань, перевірки і калібрування засобів вимірювань, проведення вимірювань і атестацій методик виконання вимірювань.

Державні повірителі, виконуючи свої обов'язки, мають право:

- безперешкодно, по пред'явленню службового посвідчення, відвідувати підприємства і організації з дотриманням встановленого в них розпорядку і режиму роботи з метою виконання перевірочних робіт;

• брати участь в здійсненні державного метрологічного контролю і нагляду;

• використовувати технічні засоби і залучати до проведення перевірок працівників підприємств і організацій, в яких вони проводяться;

• забороняти використовування або випуск з виробництва і ремонту засобів вимірювань;

• анулювати результати перевірки засобів вимірювань;

• вносити пропозиції по скороченню міжперевірочного інтервалу у випадку, якщо засоби вимірювань не відповідають встановленим метрологічним нормам для діючого міжперевірочного інтервалу.