2 Правила оформлення записки, розрахункового пояснення
2.1 Порядок розміщення текстового матеріалу
Не дивлячись на те, що студенти до ознайомлення із дійсними методичними вказівками вже виконували курсові проекти з інших профілюючих дисциплін, вважаємо доречним звернути увагу на послідовність викладу пояснювальної записки і на правила її оформлення.
Рекомендується наступна послідовність розміщення текстового матеріалу в записці, розрахункового пояснення (ПЗ):
титульні листи проекту і ПЗ (дивися додаток А.1);
завдання та графік виконання проекту (дивися додаток А.2);
реферат;
зміст ПЗ;
вступ (на 2-3 листах формату А4, в якому обґрунтовується актуальність теми проекту з урахуванням економічних умов, що склалися, і технологічної потреби).
Нижче наводяться зразкові назви розділів записки, пояснення.
Цілі і завдання проекту (освітити технічний рівень проектованого обладнання, що склався, і його використання у вітчизняній і зарубіжній практиці, недоліки, вибір технологічної і конструктивної схем, їх попереднє обґрунтування; КП – 5 л., ДП – 12-18 л.).
Пристрій машини і визначення основних технічних і технологічних параметрів (розміри робочого органу, продуктивність споживаної потужності, шляхи вдосконалення виробу і очікувані переваги в порівнянні з аналогом відповідно до завдання на проектування; КП – 3 л., ДП – 10-20 л.).
Розрахунок вузлів і деталей на міцність і довговічність (на базі теоретичних передумов і емпіричних залежностей; КП – 6-8 л., ДП – 22-28 л.).
Питання охорони праці, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища і цивільної оборони (ДП – 18-20 л.).
Розробка і обґрунтування технологічних операцій з виготовлення характерної деталі (ДП – 6-8 л.).
Розрахунок основних техніко-економічних показників проекту (КП – 2-3 л., ДП – 18-20 л.).
Висновок (перелік вирішених питань, загальні підсумки проектування, можливості здійснення проекту (КП – 1-2 л., ДП – 2-3 л.)).
Перелік посилань.
Додаток (специфікація до загального вигляду і складальних одиниць. Алгоритми комп'ютерних програм та ін.).
2.2 Основні правила оформлення записки, пояснення
Виклад записки, пояснення, має бути коротким, ясним і чітким, таким, що виключає можливість суб'єктивного тлумачення. Терміни і визначення повинні відповідати встановленим стандартам або бути загальноприйнятими в науково-технічній літературі.
Записка, розрахунково-пояснювальна, до курсового проекту виконується акуратним розбірливим почерком чорним чорнилом українською або російською мовами з дотриманням орфографії і пунктуації, з необхідними схемами і формулами згідно з ДСТУ 3008-95 «Звіт у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
Кожен розділ текстових документів починати з нової сторінки. Кожен пункт тексту записувати з абзацу.
Усі ілюстрації нумерують арабськими цифрами у межах всього документа (наприклад: рисунок 1, рисунок 2 і т.д.) або в межах одного розділу (наприклад: рисунок 1.2, рисунок 2.2 і т.д.). Посилання на ілюстрації дають за типом: (рис.2) або (див. рис.2.1).
Ілюстрації повинні мати тематичне найменування, а при необхідності і дані, пояснення (назва позицій, коментарі до ним).
Усі таблиці повинні бути пронумеровані арабськими цифрами в межах всього документа або в межах його розділів. Слово «таблиця» за наявності тематичного заголовка пишуть в лівому верхньому кутку таблиці, а далі пишуть назву таблиці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. При цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «у табл.1.»
Щільність рукописного тексту повинна складати 28-30 рядків на аркуші А4 і 50-55 друкарських знаків в рядку (включаючи пропуски і розділові знаки), що визначає висоту рядкових букв і цифр не менше 3,5 мм, а висоту заголовних букв не менше 5 мм.
Заголовні листи розділів, а також вступ, висновок виконуються з нової сторінки зі штампом заввишки 40 мм, а подальші листи зі штампом заввишки 15 мм згідно з ЄСКД, і відповідних розмірів рамок, що обмежують площу розміщення тексту.
При використанні розрахункових формул, значення вхідних в них символів в одиницях системи СІ і числових коефіцієнтів наводять безпосередньо під формулою, кожного разу з нового рядка; потім у формулу підставляються всі чисельні значення і лише поміщається остаточний результат розрахунку в числах.
Позначення однакових фізичних величин для одного і того ж параметра позначаються у всіх розділах записки, пояснення, однаковими символами з однаковою розмірністю.
Перед
позначенням параметра дають його
пояснення, наприклад: «тимчасово опір
розриву
».
Символи слід приймати як позначення,
встановлені відповідними стандартами.
Записку, розрахунково-пояснювальну, до дипломного проекту, з дотриманням таких же правил, допускається виконувати рукописним, машинописним або комп'ютерним текстом.
Рисунки (схеми) забезпечують номерами і підписами і поміщаються безпосередньо в тексті або на окремих листах. Використовувані формули нумеруються арабськими цифрами в круглих дужках з урахуванням порядкового номера розділу і порядкового номера формули, наприклад (2.10).
Достатня точність машинобудівних розрахунків: для визначення сил в десятих долях чисел Н, для моментів в десятих долях чисел Н*м і для напруг і тиску в десятих долях чисел мПа, причому 0,5 і більш вважаються за одиницю, а менший дріб відкидається, тобто результат приймається в цілих числах. Для лінійних розмірів беруть лише цілі числа.
Розрахунки слід супроводжувати ескізами і схемами з позначенням діючих навантажень. У тексті записки указують джерела, з яких узяті розрахункові формули і коефіцієнти, напруги, що допускаються, і конструктивні розміри, що входять до розрахункової формули. Посилання на літературні джерела даються в квадратних дужках.
Будь-який розрахунок ведуть в наступній послідовності:
вихідні дані;
вибір критерію працездатності;
складання розрахункової схеми;
власне розрахунок;
оцінка результатів розрахунку;
висновок.
Звернемо увагу, що при проектуванні машин (установок) і їх деталей на першому місці повинен бути фізичний сенс даного питання, а розрахунки є допоміжними засобами, які підтверджують або відкидають ухвалені технічні рішення.
Захоплення абстрактними розрахунками у збиток здоровому глузду і конструктивній стороні проектування часто веде до невдачі і до зайвої витрати праці, часу і засобів.
Наприклад, діаметри валів деяких машин визначаються не їх міцністю і жорсткістю, а внутрішнім діаметром підшипників із заданим терміном служби в годинах, і тому мають свідомо великі значення діаметрів, в порівнянні з розрахованими на відповідні навантаження - це потрібно продемонструвати тільки один раз у проекті.
Якщо це можливо, одержані розрахунком розміри деталей корисно зіставляти з розмірами схожих деталей діючих машин, працездатність яких перевірена на практиці.
Висловлені вище рекомендації відносяться як до курсового, так і до дипломного проектування, яке відрізняється тим, що охоплює ширший круг питань і передбачає їх більш точне рішення, орієнтоване на конкретні питання виробництва.
Наприклад, тема курсового і дипломного проектування, майже однакового найменування, в першому випадку може бути розкрита на 3-4 аркушах креслень формату А1 і потребує 25-30 аркушів формату А4 пояснювальної записки, а в другому випадку необхідно 10-11 аркушів креслень і 100-120 аркушів пояснювальної записки, в якій повинна обов'язково бути відбита творча сторона діяльності дипломника.
За ухвалені в курсових і дипломних роботах технічні рішення і за достовірність розрахунків і висновків відповідають автори проектів.
Техніко-економічний розрахунок включає визначення вартості машини, термін її окупності, собівартості машинозміни, собівартості одиниці продукції, машини, що виробляється, питомих металоємкостей і енергоємностей. Ці дані порівнюються з показниками еталонної машини. Зміна конструкції машини або створення нової машини повинні бути обґрунтовані досягненням економічного ефекту або одержаним прибутком. Техніко-економічний розрахунок здійснюється при консультації представників економічних кафедр з належним критичним підходом до отриманих результатів (ДП).