Література до теми

1. Архипенков С. Я. Аналитические системы на базе Oracle Express OLAP. Проектирование, создание, сопровождение. — М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1999. — 320 с.

2. Галузинський Г. П., Гордієнко І. В. Перспективні технологічні засоби оброблення інформації: Посібник для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 2002. — 280 с.

3. Ситник В. Ф., Писаревська Т. А., Єрьоміна Н. В., Краєва О. С. Основи інформаційних систем: Навч. посібник // За ред. В. Ф. Ситни­ка. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 420 с.

7.2. Практичне заняття

Мета заняття: вивчення сучасних напрямів розвитку технологічних засобів оброблення інформації та можливостей їх застосування в інформаційних системах менеджменту.

ПЛАН

1. Організація оброблення інформації з використанням технології «клієнт-сервер».

2. Організація оброблення інформації з використанням intranet-технології.

3. Характеристика технології оперативного аналітичного оброблення даних OLAP.

4. Сховища даних.

5. CASE-технологія створення інформаційних систем.

6. Програмні агенти.

7. Мережі АРМ управлінського персоналу.

7.3. Термінологічний словник

Броузер — клієнтська програма для роботи у World Wide Web, що забезпечує вибірку даних з серверу Web, інтерпретацію кодів HTML і відображення графічної інформації.

Корпоративна мережа — мережа TCP/IP, розташована у межах організації, підключена до Internet й оснащена спеціальним захистом (firewall) або іншими засобами.

Сервер Web — програмне забезпечення (або комп’ютер, на якому встановлене серверне програмне забезпечення) для оброблення запитів клієнтів Web. Сервер Web використовує протокол HTTP для з’єднання з клієнтами через мережу TCP/IP.

ActiveX — програмні компоненти, що можуть бути автоматич­но завантажені разом з WWW-сторінкою і виконані броузером.

CGI (Common Gateway Interface) — загальний інтерфейс входу, інтерфейс між задачами та HTTP-сервером. CGI-програма — це відносно незалежна задача, що запускається HTTP-сервером у разі одержання відповідного запиту і повертає серверу результат свого виконання (здебільшого у вигляді HTML-сторінки).

SGML (Standard Generalized Markup Language) — стандартна уза­гальнена мова розмітки, міжнародний стандарт ISO 8879:1986 (Е).

TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol) — сукупність протоколів для обміну інформацією в Internet.

XML (Extensible Markup Language) — розширювана мова роз­мітки, підмножина SGML.

7.4. Завдання для перевірки знань

1. Розкрити суть технології «клієнт-сервер».

2. Визначити основні причини появи мереж іntranet.

3. Назвати чинники, що обумовлюють ефективність іntranet.

4. У чому полягає суть технології OLAP?

5. Назвати групи принципів ті різновиди OLAP.

6. Охарактеризувати сховища даних.

7. Для чого призначена CASE-технологія?

8. Назвати групи CASE-засобів.

9. Як класифікуються програмні агенти?

10. Дати визначення АРМ управлінського персоналу.

Тема 8. Інформаційна система виробничого менеджменту

8.1. Методичні вказівки до вивчення теми

8.1.1. Розподіл автоматизованих функцій виробничого менеджменту на підприємстві

В умовах ІСМ організація управління виробництвом орієнтована на високий ступінь автоматизації планово-облікових робіт, притаманний функціональним підрозділам цехів і підприємства в цілому.

Автоматизація технічної підготовки виробництва на рівні підприємства здійснюється в умовах АРМ конструктора та АРМ технолога у відділах головного конструктора і головного технолога. АРМ конструктора та АРМ технолога разом з АРМ технолога цеху виконують функції автоматизації проектування нових виробів, спецоснастки, оптимальної технології оброблення деталей, розрахунку зведеної застосовності предметів у виробі, розрахунку норм витрат матеріальних і трудових ресурсів на одиницю виробу.

Автоматизація управління виробництвом на рівні підприємства здійснюється спеціалістами планово-економічного і виробничо-диспетчерського відділів на відповідних АРМ, забезпечуючи розроблення виробничої програми підприємства, її економічне обґрунтування, розподіл за цехами і, в разі потреби, відповідне коригування. Цей вид роботи належить до функції управління виробничою програмою підприємства та реалізує міжцехове планування і регулювання виробництва.

Розрахунок середньострокових планів виробництва базується на визначенні можливостей підприємства, які залежать від вироб­ничих потужностей, основного і понаднормового робочого часу, запасів продукції, виконання послуг зовнішніми партнерами. Доцільно розглядати декілька варіантів планів, що різняться підходами до компенсації коливань попиту. Для формування середньострокових планів використовуються методи лінійного програ­мування, керуючих коефіцієнтів, квадратичні функції витрат, моделювання різних сполучень ресурсів та ін. На базі середньострокових планів складаються графіки випуску продукції. При цьо­му використовується інформація про замовлення, прогнози попиту, стан запасів і виробничі потужності.

Автоматизовані робочі місця плановика та економіста планово-економічного відділу реалізують функції планування собівартості продукції, прибутку та рентабельності.

На рівні цехів здійснюється розроблення серії виробничих програм і завдань для цеху, виробничих дільниць, бригад, тобто реалізується функція управління виробничою програмою цеху. Цю роботу виконують спеціалісти виробничого бюро цеху та планово-економічного бюро цеху на АРМ економіста. На цих же АРМ розраховується планова потреба у ресурсах на виконання місячного плану виробництва.

АРМ майстра дільниці забезпечує автоматизацію цехового оперативного управління і виконує функції реагування за прийнятний час на різні порушення виробничого графіка, ведення поопераційного обліку виготовлення деталей. У ході оперативного управління на рівні виробничих дільниць виконуються дії з: визначення пріоритетності замовлень і встановлення черговості їх виконання; формування диспетчерських списків з переліком замовлень і термінами їх виконання для кожної дільниці; коригування інформації про запаси незавершеного виробництва; обліку продуктивності та завантаження обладнання й персоналу на кожній дільниці.