- •III. Тематика контрольних робіт і методичні вказівки щодо їх виконання
- •Варіанти контрольних робіт
- •IV. Методичні матеріали щодо поточного і підсумкового контролю знань студентів з дисципліни
- •1. Перелік питань, які охоплюють зміст робочої програми дисципліни та виносяться на іспит
- •2. Приклади типових завдань, які виносяться на іспит
- •Умови допущення до іспиту
- •Переведення загальної підсумкової оцінки зі стобальної шкали оцінювання у чотирибальну здійснюється в такий спосіб:
- •Від 65 до 80 балів — оцінка «добре»;
- •4. Зразок екзаменаційного білета
Умови допущення до іспиту
Результати поточного контролю знань студента в цілому (з урахуванням систематичності та активності роботи і виконання модульних завдань) оцінюються у діапазоні від 0 до 40 балів. Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 20 балів, він не допускається до іспиту.
Результати поточного контролю знань студента, який отримав 20 і більше балів, заносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у чотирибальну шкалу.
У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана виконати їх до останнього практичного заняття. Порядок їх виконання та зараховування визначає викладач.
3.2. Підсумкове оцінювання знань з дисципліни
Екзаменаційні білети містять п’ять теоретичних питань і одне практичне завдання. Кожна відповідь на питання або завдання оцінюється за шкалою 10, 5, 0 балів.
Оцінювання рівня знань, виявлених під час відповіді на питання або завдання білета, здійснюється за такими критеріями:
відмінному рівню (10 балів) відповідає виявлення всебічного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння інформації з лекційного курсу, основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом і методами, передбаченими програмою;
задовільному рівню (5 балів) відповідає виявлення знання основного програмного матеріалу; засвоєння основної інформації з лекційного курсу; володіння основним понятійним апаратом, методами та інструментарієм, передбаченими програмою, вміння використовувати їх для розв’язання типових завдань, допускаючи окремі непринципові помилки;
незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин у знанні основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методами та інструментарієм з допущенням під час їх використання принципових помилок; відсутність відповіді на питання.
Далі оцінки за окремі питання та завдання підсумовуються в межах білета. Результати іспиту оцінюються у діапазоні від 0 до 60 балів.
Загальна підсумкова оцінка знань студента з дисципліни складається із суми балів за результатами поточного контролю (за умови, що ця сума становить 20 балів і більше) та суми балів за результатами іспиту (за умови, що ця сума становить 30 балів і більше).
Якщо сумарна оцінка за відповіді студента на питання та завдання білета менша за 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результати іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. У такому разі результати поточного контролю не враховуються.
Переведення загальної підсумкової оцінки зі стобальної шкали оцінювання у чотирибальну здійснюється в такий спосіб:
від 85 до 100 балів — оцінка «відмінно»;
Від 65 до 80 балів — оцінка «добре»;
від 50 до 60 балів — оцінка «задовільно»;
менше 50 балів — оцінка «незадовільно».
4. Зразок екзаменаційного білета
Системи планування ресурсів виробництва MRPII.
Характеристика підходів до проектування інформаційних систем менеджменту (ІСМ).
Різновиди прикладних програм OLAP залежно від способу зберігання інформації.
Автоматизація розрахунку нормативних витрат матеріалів на одиницю виробу.
Система автоматизації менеджменту DeloPro.
Практичне завдання: Вихідний документ «Відомість виконання плану відвантаження продукції» включає такі реквізити: належить поставити за квартал, код виробу, дата, найменування покупця, відвантажено (за добу, з початку кварталу), найменування виробу, код покупця, відхилення від квартального плану.
Розробити форму вихідного документа; навести математичний алгоритм розрахунків і структури записів вхідних інформаційних масивів для формування вихідного документа.