3. Українська мова серед інших мов світу.

У сучасному світі налічується майже шість тисяч мов. Усі вони класифікують за двома ознаками: походженням (генеалогічно) і типом, будовою (типологічно). До сьогодні питання щодо походження української мови остаточно не визначено. Існує дві концепції. Відповідно до першої, українська мова, як і російська й білоруська, формувалися в надрах давньослов’янської мови, а потім відбувся їх розподіл на самостійні мови.

Згідно з іншою концепцією, українська, російська та білоруська мови розвивалися безпосередньо з пізньопраслов’янських діалектів VІ-VІІ століть самостійно й незалежно одна від одної. На земній кулі сьогодні існує понад 200 сімей мов. Найчисленнішою з них є індоєвропейська мовна сім’я, що містить понад 150 мов, які, у свою чергу, об’єднують у такі групи:

1. індійська мовна група (гінді, урду, бенгальська, циганська тощо);

2. іранська (фарсі, таджицька, курдська, осетинська, пушту та ін.);

3. балтійська (французька, румунська, італійська, іспанська, молдавська, португальська тощо);

4. германська ( німецька, англійська, датська, шведська та ін..);

5. кельтська ( ірландська, шотландська та ін..);

6. балтійська (литовська, латиська і мертва пруська);

7. грецька ( новогрецька та мертві давньогрецька і середньогрецька);

8. слов’янська ( польська, українська, російська, білоруська, болгарська та ін.).

Окремо до індоєвропейської мовної сім’ї входять албанська й вірменська мови, а також групи вимерли мов: анатолійська, фракійська, фригійська та ін.

Індоєвропейські мови на початку ІІ тисячоліття до н.е. були поширені на території від Індії до Європи (за сучасною картою). Сьогодні носіями цих мов є майже половина людства – більше 2 млрд. осіб. (Чисельність населення Землі становить понад 6 млрд. осіб). Слов’янськими мовами користуються понад 300 млн. осіб. Всі слов’янські мови мають спільне походження – з праслов’янської (спільнослов’янської) мови, що існувала у вигляді близькоспоріднених слов’янських племенних діалектів приблизно з середини III тисячоліття до н.е. до V століття н.е. Через це в слов’янських мовах дуже багато спільних слів: укр.: косити, болг.: кося, рос.: косить, чеська: kositi, а також основні закономірності у фонетиці, граматиці тощо, проте кожна з них набула своїх рис, мала свої тенденції розвитку, поповнила лексику, збагатила виражальні засоби.

Cлов’янські мови поділяються на три підгрупи:

1. західнослов’янську: словацька, чеська, польська, лужицька та мертві полабська й поморсько-кашубська);

2. південнослов’янську: (болгарська, сербська, македонська, хорватська, словенська, чорногорська, та мертва старослов’янська, яку було складено в процесі перекладання Святого Писання з грецької південномакедонським диалектом);

3. східнослов’янську (білоруська, російська, українська).

Наша, українська, як і будь-яка інша, посідає своє унікальне місце. Мова – це скарбниця духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці і творчості багатьох поколінь. У її глибинах – філософський розум, витончений естетичний смак, поетичне чуття, сила надзвичайної чутливості до найтонших людських почуттів і явищ природи. Разом з тим – це своєрідний оберіг звичаїв і традицій, запорука інтелектуального зростання, розвою і поступу народу в загальносвітовому житті. «У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання… І поки живе мова – житиме й народ, як національність…» (І.Огієнко).

ВИСНОВКИ

1. Мова - категорія світоглядна, оскільки не тільки прямо відображає світ, а й є його національною інтерпретацією.

2. Мова - категорія політична, бо зміни політичного устрою держави завжди приво­дять до істотних змін у мовному просторі, відповідаючи принципу: "Чия влада - того й мова".

3. Мовна політика в Україні має довгу й тяжку історію, яка майже завжди мала директивний або репресивний характер.

4. За умов проведення гнучкої адресної регіональної та поступової мовної політики мовна проблема як проблема несумісності припинить своє існування.

Проблемно-пошукові питання:

1. З’ясуйте поняття «літературна мова».

2. Назвіть визначальну ознаку літературної мови.

3. З'ясуйте поняття «лінгвоцид”.

4. Назвіть основні дати, які свідчать про впровадження «вбивчої мовної політики» стосовно української мови.

5. Як відбувається формування літературної мови нації?

6. Що значить «мова без статусу» і «мова зі статусом»?

7. Розкажіть про місце української мови серед інших мов світу.

Лекція 3. місце НАУКОВОГО стилЮ В системі сучасної української літературної мови. Поняття про термінологічну лексику.